Справа №534/935/25
Провадження №1-кс/534/143/25
11 квітня 2025 року місто Горішні Плавні
Слідчий суддя Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської областіОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025170520000227 від 08.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, про арешт майна,
До Комсомольського міського суду Полтавської області звернувся прокурор Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 із клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «honor», білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та сім-картку оператора «Vodafone» з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_3 , власником яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з забороною користуватись, відчужувати, розпоряджатися.
Необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження вмотивована прокурором тим, що це необхідно для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення та збереження знаряддя злочину.
Так, за змістом внесеного клопотання, 08.04.2025 до чергової частини відділу поліції №2 КРУП ГУНП в Полтавській області з телефону НОМЕР_3 на лінію «102» надійшло анонімне повідомлення, про те, що замінований суд, та «Водозабір», що розташовані у м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області.
Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.04.2025 за №12025170520000227 та розпочато розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
Постановою від 09.04.2025 слідчим СВ ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області мобільний телефон марки «honor», білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та сім-картку оператора «Vodafone» з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_3 визнано в якості речових доказів у вказаному кримінальному провадженні та поміщено до камери зберігання речових доказів ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
Як вбачається з заяви від 09.04.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав власний мобільний телефон марки «honor», білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , у якому наявна сім-карта оператора «Vodafone» з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_3 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання про арешт майна, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У відповідності до п.1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Зі змісту поданого клопотання убачається, що видане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні від 08.04.2025 за №12025170520000227 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З доданих до клопотання документів вбачається, що видане майно має значення речового доказу для кримінального провадження.
Метою застосування арешту у даному випадку є відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України збереження речових доказів.
Слідчий суддя зауважує, що ст. 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання, враховує приписи статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним («Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та «Кушоглу проти Болгарії».
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
За результатами дослідження наявних матеріалів, долучених до клопотання, судом встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам ст. 170, 171 КПК України.
Враховуючи наведені положення Закону та беручи до уваги, що віднесення до речового доказу мобільного телефонута сім-картки, відповідає критеріям ст.98 КПК України, клопотання прокурора про арешт зазначеного майна є обґрунтованим.
Керуючись ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «honor», білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та сім-картку оператора «Vodafone», з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_3 з забороною користуватись, відчужувати, розпоряджатися зазначеним майном
Речі, на які накладено арешт, помістити до камери зберігання речових доказів відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 6.
Арешт на мобільний телефон марки «honor», білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та сім-картку оператора «Vodafone» з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_3 накладається до його скасування у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Виконання ухвали негайно доручити слідчому СВ ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025170520000227 від 08.04.2025
Роз'яснити учасникам розгляду справи право на звернення із клопотанням про скасування арешту майна, в порядку ст.174 КПК України.
Копію ухвали вручити учасникам судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1