Справа № 562/1002/25
10.04.2025 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому провадженні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025181130000089 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Спасів, Рівненського району, Рівненської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_4 , в кінці лютого 2025 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у лісопосадці поблизу полігону, що розташований в с. Уїздці, Рівненського району Рівненської області усвідомлюючи, що не має передбачених дозвільних документів на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою подальшого незаконного зберігання, при відсутності передбаченого законом дозволу, придбав шляхом привласнення знайденого, заборонені у вільному обігу 43(сорок три) предмети ззовні схожих на патрони.
Продовжуючи свої протиправні дії, всупереч вимогам Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, ОСОБА_4 переніс вищевказані незаконно придбані бойові патрони, до місця свого проживання, а саме в господарське приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав до моменту проведення санкціонованого обшуку працівникам поліції.
Зокрема, 14.03.2025, в ході санкціонованого обшуку на підставі ухвали Здолбунівського районного суду Рівненської області №562/795/25 від 13.09.2024 в період часу з 11 год. 11 хв. по 11 год. 32 хв., за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме в господарському приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено 43 (сорок три) предмети, ззовні схожих на патрони, які являються боєприпасами вогнепальної стрілецької зброї, з яких 32 (тридцять два) - проміжні бойові патрони калібру 5,45х39 мм з кулями зі сталевим осердям (7Н6, 7Н6М) зразка 1974 року, та 11 (одинадцять) проміжні бойові патрони калібру 7,62х39 мм з кулями зі сталевим осердям «ПС» (57-Н-231С) зразка 1943 року, які придатні для стрільби.
10 квітня 2025 року в приміщенні Здолбунівського районного суду Рівненської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з одного боку та обвинувачений ОСОБА_4 з іншого боку, за участю захисника ОСОБА_5 на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, які виразилися у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість в інкримінованому злочині.
Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.
Суд переконався у тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст угоди про визнання винуватості, наслідки її укладення та затвердження відповідно до ст.473 КПК України. Обвинуваченому роз'яснено обмеження права на оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному і касаційному порядку та відмову від здійснення права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, на допит свідків обвинувачення у судовому засіданні, заявлення клопотань про виклик свідків і подання доказів, що свідчать на його користь (п.1 ч.4 ст.474 КПК України), та, що у разі невиконання ним угоди про визнання винуватості, відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право протягом строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду даного кримінального провадження в загальному порядку.
Усвідомивши вказані обставини, обвинувачений в судовому засіданні наполягає на істинності своєї позиції у визнанні винуватості та запевнив суд, що укладення угоди є добровільним.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність закону, суд переконався, що умови угоди не суперечать вимогам ст.ст.470, 472 КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладання угоди було добровільним, виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань є можливим.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та ухвалення вироку з призначенням міри покарання узгодженої сторонами угоди.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування було накладено арешт на майно, а саме: на 43 (сорок три) предмети ззовні схожих на патрони.
У відповідності до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
З обвинуваченого підлягають стягненню витрати на залучення експерта.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 10 квітня 2025 року, укладену між прокурором Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 12025181130000089, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, за участю захисника ОСОБА_5 на підставі статей 468, 469, 472 КПК України в приміщенні Здолбунівського районного суду Рівненської області.
ОСОБА_4 визнати винним по ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну проживання, роботи або навчання.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 14 березня 2024 року на 43 (сорок три) предмети ззовні схожих на патрони.
Речові докази: - 43 (сорок три) предмети ззовні схожих на патрони, які поміщено до сейф пакету Національна поліція України слідче управління PSP2014281 - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп. на залучення експерта.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: