Справа № 562/478/25
10.04.2025 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025181130000035 від 22 січня 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Здолбунів Рівненської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , в силу вимог ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 , у період часу з 20 год. 03 хв. по 20 год. 05 хв. 20.01.2025 року, реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-1Х, скориставшись тим, що його дії ніким не будуть помічені, шляхом вільного доступу перебуваючи у цеху № l Здолбунівського заводу цегельних матеріалів, що знаходиться за адресою: м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1, Рівненського району, Рівненської області, із особистої сумки ОСОБА_6 , таємно викрав належні їй грошові кошти у сумі 10 000 грн., чим спричинив потерпілій майнову шкоду на вказану суму. Викраденим ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.
10 квітня 2025 року в приміщенні Здолбунівського районного суду Рівненської області прокурор Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з одного боку та обвинувачений ОСОБА_4 з іншого боку, за участю захисника ОСОБА_5 на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненого в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість в інкримінованому злочині.
Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.
Суд переконався у тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст угоди про визнання винуватості, наслідки її укладення та затвердження відповідно до ст.473 КПК України. Обвинуваченому роз'яснено обмеження права на оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному і касаційному порядку та відмову від здійснення права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, на допит свідків обвинувачення у судовому засіданні, заявлення клопотань про виклик свідків і подання доказів, що свідчать на його користь (п.1 ч.4 ст.474 КПК України), та, що у разі невиконання ним угоди про визнання винуватості, відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право протягом строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду даного кримінального провадження в загальному порядку.
Усвідомивши вказані обставини, обвинувачений в судовому засіданні наполягає на істинності своєї позиції у визнанні винуватості та запевнив суд, що укладення угоди є добровільним.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене в умовах воєнного стану.
Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Потерпіла ОСОБА_6 надала письмову згоду про те, що відповідно до ч.4 ст.469 КПК України вона надає згоду процесуальному прокурору на укладення між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність закону, суд переконався, що умови угоди не суперечать вимогам ст.ст.470, 472 КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладання угоди було добровільним, виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань є можливим.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та ухвалення вироку з призначенням міри покарання узгодженої сторонами угоди.
Речові докази та витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 10 квітня 2025 року, укладену між прокурором Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 12025181130000035, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, за участю захисника ОСОБА_5 на підставі статей 468, 469, 472 КПК України в приміщенні Здолбунівського районного суду Рівненської області.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді - позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України засудженого звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком - 1 (один) рік, зобов'язавши ОСОБА_4 згідно вимог ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: