Справа № 758/932/25
31 березня 2025 року
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Губенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державної виконавчої служби, заінтересована особа - Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач: ОСОБА_2 , -
Представник ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 просить зняти арешт з майна ОСОБА_1 , зокрема з квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою державного виконавця Сажко Р.О. відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції серії АК №251382 від 27.06.2003. Крім цього, просить у скарзі зобов'язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , зокрема, з квартири АДРЕСА_1 , виключивши із Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна відповідний запис із реєстраційним номером обтяження №1462371.
Скаргу мотивує тим, що заявник є власником квартири АДРЕСА_1 . На даний час існує обтяження нерухомого майна. Вказує, що на виконанні у виконавчій службі перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 2-989 від 31.03.2003 Подільського районного суду м. Києва, яке було закрито 27.06.2008. Наявність зазначеного арешту перешкоджає вільному розпорядженню майном, що порушує права скаржника.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2025 року головуючим суддею у справі визначено суддю Будзан Л.Д.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року поновлено строк для подання скарги, прийнято до провадження скаргу та призначено судове засідання.
В судове засідання скаржник та представник скаржника не з'явилися, представник скаржника подав до суду заяву про розгляд скарги без їх участі, вимоги заявлені в скарзі підтримав.
Інші учасники, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/8 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Постановою державного виконавця Подільського районного управління юстиції Сахно Р.О. від 27 червня 2003 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-989 виданого 31.03.2003 Подільським районним судом м. Києва накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , з метою забезпечення позову. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1 АДРЕСА_2 .
Згідно з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 15.08.2024 наявна актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень з номером запису про обтяження: 1462371, зареєстровано: 11.11.2004 17:17:27 за №1462371 реєстратором: Перша київська державна нотаріальна контора, 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 11, 234-65-63, 234-99-96, 235-30-35; ІНФОРМАЦІЯ_1, підстава обтяження: постанова, Б/н, 27.06.2003, Відділ державної виконавчої служби у Подільському р-ні, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник: ОСОБА_1 .
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з положень ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
21.10.2024 за вих. 90448 на заяву представника Крупка М.П. в.о. начальника Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області повідомлено, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа 2-989 від 12.03.2004 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 9005,00 грн.
27.06.2008 державним виконавцем Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову про повернення виконавчого документу до суду у виконавчому провадженні НОМЕР_1, що підтверджується витягом з виконавчого провадження (а.с. 26-27).
Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Положеннями ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на день винесення державним виконавцем відповідної постанови) було передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Станом на день повернення виконавчого документа до суду, положеннями Закону України «Про виконавче провадження» не був встановлений прямий обов'язок державного виконавця знімати арешт з майна боржника.
Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 року у справі № 2/0301/806/11 сформував наступну правову позицію: застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті і Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, за встановлених судом обставин та досліджених доказів, зважаючи на вимоги ст.451 ЦПК України, суд дійшов висновку щодо можливості часткового задоволення вимог скарги , а саме в частині зобов'язання Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , зокрема, з квартири АДРЕСА_1 , та виключення з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна відповідного запису із реєстраційним номером обтяження 1462371.
Керуючись ст. 12, 13, 447-452 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державної виконавчої служби, заінтересована особа - Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач: ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Зобов'язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , зокрема, з квартири АДРЕСА_1 , виключивши із Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна відповідний запис із реєстраційним номером обтяження 1462371.
В іншій частині скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 31.03.2025.
Суддя Леся БУДЗАН