Справа № 758/11307/24
3/758/217/25
Категорія 156
місто Київ
04 квітня 2025 року
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., при секретарі Мартишиній Я.В., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Федорова Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягався до адміністративної відповідальності: постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 25.06.2024 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
23 серпня 2024 року о 22 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 керував автомобілем «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , за адресою: вул. І. Виговського, 6, що у Подільському районі м. Києва, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці та у спеціалізованому закладі охорони здоров'я. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.
На підставі ч. 1 ст. 276 КУпАП справа розглянута за місцем вчинення правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Федоров Д.С. в судовому засіданні просив суд закрити провадження в справі з тих підстав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а протокол складений з численними порушеннями.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
В той же час, ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкція ч.2 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема, як вбачається з ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 964529 від 23.08.2024 року /в якому викладені обставини вчинення правопорушення/;
- копія постанови серії ААД №964528 від 23.08.2024 року у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-довідкою від 19.08.2024 щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення,
- витяг з ЄДРСР постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 25.06.2024 року по справі №289/1175/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- інформацією, яка розміщена на CD - диску, на якому детально зафіксовано обставини, за яких було запропоновано особі пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння та з яких причин особа такий огляд не пройшла.
Суд вважає, що працівниками поліції було правомірно та у відповідності до вимог КУпАП зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'янінням у встановленому законом порядку.
У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вказано, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп'яніння: неприродна блідість, зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та спрямовано водія до КМНКЛ «Соціотерапія».
Відповідно до постанови судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 25.06.2024 року по справі № 289/1175/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Відповідно до довідки щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення, складеної старшим інспектором з о/д відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП, постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 25.06.2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Зазначено, що повторність правопорушення на місці неможливо було встановити, після перевірки було встановлено та кваліфіковано правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим просить суд розглядати справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Суд розцінює критично пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Федорова Д.С., оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами. Також суд вважає, що заперечення захисника вини у вчиненні вказаного правопорушення, в той час коли докази свідчать про протилежне, є наміром уникнути відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення.
Сама відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу засвідчує про факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, який протягом року вже притягувався та наслідком якого є складення протоколу про адміністративне правопорушення.
У рішенні по справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.
Приймаючи дане рішення суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» та у рішенні «Авшар проти Туреччини». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказані докази оцінені судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та справедливістю.
За таких обставин, суд вважає доведеним порушення водієм пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, з урахуванням обставин скоєння правопорушення та його наслідків, беручи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив найбільш грубе та небезпечне порушення вимог ПДР, діяв при цьому умисно, до правопорушника необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суд вважає, що саме таке обране йому стягнення, відповідно до ст. 23 КУпАП, буде мірою відповідальності та застосовано з метою виховання порушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, та запобігати вчиненню нових.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 605,60 грн., в зв'язку з чим, відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 221, 283, 284, 285, 287-289, 291 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на три роки.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
В разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Н. М. Ларіонова