Справа № 551/141/25
Провадження №3/551/93/25
"11" квітня 2025 р.
Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Вергун Н.В.,
за участю секретаря судових засідань Курінної Я.М.,
захисника особи, яка притягується до відповідальності, - адвоката Гака О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 670 від 27 січня 2025 року, складеного головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Полтавській області Яремко Я.Ю., за результатами відпрацювання платників податків, які здійснюють підприємницьку діяльність без державної реєстрації, встановлено систематичні факти надання послуг фотографа та візажиста ОСОБА_1 через соціальні мережі « Instagram » ( акаунт « ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , _kudria_) та « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( акаунт Анжеліка Кудря ), що вказує на здійснення останньою господарської діяльності без державної реєстрації.
Дії ОСОБА_1 органами ДПС кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надавши представництво своїх інтересів - адвокату Гаку О.І.
Адвокат Гака О.І. суду пояснив, що ОСОБА_1 , наразі, перебуває за межами України, фотографування є її хобі, будь - якою підприємницькою діяльністю на території України з метою отримання прибутку не займалася, послуги фотографа та візажиста надавала на безкоштовній основі.
З огляду на те, що у матеріалах справи відсутність належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у здійсненні господарської діяльності без державної реєстрації, просив провадження у справі закрити за відсутності в її діях події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відтак, диспозиція зазначеної статті містить три окремих форми вчинення даного адміністративного правопорушення, які, в тому числі, можуть бути пов'язані між собою, а саме:
- провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності;
- провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії;
- провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. У свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується наявністю умислу правопорушника, спрямованого на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Разом з тим, суду не надано жодних доказів про те, що ОСОБА_1 займалась господарською діяльністю.
У протоколі про адміністративне правопорушення немає жодних відомостей про те, що діяльність ОСОБА_1 є регулярною, постійною та суттєвою.
Норма статті 164 КУпАП носить бланкетний характер, тому в протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути посилання на норму спеціального закону, що регламентує ту чи іншу діяльність, яка потребує ліцензування або державну реєстрацію суб'єкта господарювання.
Натомість, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 порушила вимоги ст.58 ГК України. Проте, ст. 58 ГК України містить дві самостійні частини, кожна з яких регламентує державну реєстрацію суб'єкта господарювання.
Частина 6 ст. 128 ГК України, яка також пред'являється у провину ОСОБА_1 , містить в собі зобов'язання громадянина - підприємця вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства та своєчасно надавати податковим органам декларацію про майновий стан і доходи ( податкову декларацію ), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
За таких обставин, залишається незрозумілим, в порушенні якої конкретно норми спеціального закону звинувачується ОСОБА_1 .
Суд не має права самостійно змінювати фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка (по суті) становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 провадила господарську діяльність без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Частиною 2 ст. 3 ГК України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Згідно з ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, поняття «підприємницька діяльність» («підприємництво») є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність».
З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючи ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, з метою отримання доходу.
Виходячи з вимог ч.1 ст.164КУпАП України суб'єктом даного адміністративного правопорушення є суб'єкт господарювання або особа, яка здійснює господарську діяльність без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 надавала послуги у сфері фотографування, а також здійснювала свою діяльність систематично, тобто на постійній основі з метою зайняття підприємницькою діяльністю для отримання доходу.
Обов'язок доказування у справах про адміністративні правопорушення покладається на орган (посадову особу), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, як це передбачено ч.2 ст.251 КУпАП.
Разом з тим, належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП, органом, який склав протокол № 670 від 27 січня 2025 року не надано.
Крім того в протоколі не вказано період зайняття підприємницькою діяльністю, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Виходячи з положень статей 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, при вирішенні зазначених питань суддя повинен керуватися насамперед принципом презумпцією невинуватості, тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повинна доводити свою невинуватість, а навпаки, вина останньої повинна бути доведена органом, який склав адміністративний матеріал.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події, складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 164, 247, 283, 284 КУпАП України, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.164 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Шишацький районний суд Полтавської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Головуючий суддя: