Справа № 174/255/24
Провадження №1-кп/190/45/25
10 квітня 2025 року м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України,
На розгляді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про оголошення обвинуваченого ОСОБА_5 в міжнародний розшук та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній в судові засідання призначені на 14.10.2024 року, 06.11.2024 року, 20.11.2024 року не з'являвся, про причини неявки не повідомляв, згідно витягу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 перетнув державний кордон 18.08.2024 року о 05.01 год. на ділянці кордону з республікою Польща на пункті пропуску «Устигул», на теперішній час до України не повернувся, при цьому на час виїзду за кордон на останнього були покладені обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні вирішення даного клопотання просив покласти на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з'явився, на адресу суду повернулась судова повістка з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд, заслухавши прокурора, захисника, дослідивши клопотання прокурора та долучені до нього докази, дійшов до наступного висновку.
Частиною 3 статті 187 КПК України передбачено, у разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом без поважної причини, суд має право постановити ухвалу про його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.
Згідно із ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Частиною 6 статті 193 КПК України визначено, що суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно ст.335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від суду, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 №5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв'язку із чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження.
При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, що скоїла злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку.
Відповідно до копії довідки від 03.11.2022 року № 1244-5002298467 ОСОБА_5 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ; фактичне місце перебування АДРЕСА_2 .
Згідно копії листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 24.01.2025 року ОСОБА_5 18 серпня 2024 року о 05:01:09 годині перетнув державний кордон України, де виїхав з території України через пропускний пункт «Устилуг», використовуючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон та станом на 19.02.2025 року більше Державний кордон України не перетинав.
Відповідно до копії ухвали П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2024 року обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено в розшук.
З копії письмових пояснень колишньої дружини обвинуваченого ОСОБА_6 , остання зазначила, що її колишній чоловік ОСОБА_5 спілкується з нею по мобільному додатку «WhatsAрр» та повідомив, що перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим і про повернення на підконтрольну Україні територію нічого не повідомляв/а.с.212/.
Статтею 575 КПК України передбачено, що видача особи в Україні може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого суду або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання обвинуваченого питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч.4 ст.183 КПК України).
Враховуючи те, що кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 неможливо розглянути у зв'язку з його неявкою до суду, місце перебування останнього не встановлено, суд вважає за необхідне оголосити обвинуваченого у міжнародний розшук, в порядку ч.6 ст.193 КПК України, обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, надати дозвіл на його затримання з метою приводу до суду та зупинити судове провадження до його розшуку.
Керуючись ст.ст.187, 190, 193, 335 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 про оголошення обвинуваченого ОСОБА_5 в міжнародний розшук та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
В порядку ч.6 ст.193 КПК України обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Оголосити у міжнародний розшук обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ул'янівка Криничанського району Дніпропетровської області.
З метою доставки до П'ятихатського районного суду Дніропетровської області надати дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після затримання обвинуваченого, не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, доставити до П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області обвинуваченого для розгляду питання про застосування обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Провадження у справі відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України зупинити до його розшуку.
Організацію виконання ухвали доручити процесуальному керівнику Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 ..
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1