20.03.2025 Справа № 756/1568/25
Унікальний № 756/1568/25
Провадження № 3/756/1136/25
20 березня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Діденко Є.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої головним бухгалтером у ТОВ «ГРЕЙН ПАРТНЕР» проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 8025 від 20.12.2018, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП -
Згідно з протоколом, ОСОБА_1 обіймаючи посаду головного бухгалтера у ТОВ «ГРЕЙН ПАРТНЕР», розташованого за адресою: м. Київ, вул. просп. Володимира Івасюка, буд. 8,корпус 2, кв.38, 29.01.2025 року у порушення вимогп. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2 п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п. 5 Розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 в результаті чого, у відповідності до п. 200.14 статті 200: 1. Завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість на розрахунковий рахунок на 6 762609,72 грн.; 2. Завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації), що призвело до завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 924 852 грн., що відображено в акті перевірки №261/Ж5/31-00-04-02-01-22/43639739 від 29.01.2025 року, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Максимчук С.П. звернувся до суду із клопотанням про закриття адміністративного провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначає, що 12.02.2025 року ТОВ «ГРЕЙН ПАРТНЕР» подано заперечення до ЦМУ ДПС на акт №261/Ж5/31-00-04-02-01-22/43639739 від 29.01.2025 року. За результатами розгляду поданих заперечень податкове-повідомлення рішення не прийнято, натомість, прийнято рішення про проведення повторної позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Враховуючи вищевикладене, захисник вважає, що акт №261/Ж5/31-00-04-02-01-22/43639739 від 29.01.2025 року не може бути визначеним належним і допустимим доказом, а тому просить суд закрити адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи, судом досліджені такі докази:
- протокол № 55/31-00-04-02-01-15 про адміністративне правопорушення;
- витяг з акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ГРЕЙН ПАРТНЕР" від 29.01.2025 р.
- заперечення на акт перевірки ТОВ "ГРЕЙН ПАРТНЕР";
- лист податкового органу від 28.02.2025 р. про результат розгляду заперечень на акт перевірки, згідно з яким об'єктивний розгляд обставин, які не було досліджені під час перевірки, неможливий без проведення перевірки, а тому прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до абзацу 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає у випадку відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до п. 14.1.7 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.
Згідно з п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Зі змісту п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України вбачається, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Пунктом 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Зі змісту п. 56.17.5 та п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України вбачається, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2025 директором ТОВ «ГРЕЙН ПАРТНЕРС» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подано письмові заперечення на акт №261/Ж5/31-00-04-02-01-22/43639739 від 29.01.2025.
Відповідно до відповіді ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.02.2025, за результатами розгляду заперечень з урахуванням додатково наданих до заперечення документів та встановленням обставин, що не були досліджені під час перевірки, відповідно до п.п. 78.1.5 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки з питань, що стали предметом оскарження.
Згідно з п. 78.1.5 Податкового кодексу України 78.1.5. платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Таким чином, на час розгляду справи в суді грошове зобов'язання за рішенням контролюючого органу залишається неузгодженим.
Висновки, викладені в акті перевірки не є остаточними, з урахуванням їх оспорювання платником податків. Будь-які первинні документи, на підставі яких податковим органом були встановлені порушення податкового законодавства, і на які посилається податковий орган у акті перевірки, суду не надавались.
Крір того, суд звертає увагу, що в порушення ст. 256 КУпАП, в протоколі податковий орган не зазначив час і місце вчинення правопорушення, що також підлягає доказуванню.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП України розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 163-1, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Є.В. Діденко