Справа №760/6795/20
№2/760/2759/21
(заочне)
06 серпня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Козленко Г.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовною заявою Обслуговуючого кооперативу «Темп-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Солом'янського районного суду м. Києва через свого представника звернувся Обслуговуючий кооператив «Темп-2» з позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив суд:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Темп-2» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 43, код ЄДРПОУ: 39566445) заборгованість за спожиті комунальні послуги в розмірі 2 609,53 грн (дві тисячі шістсот дев'ять гривень 53 копійк), індекс інфляції за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 986,10 грн (дев'ятсот вісімдесят шість гривень 10 копійок), 3% річних за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 331,05 грн (триста тридцять одна гривня 05 копійок);
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Темп-2» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 43, код ЄДРПОУ: 39566445) судові витрати, які поніс позивач, станом на дату винесення судового рішення по даній справі.
В обгрунтування позову зазначено, що 04 листопада 1962 року був створений Житлово-будівельний кооператив «Темп-2», назва якого 06 грудня 2004 року відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР №186 від 30 квітня 1985 року була змінена на Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «Темп-2».
13 лютого 2015 року загальними зборами членів Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Темп-2» було прийнято рішення про його ліквідацію з правом передачі всіх активів, прав та обов'язків до іншої неприбуткової організації відповідного виду - Обслуговуючого кооперативу «Темп-2».
Передача прав та обов'язків від ОЖБК «Темп-2» до ОК «Темп-2» відбулася 01 червня 2015 року.
Вказано, що відповідно до акту прийому-передачі карток паспортного обліку (Ф.16) від 13.02.2017 за місцем знаходження житлового будинку АДРЕСА_2 у квартирі №75 прописаний з 24.04.1997 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
02.02.2017 ОСОБА_1 отримав квартиру АДРЕСА_4 у спадок після померлого ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02.02.2017, зареєстрованого в реєстрі №9-87, посвідченого приватним нотаріусом 9-ї Київської нотаріальної контори Кароєвою-Яремчук Т.М. за рішенням №33686085 від 02.02.2017.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №203395106 від 09.03.2020 право власності на квартиру АДРЕСА_4 в реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке ведеться з 01.01.2013 станом на момент звернення до суду належить ОСОБА_1 ,
Відповідач постійно користується житлово-комунальними послугами, але сплачує за них не в повному обсязі. Таким чином, у відповідача станом на 25.09.2020 виникла заборгованість у розмірі 3 926,68, що складається з:
- заборгованість за надані комунальні послуги - 2 609,53 грн;
- індекс інфляції за невиконання грошового зобов'язання - 986,10 грн;
- 3% річних за невиконання грошового зобов'язання - 331,05 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Темп-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.03.2020 зобов'язано Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8,) надати витяг з єдиного державного реєстру фізичних осіб платників податків про присвоєння індивідуального податкового номеру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 01.10.2020 прийнято до розгляду заяву представника Обслуговуючого кооперативу «Темп-2» Джас Ірини Василівни про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Темп-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.02.2021 суд ухвалив перейти до розгляду справи за позовом Обслуговуючого кооперативу «Темп-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відзив на позовну заяву відповідачем подано не було.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та просила їх задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надійшло клопотання про розгляд без участі та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та відповідачем не подано відзив у встановлений судом термін, в порядку ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечення представника позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника житлового буднику (квартири), які проживають разом із ним в будинку (квартирі), що йому належить користуються жилим приміщенням на рівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселення не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.
Згідно з ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Судом встановлено, що з 01 червня 2015 року ОК «Темп-2» прийняв зобов'язання щодо обслуговування будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 .
Послуги утримання будинків і споруд з повним переліком послуг здійснюються на підставі договору.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 194 від 07 вересня 1998 року затверджено типовий договір на утримання житлових будинків і прибудинкових територій.
Відповідно до акту приймання-передачі карток паспортного обліку (Ф.16) від 13.02.2017 за адресою: АДРЕСА_6 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09.03.2020 №203395106 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02.02.2017, виданого Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою.
Відповідно до розрахунку заборгованості, індексу інфляції, 3% річних станом на 25.09.2020 за адресою: АДРЕСА_6 заборгованість становить 3 926,68 грн, що складається з:
- заборгованості за комунальні послуги - 2 609,53 грн;
- розміру індексу інфляції - 986,10 грн;
- 3% річних - 331,05 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» всі права та обов'язки щодо обслуговування житлового будинку та надання комунальних послуг мешканцям будинку за адресою: АДРЕСА_2 перейшли від ОЖБК «Темп-2» до ОК «Темп-2».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»/в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад, залежно від функціонального призначення, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
За змістом ч. 3 ст. 16 Закону комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.
Таким чином, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг.
Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 1.1 Договору про надання послуг № 3690 від 24 березня 2015 року, укладеного між КП »Головний інформаційно-обчислювальний центр» та ОК'Темп-2», нарахування та розщеплення коштів за спожиті комунальні послуги здійснює КП «ГІОЦ».
Оплата за надані комунальні послуги здійснюється на поточні рахунки КП «ГІОЦ», яка після її розщеплення спрямовується даною організацією на рахунки комунальних підприємств та організацій (щодо постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, опалення), балансоутримувача та/або управителя.
Виготовлення рахунків за житлово-комунальні послуги (формування та друк) в місті Києві здійснюється Комунальним підприємством «Головний інформаційний обчислювальний центр» на підставі даних, які подає ОК «Темп-2». Рахунки даються споживачам послуг шляхом розміщення їх у поштових скриньках мешканців будинку.
Будь-якого іншого способу вручення рахунків (особистого вручення, направлення кореспонденцією) законодавством не визначено.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
За змістом ст. 29 Закону надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 578 від 08 жовтня 1992 року, встановлено, що власники та наймач (орендар) квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
За змістом ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У тих випадках, коли закон не встановлює обов'язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд, але в межах чинного законодавства.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Таким чином, якщо умови усного договору виконуються сторонами, то він вважається укладеним, а умови прийнятими обома сторонами.
За змістом ч. 1 ст. 633 ЦК України договір про надання комунальних послуг є публічним договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до вимог закону споживачі зобов'язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.
Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20 квітня 2016 року в справі 6-2951цс15.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а розрахунок належних до сплати сум, доведеним.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача задоволено, з відповідачів підлягає стягненню 2 102,00 грн. судового збору.
Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом з цим, вирішуючи у даній справі питання щодо відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано розрахунок судових витрат станом на 25.09.2020, ордер серії КС №674350 від 09.03.2020, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3881/10 від 22.01.2009.
Згідно з розрахунком судових витрат станом на 25.09.2020 судові витрати складають 2 935,00 грн, що складаються з:
- складання, подання позовної заяви - 800,00 грн;
- судовий збір при поданні позовної заяви - 2 102,00 грн;
- отримання інформації з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно №9028588 від 09.03.2020 - 33,00 грн.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 2 102,00 грн та 833,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, загалом 2 935,00 грн.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 525, 526, 625-629 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов Обслуговуючого кооперативу «Темп-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Темп-2» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 43, код ЄДРПОУ: 39566445) заборгованість за спожиті комунальні послуги в розмірі 2 609,53 грн (дві тисячі шістсот дев'ять гривень 53 копійк), індекс інфляції за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 986,10 грн (дев'ятсот вісімдесят шість гривень 10 копійок), 3% річних за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 331,05 грн (триста тридцять одна гривня 05 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Темп-2» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 43, код ЄДРПОУ: 39566445) судові витрати, які поніс позивач, у розмірі 2 935,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.О. Козленко