печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7286/23-п
04 травня 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Ради адвокатів Київської області, про притягнення до адміністративної відповідальності керівника Управління проведення обов'язкових повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 , громадянина України, працюючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії КС № 00182, який складений 13.02.2023 уповноваженою особою Ради адвокатів Київської області Лішневським І. Г., 17.11.2022 адвокат ОСОБА_4 звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції із адвокатським запитом № 218, з метою надання інформації для надання правничої допомоги.
Листом від 24.11.2022 № 45-05/24015-22 за підписом керівника Управління проведення повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 строк розгляду адвокатського запиту продовжено до 16.12.2022, відповідно до ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Листом від 08.12.2022 №45-05/24713-22 за підписом керівника Управління проведення повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 в наданні інформації на адвокатський запит № 218 адвоката ОСОБА_4, було відмовлено. Відмова обґрунтована тим, що запитувана інформація вважається таємницею досудового розслідування.
Така відмова неправомірна з огляду на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Разом з тим, повна перевірка декларацій проводиться НАЗК на підставі ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» та не є частиною досудового розслідування. Більше того, НАЗК не є органом досудового розслідування в розумінні ст. 38 КПК України, а процедура проведення повної перевірки декларації та збору матеріалів під час її проведення регламентується окремим Порядком проведення повної перевірки НАЗК, який не має жодного відношення до досудового розслідування чи будь-якої іншої стадії кримінального провадження. Зібрані в рамках перевірки документи є матеріалами повної перевірки НАЗК, а не відомостями досудового розслідування за ст. 222. КПК України.
Отже, в діях керівника Управління проведення повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, а саме - неправомірна відмова в наданні інформації на адвокатський запит.
Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 вважав відсутніми подію і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
Так, вказав, що за результатами повної перевірки декларації встановлено, що ОСОБА_2 у декларації вказав недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 2 115 001, 71 грн., що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, у зв'язку з чим у його діях встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України.
Обґрунтований висновок з копіями матеріалів перевірки, що підтверджують зазначення в декларації недостовірних відомостей, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 480, ст. 482-2 КПК України, ч. 2 ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції», п. 6 розділу ІІІ Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказам Національного агентства від 29.01.2021 № 26/21, направлено Генеральному прокурору листом від 23.12.2021 № 45-01/90668-21.
Генеральним прокурором 12.01.2022 на підставі обґрунтованого висновку розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000024 щодо можливого вчинення народним депутатом України ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України. Здійснення досудового розслідування доручено детективам Національного антикорупційного бюро України, про що Офісом Генерального прокурора повідомлено НАЗК листом від 17.01.2022 № 05/4/2-4вих-22.
Тобто, з 12.01.2022 достовірність відомостей, зазначених ОСОБА_2 у декларації, перевіряється слідчим шляхом. При цьому детектив не обмежений висновками уповноваженої особи НАЗК за результатами проведення повної перевірки та досліджує питання щодо достовірності всіх відомостей, зазначених у декларації.
Старший детектив Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Нечипоренко Д. у листі від 02.12.2022 (вх.. № 26977/0/05-22 від 02.12.2022) повідомив НАЗК про те, що не надає дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування та матеріалів повної перевірки щорічної декларації ОСОБА_2 за 2020 рік з огляду на те, що вони є частиною матеріалів кримінального провадження.
Національне агентство листом від 08.12.2022 № 45-05/24713-22 повідомило адвокату ОСОБА_4, що відповідно до листа Національного антикорупційного бюро України від 02.12.2022 (вх.. № 26977/0/05-22 від 02.12.2022) матеріали повної перевірки декларації становлять таємницю досудового розслідування, у зв'язку з чим розголошення відомостей та надання запитуваної інформації не вбачається за можливе.
Таким чином, ОСОБА_4 було відмовлено в доступі до інформації через нормативну заборону надавати запитувану ним інформацію та відповідну заборону детектива Національного антикорупційного бюро України.
Підсумовуючи, ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду протоколу, не з'явився, будь-яких клопотань чи пояснень до суду направлено не було.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, суддя надходить наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 256, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи. Необхідно встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним же у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Суди мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Диспозицією ч. 5 ст. 212-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії КС № 00182, який складений 13.02.2023 уповноваженою особою Ради адвокатів Київської області Лішневським І. Г., у провину ОСОБА_1 ставиться відмова в надання інформації на адвокатський запит № 218 адвоката ОСОБА_4 щодо надання матеріалів повної перевірки декларації ОСОБА_2 за 2020 рік для ознайомлення та зняття фотокопій.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
В абзаці першому частини першої статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Судом встановлено, що 17.11.2022 адвокат ОСОБА_4 в порядку Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції із адвокатським запитом № 218, з метою надання інформації для надання правничої допомоги.
Листом від 24.11.2022 № 45-05/24015-22 за підписом керівника Управління проведення повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 строк розгляду адвокатського запиту продовжено до 16.12.2022, відповідно до ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Листом від 08.12.2022 №45-05/24713-22 за підписом керівника Управління проведення повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 в наданні інформації на адвокатський запит № 218 від 17.11.2022 адвоката ОСОБА_4 , було відмовлено. Відмова обґрунтована тим, що запитувана інформація вважається таємницею досудового розслідування.
Водночас, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, повна перевірка декларацій проводиться НАЗК на підставі ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» та не є частиною досудового розслідування. Окрім цього, НАЗК не є органом досудового розслідування в розумінні ст. 38 КПК України, а процедура проведення повної перевірки декларації та збору матеріалів під час її проведення регламентується окремим Порядком проведення повної перевірки НАЗК, який не має жодного відношення до досудового розслідування чи будь-якої іншої стадії кримінального провадження. Зібрані в рамках перевірки документи є матеріалами повної перевірки НАЗК, а не відомостями досудового розслідування за ст. 222. КПК України.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, у яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.
Згідно із частиною сьомою цієї статті обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що таємною інформацією є інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Пунктом 5 частини першої статті 3 КПК України встановлено, що досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
У частині другій статті 214 КПК України, зокрема, передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Таким чином, інформацією, яка містить таємницю досудового розслідування, є та, яку було створено або одержано уповноваженою особою у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Так, КПК України регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників кримінального провадження з інформацією, створеною (одержаною) у ході досудового розслідування та судового провадження відповідної кримінальної справи. А тому доступ учасників кримінального провадження, до яких належить, зокрема, адвокат, до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, забезпечується в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Інші особи, які не є учасниками кримінального провадження, можуть реалізувати своє право на отримання відповідної інформації за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 222 КПК України.
Аналогічного висновку надійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.04.2020 у справі №826/7244/18.
Зі змісту адвокатського запиту № 218 від 17.11.2022 слідує, що метою такого запиту було одержання інформації, яка стосується матеріалів повної перевірки щорічної декларації ОСОБА_2 за 2020 рік для ознайомлення і зняття фотокопій.
Суд зазначає, що вказані відомості створені в ході проведення досудового розслідування детективами НАБУ у конкретному кримінальному провадженні щодо можливого вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, внаслідок вчинення процесуальних дій, та містять таємницю досудового розслідування, отримати які потерпілий як адвокат міг виключно в порядку, визначеному КПК України.
Суд бере до уваги пояснення ОСОБА_1 , який зазначив, що не міг надати запитувану адвокатом ОСОБА_4 інформацію з огляду на лист старшого детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Нечипоренка Д. від 02.12.2022 (вх.. № 26977/0/05-22 від 02.12.2022), який повідомив Національне агентство, що не надає дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування та матеріалів повної перевірки щорічної декларації ОСОБА_2 за 2020 рік у зв'язку з тим, що вони є частиною матеріалів кримінального провадження.
На підставі цього суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не було умислу вчиняти адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, оскільки була відсутня згода слідчого, прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч.5 ст.212-3 КУпАП настає за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до приписів ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.
Таким чином, судом встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 ознак суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, оскільки у нього були відсутні мотиви вчинити порушення закону, він не бажав його порушити, поза його волею перебував свідомий допуск настання негативних наслідків від діяння, що свідчить про відсутність вини, а відтак робить неможливим притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею.
Так, датою вчинення адміністративного правопорушення згідно протоколу № 00182 від 13.02.2023 зазначено дату вчинення правопорушення - 08.12.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Таким чином, судом встановлено, що днем вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП є 08.12.2022, а тому станом на момент судового розгляду строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закінчився.
Натомість, аналіз положень ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП дає підстави стверджувати те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу і на те, що закриття провадження у справи із підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, наслідком чого є відсутність підстав для визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення за своєю суттю є закриттям справи із нереабілітуючих підстав, та не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, що указує на необхідність закриття провадження у справі з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
За таких обставин, дослідивши усі наявні у справі докази, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення, надані особою, що притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, встановивши, що адвокатський запит № 218 від 17.11.2022 адвоката ОСОБА_4 стосувався інформації, яка містить таємницю досудового розслідування, а саме матеріалів повної перевірки щорічної декларації ОСОБА_2 за 2020 рік, враховуючи той факт, що старшим детективом Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Нечипоренком Д. не надано дозвіл на розголошення таких відомостей та надання матеріалів повної перевірки щорічної декларації ОСОБА_2 за 2020 рік, суддя приходить до висновку про відсутність та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП в діях ОСОБА_1 , а тому наявними для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 1, 7, 9, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 252, 280 КУпАП, ст. 19, 62, 129 Конституції України, ст. 20, ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно керівника Управління проведення обов'язкових повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя Шапутько С. В.