справа № 179/373/25
провадження № 3/179/172/25
08 квітня 2025 року с-ще Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, пенсіонера, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з відділення поліції №1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №611767 від 23.03.2025 року вбачається, що 23.03.2025 року о 13.30 год. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив сварку своїй дружині, в ході якої ображав її та погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, вчинив правопорушення повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення справи до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чивинна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а такожіншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В диспозиції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частинами першою або другою цієї статті.
Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.3 ст173-2 КУпАП, ця особа протягом року має бути визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ч. 2 ст.173-2 КУпАП та на неї має бути накладено адміністративне стягнення і даний факт має бути підтверджений постановою суду, яка набрала законної сили.
В протоколі при викладенні суті адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується повторність вчинення правопорушення та його дії кваліфікуються за ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Разом з цим в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 або ч. 2 ст.173-2 КУпАП, зокрема, цей факт має бути підтверджений постановою суду про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 або ч. 2 ст.173-2 КУпАП, яка набрала законної сили, однак вказані докази відсутні в матеріалах справи.
Таким чином, при дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що повторність правопорушення в діях ОСОБА_1 не підтверджується, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що останній протягом року піддавався адміністративному стягненню, передбаченому ч. 1 або ч. 2 ст.173-2 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути об'єктивним доказом у справі, а належні та допустимі докази, які б підтверджували повторність відсутні.
Слід наголосити, що суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; а також не вправі самостійно змінювати частину статті, за якупередбачена відповідальність, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Таким чином, належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 Кодексу про адміністративні правопорушення України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі якщо відсутні події і склад адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що матеріали справи в їх сукупності свідчать про відсутність належних, достатніх і допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1, ст. 283 ч. 7 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 401, 173-2 ч. 3 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя О.Ю. Кравченко