печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15369/25-к
пр. 1-кс-15065/25
03 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_3 про накладення арешту, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 42022000000000435 від 11.04.2022.
Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022000000000435 від 11.04.2022 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , з 2013 року призначений на посаду начальника управління зовнішньоекономічної діяльності Акціонерного товариства «Сумський завод «Насосенергомаш» (код ЄДРПОУ 05785448), що зареєстроване за адресою: м. Суми, пл. Привокзальна, 1.
До обов'язків начальника управління зовнішньоекономічної діяльності згідно посадової інструкції від 04.09.2013 №407 з якою 13.09.2013 ознайомлений ОСОБА_5 відноситься: Приймати стратегічні рішення з орієнтацією на ринок; Координувати роботу за експортними операціями; Забезпечити безперебійний рух товару від виробника до споживача з метою отримання максимального прибутку; Організовувати форми взаємовідносин (довгострокові контракти, разові контракти тощо) та готувати матеріали для укладання контрактів з іноземними фірмами; Організовувати реєстрацію зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в реєструючих органах; Здійснювати контроль за здійсненням експортних операцій;
Контролювати виконання всіх зовнішньоекономічних експортних контрактів; Брати участь у підготовці техніко-економічних обґрунтувань контрактів з іноземними покупцями; Організувати пошук можливих джерел інформації про кон'юнктуру світового ринку і продукції АТ з метою просування її на світовий ринок; Організовувати ділові зустрічі та переговори з іноземними партнерами; Здійснювати безпосереднє керівництво підлеглими співробітниками відділу зовнішньоекономічної діяльності; Вести переговори з іноземними замовниками щодо постачання продукції АТ та інші згідно Посадової інструкції.
АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» є одним з найбільших у Європі підприємств, що спеціалізується на виробництві насосного обладнання для нафто-газової галузі, енергетики, агропромислового комплексу та водного господарства. Контрольний пакет акцій указаного товариства належить іноземній компанії «ЕЙЧ. ЕМ. ЕС КЕПІТАЛ ЛІМІТЕД» (H.M.S. CAPITAL LIMITED), зареєстрованій у Республіці Кіпр, 100% статутного капіталу якої володіє АТ «Група ГМС», що зареєстрована в Російській Федерації. Бенефіціарними власниками (контролерами) цих підприємств є громадяни Російської Федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (34.6%), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (26,56 %) та інші особи з часткою менш ніж 10%.
Установлено, що до складу російського бізнес холдингу «Група ГМС» крім АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», станом на 24.02.2022 також входили: АТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного і енергетичного насособудування» зареєстрований у м. Суми, АТ «Бобруйський машинобудівний завод» зареєстрований в Республіці Білорусія, Apollo Goessnitz GmbH зареєстроване в Федеративній Республіці Німеччина, АТ «Гідромашсервіс», АТ «ГМС Лівгідромаш», АТ «Нижнєвартовськремсервіс», АТ «Казанькомпресормаш», АТ «ГМС Нєфтємаш», ПАТ «Томскгазстрой» та інші товариства зареєстровані на території Російської Федерації.
Господарська діяльність АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» повністю контролюється та спрямовується власниками та посадовими особами російської Групи ГМС. У зв'язку вказаними обставинами переважна кількість контрактів на поставку продукції Товариства була укладена із суб'єктами господарської діяльності, що входять до складу російського бізнес холдингу Групи ГМС, а саме: АТ «Гідромашсервіс», АТ «ГМС Лівгідромаш», АТ «Нижнєвартовськремсервіс», Apollo Goessnitz GmbH, АТ «Бобруйський машинобудівний завод». Укладення вказаних контрактів між товариствами єдиної російської бізнес групи дозволяло виводи із українського підприємства кошти на територію Російської Федерації шляхом продажу товару для АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» по завищених цінах та придбанню у останнього продукції по собівартості або за заниженими цінами, реалізовуючи яку у подальшому, російські підприємства отримували основну суму від націнки на товар.
Станом на 24.02.2022 діяли сімнадцять контрактів АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» укладених із АТ «Гідромашсервіс», АТ «ГМС Лівгідромаш» та АТ «Нижнєвартовськремсервіс», які входили до єдиного російського бізнес холдингу Група ГМС.
Було установлено, що підприємства Групи ГМС, в тому числі і АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», станом на лютий 2022 року, залучені до будівництва та ремонту атомних електростанцій на території Російської Федерації (договір від 17.05.2021 №ТК-219/2021-01 та від 28.11.2017 №ТК-662/2017-01), у Індії (договори від 29.03.2021 №ТК-1113/2020-01, від 06.09.2021 №ТК-560/2021-01, від 21.12.2017 №ТК-855/2017-01) та Бангладеші (договори від 10.12.2018 №ТК-866/2018-01, від 10.07.2018 №ТК-501/2018-01, від 21.04.2021 №48/052), угоди на спорудження яких укладені між урядами вказаних країн та Російської Федерації. Вказані атомні станції згідно вище вказаних договорів спроєктовані, будуються та обслуговуються підприємствами, які входять в структуру ДК «Росатом».
Крім того, компанії російської Групи ГМС задіяні у поставці насосного обладнання та запчастин до Іраку, зокрема за договором від 05.12.2019 №48/321 вказані поставки з АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» через АТ «Гідромашсервіс» здійснювались до Basrah Oil Company (Basra, Iraq).
Також з'ясовано, що до 24.02.2022 Товариство для постачання своєї продукції на будівництво АЕС у Індії та Бангладеші використовувало в якості посередника російське підприємство АТ «Гідромашсервіс», яке отримувало основний прибуток від реалізації товару.
24.02.2022 приблизно о 05 год 00 хв Президент Російської Федерації оголосив про своє рішення почати спеціальну військову операцію в Україні.
У подальшому цього ж дня Збройними Силами Російської Федерації, які діяли за наказом керівництва Російської Федерації і Збройних Сил Російської Федерації, віроломно здійснено пуски крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України та цивільним об'єктам України. Сухопутними підрозділами Збройних Сил та інших військових формувань Російської Федерації здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
15.03.2022 набули чинності Закони України № 2108-IX та № 2107-IX, якими запроваджено відповідальність за співпрацю з державою-агресором в інформаційній, освітній, політичній, військовій, адміністративній, господарській та трудовій сферах.
З урахуванням викладених обставин, на початку березня 2022 року, власники та керівники російського бізнес холдингу Група ГМС, розуміючи негативні наслідки санкційної політики, яка активно розпочала впроваджуватись більшістю країн світу у відношенні Російської Федерації та її громадян, не бажаючи втрачати бізнес активи та прибутки від діяльності АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» розробили, узгодили та за активної підтримки керівників підприємств, що входять до його структури (АТ «Гідромашсервіс», АТ «ГМС Лівгідромаш», Apollo Goessnitz GmbH, інших) та Товариства змінили структуру договірних взаємовідносин за раніше укладеними контрактами, а також шляхом укладення додаткових угод врегулювали питання виконання договірних зобов'язань на рівні українського законодавства в умовах військового стану. Вказані дії повністю підтверджують єдине локалізоване в Російській Федерації управління всіма підприємствами Групи ГМС та повне підпорядкування та ведення спільної господарської діяльності АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» із державою агресором.
Так, з метою збереження активів товариств, що входять в Групу ГМС, а також контрактів на поставку насосного обладнання, та уникнення перешкод в його поставках через санкції, власниками та службовими особами із керівництва Групи ГМС було розроблено та в подальшому всіма товариствами учасниками групи виконано відповідний план дій.
Будучи одним із керівників Товариства, які обізнані про загальний план подальшого ведення спільної господарської діяльності із російськими підприємствами Групи ГМС, ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи про заборону ведення господарської діяльності із державою агресором в умовах збройної агресії Російської Федерації щодо України, з квітня 2022 року по червень 2023 року із використанням електронних мереж зв'язку обговорював умови, вносив пропозиції та зміни до договорів та додаткових угод раніше укладених Товариством із АТ «Гідромашсервіс» та Apollo Goessnitz GmbH спілкуючись із начальником департаменту обладнання для АЕС АТ «Гідромашсервіс» ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_5 , достовірно знав, що відповідно до договорів від 10.12.2018 №ТК-866/2018-01, від 10.07.2018 №ТК-501/2018-01, від 21.04.2021 №48/052 укладених АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» із АТ «Гідромашсервіс» замовлене насосне обладнання виготовляється для АЕС «Руппур». Будівництво вказаного об'єкта здійснюється російськими товариствами, а саме: генеральним замовник за вказаними договорами є - АО «Дирекция единого заказа оборудования для АЭС», генеральний підрядчик - АО «Атомстройэкспорт», генеральний проектувальник АО Инжиниринговая компания «АСЭ». Також у вказаних договорах наявна інформація про те що АЕС «Руппур» будується на території Народної Республіки Бангладеш на підставі договору про співробітництво між урядом Російської Федерації та урядом Народної Республіки Бангладеш від 02.11.2011.
Так, ОСОБА_5 , знаючи, що цикл виробництва для насосного обладнання типу АЦНСА 800-160-2, яке було замовлене у Товариства для АЕС «Руппур», є тривалим процесом, а в російських підприємств, які задіяні в будівництві вказаної атомної станції наявна гостра необхідність в ньому, діючи умисно, погодив із працівниками Apollo Goessnitz GmbH, яке входить до складу російської Групи ГМС, контракт №48/67/1 від 11.07.2022 на поставку вказаного обладнання. Під час підготовки угоди, ОСОБА_5 , знаючи про санкційні заборони щодо поставки товару до Російської Федерації, а також що наявність в договорі згадки про російського генерального проектувальника та підрядника у будівництві АЕС «Руппур» викличе негативні наслідки для нього та товариств в цілому, виключив вказану інформацію з договору.
У подальшому, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що насосне обладнання типу АЦНСА 800-160-2 буде поставлене російським підприємствам для його використання у будівництві АЕС «Руппур» забезпечив його остаточне виготовлення та поставку за кордон.
Так, 11.08.2022 згідно митних декларацій UA80502020228767 UA80502020228768, на виконання умов договору №48/67/1 від 11.07.2022, АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» було відправлено до Apollo Goessnitz GmbH два агрегати електронасосні відцентрові, багатоступінчасті, призначені для вприску низького тиску розчину борної кислоти в аварійній ситуації: АЦНСА800-160-2.
Крім того, згідно товарно-транспортної накладної №21952 від 20.02.2023, на виконання умов договору №48/67/1 від 11.07.2022, АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», повторно, було відправлено до Apollo Goessnitz GmbH два агрегати електронасосні відцентрові, багатоступінчасті, призначені для вприску низького тиску розчину борної кислоти в аварійній ситуації: АЦНСА800-160-2.
19.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є нетяжким та як вид додаткового покарання передбачає конфіскацію майна.
В ході розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є власником такого майна:
- житловий будинок, загальною площею 131.7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та такі будівлі: прибудова «а», прибудова «А1-1», ганок «кр», погріб «п/г», сарай «Б», сарай «В», вбиральня «З», альтанка «Г», гараж «Д», огорожа № 1,3,4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2817670759080.
- земельна ділянка площею 0,0569, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки - 5910136600:21:013:0069.
Враховуючи, що санкція ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про арешт вищевказаного майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 .
16.10.2023 (слідчим суддею ОСОБА_9 ) клопотання було задоволено, про що винесено відповідну ухвалу. Повний текст вказаного рішення було надано судом 13.11.2023.
В подальшому, 13.11.2023, стороні обвинувачення, під час виконання ухвали про арешт майна підозрюваного, стало відомо, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), яка діяла від імені підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на підставі довіреності, 23.10.2023 уклала договір купівлю-продажу із донькою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).
Цього ж дня, тобто 23.10.2023 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , на підставі вище вказаного договору, який зареєстрований в реєстрі за № 1736, право власності на вище вказаний житловий будинок та земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_11 , яка є донькою ОСОБА_5 .
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом (постанова Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №317/3272/16-ц, провадження №61-156св17).
Договір як приватно-правова категорія є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення договору не для регулювання цивільних відносин та не для встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов'язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або уникнення арешту та/або можливої конфіскації. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією укладення договору не для регулювання цивільних відносин і не для встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, а з метою уникнення арешту та/або можливої конфіскації майна, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Вирішуючи справу про визнання недійсними договорів дарування суд касаційної інстанції зазначив щодо помилковості висновків судів стосовно відсутності підстав для визнання недійсними договорів дарування майна, укладених у короткий проміжок часу між близькими родичами під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях стосовно чоловіка дарувальника спірного майна та інших, пов'язаних з ним осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, одним з видів покарання за яке передбачено конфіскацію майна (постанова Верховного Суду від 13.04.2022 у справі №757/62043/18-ц, провадження №61-13227св21).
З огляду на те, що ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України за яке передбачено можливість застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, він усвідомлюючи вказану обставину надав право своїй дружині відчужити належний йому житловий будинок та земельну ділянку на користь своєї доньки ОСОБА_11 у короткий проміжок часу. Відтак, сторона обвинувачення вважає, що в такий спосіб підозрюваний ОСОБА_5 намагався уникнути застосування до вказаного його майна конфіскації як виду покарання у випадку визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину.
Накладення арешту на майно з метою його подальшої конфіскації як виду покарання можливе не лише щодо майна підозрюваного ОСОБА_5 , а й щодо майна третьої особи, за даних обставин ОСОБА_11 , яка набула його у власність з метою приховування підозрюваним такого майна від можливої конфіскації. Вказане твердження узгоджується з практикою національних судових установ (наприклад: ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.11.2022 у справі № 991/5564/22, провадження № 11-сс/991/412/22, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2022 у справі № 761/17874/22, провадження № 1-кс/761/9987/2022).
Слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 16.10.2023, справа №757/46041/23-к було накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , який відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Однак під час винесення вироку Ковпаківським районним судом м. Суми від 17.03.2025 по справі № 592/13646/24 відносно ОСОБА_13 , матеріали відносно якого були виділені в окреме провадження та скеровані до суду для розгляду, слідчим суддею було скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 16.10.2023, справа №757/46041/23-к про накладення арешту, оскільки вказане рішення помилково було зазначено в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Враховуючи наведене, з метою збереження цього майна для забезпечення виконання покарання, визначеного санкцією інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 кримінального правопорушення, у разі ухвалення судом обвинувального вироку, реальної можливості застосування конфіскації на згадане майно, у сторони обвинувачення існує обґрунтована необхідність просити шановний суд застосувати захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту на майно.
В судове засідання прокурор не з'явився, про причини своєї неявки не повідомили. Прокурор подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність та зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у зв'язку з наявною можливістю вчинення дій, спрямованих на відчуження та розтрату вказаного майна.
Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно ч. 1 ст. 59 КК України конфіскація майна - це покарання, що полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, є власністю засудженого, якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена у випадках, спеціально передбачених в особливій частині цього Кодексу.
Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення, та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_3 про накладення арешту - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на:
- житловий будинок, загальною площею 131.7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та такі будівлі: прибудова «а», прибудова «А1-1», ганок «кр», погріб «п/г», сарай «Б», сарай «В», вбиральня «З», альтанка «Г», гараж «Д», огорожа №1,3,4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2817670759080;
- земельна ділянка площею 0,0569, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки - 5910136600:21:013:0069, які належать на праві власності гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) із забороною користуватися, відчужувати та розпоряджатися цим майном ОСОБА_11 , а також будь-яким фізичним чи юридичним особам.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1