Справа № 569/6670/25
11 квітня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук Н.О., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28.03.2025 року №0023417, 28.03.2025 року о 08 год. 45 хв. в м. Рівне на ЖД Рівне ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів автомобілем Rеnault, д.н.з. НОМЕР_2 , без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та отримання ліцензії, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, вказав, що не здійснював перевезення пасажирів, не отримував за це оплату, що підтвержено матеріалами справи, які не містять доказів його винуватості. Просив закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністратвиної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до такого висновку.
Диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як перевезення пасажирів автомобільним транспортом.
Так, згідно з ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату;
Водночас, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів в тому числі на такий вид робіт як надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.
При цьому наведеним законом передбачено надання послуг з перевезення пасажирів різних видів: для регулярних, спеціальних, не регулярних пасажирських перевезень, також перевезень на замовлення, таксі, тощо, в залежності від чого у ст. 39 цього закону визначений перелік документів, які мають бути наявні у водія.
Згідно з ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контрольна автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 164 КУпАП підтверджується матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме протоколом про адміністративне правопорушення №0023417 від 28.03.2025 року, фотодоказами.
Щодо заперечень ОСОБА_1 про відсутність доказів на доведення його винуватості, суд зазначає, що наявність фішки на автомобілі ОСОБА_1 , яка поза розумним сумнівом для сторонньої особи свідчить про можливість здійснення ним господарської діяльності з перевезення пасажирів, повністю підтверджує обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення №0023417 від 28.03.2025 року.
При вирішенні питання про відповідальність особи, суд враховує характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпечність. ступінь його вини, особу правопорушника, не настанні тяжких наслідків внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.
Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначностi вчиненого адмiнiстративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звiльнити порушника вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi і обмежитися усним зауваженням.
Викладені обставини у своїй сукупності, суд визнає такими, що свідчать про малозначність вчиненого правопорушення, а тому вважається можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись оголошенням усного зауваження.
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Водночас, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП підстав для стягнення судового збору не вбачається.
Керуючись ст.ст. 22, 40-1, 164, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
На підставі ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Н.О. Гордійчук