СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1625/25
пр. № 2/759/2452/25
10 квітня 2025 року м. Київ
Святошинського районного суду м. Києва в складі головуючого судді - Твердохліб Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 15.12.2017 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який було розірвано рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 28.05.2024 року. Від шлюбу народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач самоусунувся від обов'язку регулярно утримувати та забезпечувати свою дитину, у зв'язку з чим вона звернулась з вказаним позовом до суду.
Процесуальні дії
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2025 року визначеного головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с.20-21).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.01.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (а.с. 23).
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідачу надсилалася ухвала про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї. У встановлений судом строк, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили, конверти повернулись з відміткою "адресат відсутній" (а.с. 27, 30, 31).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суддя приходить до наступного.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 15.12.2017 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується повторною копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.01.2024 року (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 14.02.2018 року (а.с. 13).
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 28.05.2024 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (759/719/24) (а.с. 14-15).
Позивач ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади (а.с.10, 11).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо зобов'язання батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Предметом доказування є стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у част ці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (ч. 2 с. 182 СК України).
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 18 Конвенції про захист прав дитини передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
При визначені розміру аліментів, суд враховує обставини визначені у ст. 182 СК України, а також вартість продуктів харчування, одежі, комунальних платежів та інше.
Згідно зі ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати аліментів або понесених витрат на утримання дитини.
Оцінивши надані у справі докази, з огляду на те, що відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення повноліття, створювати необхідні умови для її розвитку та життя, враховуючи встановлений прожитковий мінімум для дитини відповідного віку в Україні, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача, та стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.01.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1 211,20 грн.
На підставі викладено та керуючись ст.ст.7, 9, 11, 12, 13, 133, 137,141, 263, 264,265, 274, 352, 354, 430 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 січня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь держави Україна.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Текст рішення виготовлено 10.04.2025 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб