Справа № 758/2864/25
про повернення позовної заяви
11 квітня 2025 року суддя Подільського районного суду м.Києва Войтенко Т. В. , ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами за позовом адвоката Сорокіна Віктора Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Подільського районного суду м.Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд скасувати постанову №789/2024 від 23.10.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою судді Подільського районного суду м.Києва від 03.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку. Суд виходив з того, що «позовна заява подана позивачем до суду 27.02.2025, тобто з пропуском встановленого ст.286 КАС України строку звернення до суду, який рахується від дати ухвалення оскаржуваного рішення (постанови).
При цьому, позивач подав клопотання про визнання причин пропуску строку поважними та поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, зазначаючи, що про існування оскаржуваної постанови та накладення на нього штрафу він дізнався 17 лютого 2025 року із електронного кабінету АТ «Приватбанк», куди прийшло сповіщення про арешт коштів на рахунку.
…У конкретному випадку суд вважає неповажними причини пропуску строку на звернення до суду 27.02.2025, тоді як про існування оскаржуваної постанови, як вбачається з долучених самим позивачем додатків (копії оскаржуваної постанови, яка надійшла у застосунок Viber 30.10.2024, скріншот додано до позовної заяви) він дізнався 24.10.2024 р., втім не звернувся до суду протягом 10 днів від дати, коли дізнався про наявність оскаржуваної постанови.
Ураховуючи наведене, наявні підстави для залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без руху, із встановленням йому строку для усунення недоліків - повідомлення поважних причин пропуску строку на звернення до суду.».
10 квітня 2025 року від позивача надійшла заява (вх.№21843) про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Так, заявник зазначає, що пропустив строк звернення до суду із позовом з об'єктивних причин, оскільки у застосунок Viber надійшли лише відомості про винесення постанови, в подальшому він неодноразово намагався отримати копію постанови, однак відповідач не реагував на звернення; отримати копію оскаржуваної постанови вдалося лише 24.02.2025.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви вбачається, предметом спору є правомірність складання відносно позивача постанови №789/2024 від 23.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Даючи оцінку зазначеним доводам позивача в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, суд враховує, що питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Як уже зазначалось вище, ч.2 ст.122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Представник позивача зазначив у позовній заяві, що позивачу стало відомо про оскаржувану постанову лише 17 лютого 2025 року із електронного кабінету АТ «Приватбанк», куди прийшло сповіщення про арешт коштів на рахунку.
Позивач в заяві про усунення недоліків заначив, що оскаржувану постанову він отримав 24 лютого 2025 року, хоча будь-яких доказів цієї дати так і не долучив.
Втім, подаючи позовну заяву, позивач долучив роздруківки скріншотів свого телефону, на яких відображено дату вхідних повідомлень з невідомого номеру за 30.10.2024, зі змісту яких вбачається, що 30.10.2024 надійшло повідомлення «На вас була складена постанова про адміністративне правопорушення. Постанова в додатку». Наступне повідомлення - фото оскаржуваної постанови (а.с.21).
Зміст заяви про усунення недоліків не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об'єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.
Суд звертає увагу, що строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і впорядкованим. Також, суд зазначає, що без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі №520/6827/22.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви, не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 121, 122, 123, 169, 243, 248, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву Сорокіна Віктора Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - повернути позивачу.
Довести до відома позивача, що у відповідності до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
СуддяТ. В. Войтенко