СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3950/25
ун. № 759/6843/25
09 квітня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про захист прав споживача,
01.04.2025 р. ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь безпідставно отримані грошові кошти за невиконанні роботи у розмірі 14000,00 грн., а також понесені судові витрати.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви та доданими до неї документами, доходить наступного висновку.
Відповідно до вимог п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Однак, у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Відповідно до висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі N 910/13737/19, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майновогохарактеру. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).
З позову вбачається, що предметом позовних вимог є дві майнових вимоги - стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди. Разом із цим, ціна позову позивачем не визначена.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У зв'язку із вищенаведеним, позивачу необхідно вказати про знаходження у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів. У разі необхідності заявити клопотання про витребування доказів.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки дану заяву подано з вищезазначеними недоліками, вважаю за необхідне залишити її без руху, визначивши спосіб їх усунення та надавши строк.
Керуючись ст.ст. 76-79, 83, 95, 185, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про захист прав споживача, залишити без руху.
Встановити спосіб усунення недоліків заяви шляхом зазначення у позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача, визначення ціни позову, а також про знаходження оригіналів доказів.
Надати позивачу строк на усунення недоліків заяви 7 днів з дня отримання копії ухвали.
Повідомити позивача, що в разі неусунення недоліків у зазначений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Ю. Єросова