Справа № 752/18572/24
№ апеляційного провадження: 33/824/1067/2025
27 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Петренка Павла Івановича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року під головуванням судді Бойка О.В., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Судом встановлено, що 09 серпня 2024 року о 18 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Промислова/Столичне шоссе ОСОБА_1 , керував автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив дії передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з указаною постановою, 06 січня 2025 року представник скаржника подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що матеріали справи не містять доказів, що підтверджують перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля 09 серпня 2024 року о 18 год. 30 хв., і як наслідок не набуття статусу водія.
Вказує, що працівник поліції не інформував ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу.
Зазначає, що ОСОБА_1 під час складання протоколу не роз'яснювались його права й обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Посилається на те, що відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення є не безперервним та постійно переривається. Вказує, що відеозапис створено 22 серпня 2024 року о 09 год 08 хв.
Крім того до апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому адвокат Петренко П.І. в інтересах ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку вказав, що вперше апеляційну скаргу було подано у визначений КУпАП строк, а саме 13 листопада 2024 року. Однак постановою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2024 року апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з не наданням доручення на надання правничої допомоги, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника, у зв'язку з чим 06 січня 2025 року апеляційну скаргу було подано повторно.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року як такий, що пропущений з поважних причин.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник повторно не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність скаржника.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що 09 серпня 2024 року о 18 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Промислова/Столичне шоссе ОСОБА_1 , керував автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив дії передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має, не надані такі дані і при апеляційному розгляді справи.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Матеріали справи не містять зауважень ОСОБА_1 на протокол про адміністративне правопорушення чи пояснення.
Жодних підстав ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні.
Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення жодних зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 не вказав. В адміністративному порядку дії працівників поліції не оскаржено.
Доводи скаржника, про те, що поліцейськими не доведено факту керування транспортним засобом апеляційна інстанція відхиляє, оскільки вказане спростовується відеозаписом з нагрудної камери, з якої убачається, що скаржник не заперечував, що він керував автомобілем у нетверезому стані до зупинки правниками поліції.
Судом апеляційної інстанції за наслідками дослідження відеозаписів з нагрудної боді-камери встановлено, що дії працівників поліції під час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 є правомірними, останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки є безпідставними, оскільки підписавши протокол про адміністративне правопорушення, не вказав будь-яких заперечень щодо вказаної обставини.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують самого факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, а в його діях наявний склад вказаного адміністративного правопорушення, а тому апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Клопотання адвоката Петренка Павла Івановича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити адвокату Петренку Павлу Івановичу в інтересах ОСОБА_1 строку на оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Петренка Павла Івановича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Слюсар