печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13980/24-п
03 липня 2024 року суддя Печерського районного суду міста Києва Шапутько С. В., розглянувши матеріали, що надійшли з Печерського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 921070, 10.03.2024 р. о 14 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно рідної сестри ОСОБА_2 , а саме: погрожувала, штовхала, вдарила рукою у плече та ногою по сідницях, завдавши шкоди психологічному та фізичному здоров'ю потерпілої, чим порушила п. 4, 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання з'явилася особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , яка свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та зазначила, що її сестра ОСОБА_2 тривалий час провокує конфліктні ситуації. 10.03.2024 р., перебуваючи разом із сестро на кухні, вона попросила її відійти від мийки, на що остання відмовила та відштовхнула її. В даному випадку домашнього насильства відносно сестри не вчиняла, здійснювала самозахист. Оскільки сестра поводила себе агресивно, вимушена була відштовхнути її від себе рукою та ногою. Не зважаючи на неодноразові конфліктні ситуації, що виникають між нею та сестрою, до органів охорони правопорядку вона не зверталася, вважаючи, що таке звернення зведе нанівець її родинні відносини із сестрою.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час судового засідання, будь-яких заяв по суті справи на адресу суду не направляла. Разом з тим, в матеріалах справи містяться пояснення, в яких ОСОБА_2 вказала, що 10.03.2024 р. близько 14 год. 00 хв. вона перебувала біля мийки на кухні за адресою свого місцепроживання: АДРЕСА_1 . В цей час до мийки підійшла її сестра ОСОБА_1 та почала її штовхати. Про що говорила сестра, вона не чула, бо була у навушниках. У відповідь вона штовхнула сестру, а та вдарила її рукою у плече та ногою по сідницях. В якийсь момент у кухню вбігла собака, що належить сестрі, та вкусила її за спину. Стосунки між сестрами дуже напружені. Раніше до поліції не зверталася.
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 921070 та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Обов'язковою ознакою складу даного адміністративного правопорушення є можливість заподіяння або реальне заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до пунктів 3, 14 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП.
З долучених до протоколу пояснень вбачається, що конфлікт та образи між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є обопільними, мала місце обопільна штовханина та бійка.
Доказів, які б спростовували версію ОСОБА_1 та доводили версію ОСОБА_2 , в матеріалах справи немає. Як встановлено суддею, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодного належного доказу, який би поза розумним сумнівом підтвердив вину ОСОБА_1 . Зокрема, в протоколі не зазначено жодного свідка вказаної події, які, як вбачається з долучених до протоколу відеоматеріалів, на час конфлікту безпосередньо перебували у квартирі. Відповідно долученого відеозапису, в квартирі крім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували їх мати, батько, а також повнолітній син ОСОБА_1 , які були безпосередньо свідками події. Проте вказані особи в якості свідків не опитувались, їх анкетні дані в протоколі відсутні.
Також на відеозаписі спілкування ОСОБА_2 із поліцейськими потерпіла вказує, що має аудіо- та відеозаписи конфлікту, проте в матеріалах такі записи відсутні. В судове засідання потерпіла також не з'явилась, відповідних записів не надала як безпосередньо в ході розгляду, так і не направила до суду поштою чи електронною поштою. Клопотань про допит свідків також заявлено не було.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, вважаю недоведеним поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7,173-2, 247, 252, 266, 280 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя С. В. Шапутько