Справа №567/465/25
Провадження №2/567/270/25
11.04.2025 м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Венгерчук А.О.
секретар Дем'янчук Н.В.
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів
встановив
ОСОБА_1 звернулася в Острозький районний суд з позовом до АТ КБ “ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів, а саме просить суд: скасувати заборгованість ОСОБА_1 за банківською карткою золота “Універсальна» № НОМЕР_1 , термін дії до 09/27 року, отриманою в АТ КБ “ПРИВАТБАНК» за користування використаним кредитним (з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій), що утворилась внаслідок проведення операцій (транзакцій) 05.12.2024; скасувати заборгованість ОСОБА_1 за банківською карткою “Універсальна» № НОМЕР_2 , термін дії до 12/28 року, IBAN НОМЕР_3 , отриманою в АТ КБ “ПРИВАТБАНК» за користування використаним кредитним лімітом (з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій), що утворилась внаслідок проведення операцій (транзакцій) 05.12.2024; стягнути з АТ КБ “ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, списані з картки для виплат Голд НОМЕР_4 , терміном дії до 12/26, отриманої в АТ КБ “ПРИВАТБАНК» у розрахунок заборгованості за період з 05.12.2024 по дату набрання судовим рішенням у справі законної сили; судові витрати покласти на відповідача.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони АТ КБ «ПРИВАТБАНК» списувати грошові кошти з картки для виплат Голд НОМЕР_4 , відкритої на ім'я ОСОБА_1 у рахунок заборгованості за користування використаним кредитним лімітом (з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій), що утворилась внаслідок проведення операцій (транзакцій) 05.12.2024.
В обґрунтування заяви вказує, що саме такий вид забезпеченню позову, на її думку, відповідає змісту заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Суд не вбачає підстав для виклику в судове засідання заявника для дачі пояснень, оскільки виклик особи для надання пояснень є правом, а не обов'язком суду. Крім того, в заяві про забезпечення позову викладені обставини, які на думку заявника є підставою для забезпечення позову, а заявником не зазначено, які додаткові докази можуть бути надані в судовому засіданні.
Дослідивши заяву та вивчивши матеріали заяви, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та має картковий рахунок № НОМЕР_4 .
05.12.2024 з її карткового рахунку № НОМЕР_1 було неправомірно списано невстановленими особами кошти в розмірі 87999 грн. (подія відбулась у м. Київ, тоді як позивач зареєстрована та проживає у м. Острог Рівненської області). Про зазначену обставину позивачем було повідомлено в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Також 05.12.2024 позивачем подано до ВП №3 РУП ГУНП у Рівненській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
У подальшому АТ КБ «ПРИВАТБАНК» незаконно почало списувати кошти позивача з карткового рахунку № НОМЕР_4 .
Позивач вказує, що вона будь-яких розпоряджень банку для проведення списання грошових коштів з її кредитного рахунку чи оформлення кредитного договору не надавала, рішення суду про проведення такого списання грошових коштів не приймалось, інші підстави для здійснення вказаних операції були відсутні.
Вказані обставини, стали підставою для пред'явлення нею позову до банку про зобов'язання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» скасувати заборгованість, відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за оскаржуваною транзакцією від 05.12.2024.
Позивач вказує, що по даний час відповідач продовжує нараховувати відсотки по спірних кредитних коштах та самовільно здійснювати списання коштів із її карткового рахунку, а тому вважає, що слід вжити заходи забезпечення позову.
Незастосування заходів забезпечення позову, на думку заявника, може ускладнити в майбутньому виконання рішення суду та відновлення і захист її прав.
Посилаючись на наведене, просить суд вжити зазначені заходи забезпечення позову.
Згідно з вимогами ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом.
Суд, розглянувши вищезазначену заяву, враховуючи обґрунтування заявника, приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у обраний нею спосіб, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, у пункті 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Так, відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків, в даному випадку, заборони суб'єкту господарювання вчиняти певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками, які настануть, в даному випадку, внаслідок заборони суб'єкту господарювання вчиняти певні дії.
Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір щодо несанкціонованого, на думку позивача, списання грошових коштів. Однак, судом не встановлено наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Суд прийшов до висновку, що обраний заявником вид заходів забезпечення позову фактично є тотожним задоволенню однієї із заявлених позовних вимог про скасування нарахованих відсотків, штрафних санкцій.
Згідно з вимогами ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Судом враховано, що зокрема, наявність ознак безпідставного списання грошових коштів з карткового рахунку позивача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Застосування заходів забезпечення позову, в цьому випадку, фактично вирішує справу по суті предмету позову.
Слід врахувати, що задоволення позовних вимог, за достатніх для цього підстав, наслідком матиме встановлення відсутності обов'язку у позивача сплачувати, зокрема, відсотки за користування спірними коштами, інші встановлені договором про банківське обслуговування платежі, а також відповідальність, зокрема у виді неустойки.
Крім того, із наданих заявницею доказів не вбачається нарахування відповідачем відсотків, штрафних санкцій на оспорювану суму позивачем.
При цьому суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд не з'ясовує фактичні обставин справи, а також не оцінює належності, допустимості і достовірності доказів щодо суті спору. Лише під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, які правовідносини випливають із встановлених обставин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заходи забезпечення позову, про які клопоче заявник, не є співмірними, адекватними і необхідними для забезпечення виконання судового рішення, невжиття таких заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 153, 260, 261 ЦПК України, суд
постановив:
заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів, повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.