Справа № 178/2934/24
09 квітня 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Лісняк В.В.
за участі секретаря: Коваль Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до суду з цим позовом і вказав, що 02 листопада 2023 року між КС «Союз-Дніпро» та відповідачем було укладено договір споживчого кредиту № 345/23, у відповідності до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 7000 грн., строком на 12 місяців, починаючи з 02 листопада 2023 року по 02 листопада 2024 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Кредит був отриманий відповідачем 02 листопада 2023 року, що підтверджується відповідним касовим ордером № 1222 від 02 листопада 2023 року на суму 7000 грн. Строк дії договору споживчого кредиту закінчився 02 листопада 2024 року, однак, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, в результаті чого має заборгованість в розмірі 8062,58 грн., яка складається із залишку по кредиту - 5271,66 грн.; процентів, нарахованих за користування кредитом - 2790,92 грн., які представник позивача і просить стягнути з відповідача. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь КС «Союз-Дніпро» 3028 грн. судового збору.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день розгляду справи сповіщений, про причину неявки не повідомив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, за таких обставин суд вважає можливим розглянути позов за відсутності сторін, на підставі доказів, наданих у справі, постановивши заочне рішення, відповідно до ст.280 ЦПК України.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши докази по справі суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Судом встановлено, що між сторонами, на підставі ст.1054 ЦК України, 02 листопада 2023 року було укладено договір споживчого кредиту № 345/23, у відповідності до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 7000 грн., строком на 12 місяців, починаючи з 02 листопада 2023 року по 02 листопада 2024 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Суд встановив, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі та підписаний відповідачем. У відповідності до умов договору, відповідач отримав кредит в розмірі 7000 грн., строком на 12 місяців, починаючи з 02 листопада 2023 року по 02 листопада 2024 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, кредит був отриманий відповідачем 02 листопада 2023 року, що підтверджується відповідним касовим ордером № 1222 від 02 листопада 2023 року на суму 7000 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 2 ст.642 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою (ст.525 ЦК України).
Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Строк дії договору споживчого кредиту закінчився 02 листопада 2024 року, однак, відповідач, отримавши кредит, всупереч вимогам ст. ст. 526, 527 ЦК України, умови договору по своєчасному поверненню кредиту не виконав, в результаті чого має заборгованість в розмірі 8062,58 грн., яка складається із залишку по кредиту - 5271,66 грн.; процентів, нарахованих за користування кредитом - 2790,92 грн.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенції) зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи ( 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року № 63566/00).
Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь КС «Союз-Дніпро» заборгованості в розмірі 8062,58 грн.
Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3028 грн.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Кредитної спілки «Союз-Дніпро» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 на користь Кредитної спілки «Союз-Дніпро» (ЄДРПОУ 33274256, р/р НОМЕР_2 у АТ «ОщадБанк») заборгованість за договором споживчого кредиту № 345/23 від 02 листопада 2023 року в розмірі 8062,58 грн., яка складається із залишку по кредиту - 5271,66 грн.; процентів, нарахованих за користування кредитом - 2790,92 грн., крім того 3028 грн. судового збору, всього 11090 грн. 58 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В. В. Лісняк