Справа № 161/23967/24
Провадження № 2/161/1286/25
31 березня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судових засідань Камінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/23967/24 за позовною заявою ТзОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТзОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 102438593 від 07 квітня 2021 року в сумі 32 169,73 гривень, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу - 8 123,00 гривень, сума заборгованості за відсотками - 24 046,73 гривень; та судові витрати з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві; не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, подали до суду відзив та заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнали частково, а саме в сумі 9 279,00 гривень.
Розгляд справи проводиться судом на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
07 квітня 2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 102438593 (а.с. 27-30). Відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору, ТзОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності, платності фінансовий кредит в сумі 9 000,00 гривень. Кредит наданий строком на 15 днів, до 22 квітня 2021 року. Проценти за користування кредитом - 2 700 гривень, які нараховуються за ставкою 2% за кожен день користування кредитом; базова процентна ставка - 5 % за кожен день користування кредитом.
29 липня 2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги № 05Т. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору ТзОВ «Мілоан» відступило, а ТзОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 102438593 від 07 квітня 2021 року належним чином не виконав. В результаті чого, в нього, згідно розрахунку позивача, мається заборгованість перед ТзОВ «Діджи Фінанс» в сумі 32 169,73 гривень, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу - 8 123,00 гривень, сума заборгованості за відсотками - 24 046,73 гривень.
Однак, суд приймає до уваги заперечення сторони відповідача, викладені у відзиві, з наступних підстав.
Як достовірно вбачається із змісту договору про надання споживчого кредиту № 102438593 від 07 квітня 2021 року, що кредит в сумі 9000 гривень був наданий ОСОБА_1 строком на 15 днів, до 22 квітня 2021 року (а.с. 27). Умовами вказаного договору, а саме положеннями п.п. 2.3.1 - 2.3.2 п. 2.3 передбачена можливість пролонгації строку кредитування, однак виключно за ініціативою позичальника (в даному випадку ОСОБА_1 ). Однак, суду стороною позивача не надано доказів, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані саме на пролонгацію строку кредитування.
Внаслідок чого, відсутні підстави вважати, що строк кредитування ОСОБА_1 перевищив 15 днів. Здійснення відповідачем часткового погашення заборгованості відбулось вже після закінчення строку кредитування та не розцінюється судом як дії, спрямовані на його пролонгацію.
Позивачем визнається факт здійснення ОСОБА_1 погашення заборгованості за основною сумою зобов'язання на загальну суму 877,00 гривень, та погашення заборгованості за відсотками на загальну суму 1 544,00 гривень.
Внаслідок чого, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «Діджи Фінанс» становить 9 279,00 гривень, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу - 8 123,00 гривень, сума заборгованості за відсотками - 1 156,00 гривень.
А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в повному об'ємі та стягнення з відповідача на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» виниклої заборгованості та судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень (а.с. 1). При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному об'ємі. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі - 698,72 гривень.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом достовірно встановлено, що представником позивача подано до суду докази щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу на суму 6 000,00 гривень.
Разом з тим ЦПК України передбачено, що в разі часткового задоволення позову, відповідач відшкодовує позивачу витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог, а не в повному обсязі, як просив позивач.
Як достовірно вбачається з матеріалів справи, що звертаючись із даним позовом до суду, позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 32 169,73 грн. В свою чергу судом стягнуто з відповідача на користь позивача лише 9 279,00 гривень заборгованості, що становить 28,84%. А тому суд приходить до висновку, що пропорційно розміру задоволених вимог, з відповідача ОСОБА_1 , на користь ТзОВ «Діджи Фінанс», підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 1 730,64 грн.
При цьому, суд не приймає до уваги клопотання сторони відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката, згідно яких розмір витрат на оплату послуг адвоката Романенка М.Е. в розмірі 6 000 гривень не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Внаслідок чого підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката Романенка М.Е. суд не вбачає.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 730,64 гривень - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 526, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-18, 81, 141, 200, 263-268 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ТзОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) - 9 279,00 гривень заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 102438593 від 07 квітня 2021 року, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу - 8 123,00 гривень, сума заборгованості за відсотками - 1 156,00 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 698,72 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ТзОВ «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) понесені і документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 730,64 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Ковтуненко