Рішення від 10.04.2025 по справі 620/400/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/400/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 02.01.2025 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУПФУ в Житомирській області, відповідач 2), у якому просить:

- визнати протиправним рішення від 25.12.2024 ГУПФУ в Житомирській області щодо відмови їй здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з 02.04.2024, з розрахунку 54% суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн., встановленого на 01 січня 2024 року абзацом 4 статті 7 Закону України ''Про Державний бюджет на 2024 рік'', та суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначеній згідно довідки ТУ ДСА України в Чернігівській області від 06.12.2024 №792 у розмірі 149886,00 грн.;

- зобов'язати ГУПФУ в Чернігівській області здійснити їй перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з 02.04.2024 з розрахунку 54% суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн., встановленого на 01 січня 2024 року абзацом 4 статті 7 Закону України ''Про Державний бюджет на 2024 рік'', та суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначеній згідно довідки ТУ ДСА України в Чернігівській області від 06.12.2024 №792 у розмірі 149886,00 грн.. що становить 80938,44 грн.

Позов мотивовано тим, що в порушення вимог статті 143 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» їй було відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі наданої довідки. При цьому, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.

Ухвалою судді від 14.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 13.03.2025 провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №620/7110/24.

Ухвалою суду від 10.04.2025 провадження по справі поновлено.

У встановлений судом строк від відповідача 1 надійшов відзив на позов, у якому ГУПФУ в Чернігівській області позовні вимоги не визнало, просило відмовити у їх задоволенні та зазначило, що Пенсійний фонд України не інформував про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. За наведених обставин, підстави для перерахунку позивачу щомісячного грошового утримання відсутні.

Відповідач 2 надав відзив на позов, у якому ГУПФУ в Житомирській області позовні вимоги не визнало, просило відмовити у їх задоволенні та зазначило, що зміни у законодавстві щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового окладу судді, протягом останніх років не відбувались. Таким чином, спірне рішення є обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 14.09.2009 №295/2017 ОСОБА_1 призначено суддею Деснянського районного суду міста Чернігова (а.с. 12-13).

Наказом Деснянського районного суду міста Чернігова від 01.04.2024 №31-кг

ОСОБА_1 звільнено з посади судді у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Деснянського районного суду міста Чернігова у зв'язку з поданням заяви про відставку» від 21.03.2024 №867/0/15-24 (а.с. 15-17).

Сторонами не заперечується, що позивачу з 02.04.2024 призначено довічне грошове утримання судді у відставці

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №620/7110/24 зобов'язано ГУПФУ в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з 02.04.2024 в розмірі 54% суддівської винагороди. Вказане рішення суду першої інстанції у вказаній частині постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2025 залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126413703).

На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/4896/24 Територіальне управління ДСА України у Чернігівській області видало позивачу довідку від 06.12.2024 №792 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 15.10.2024 (а.с. 18).

У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 звернулась до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою про перерахунок її щомісячного грошового утримання з урахуванням складових, указаних в оновленій довідці.

Вказану заяву розглянуло за екстериторіальним принципом ГУПФУ в Житомирській області, яке рішенням від 25.12.2024 за №254150029813 у її задоволенні відмовило, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у відставці, - 2102,00 грн. Тобто підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку зі зміною складових суддівської винагороди відсутні (а.с. 10-11).

Вважаючи вказане рішення протиправним, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою статті 142 Закону № 1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

У пунктах 6-9 розділу IV затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 «Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України» вказано, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України. Документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

У разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.

Отже, підставою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є зміна розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

Підставою для вчинення органом Пенсійного фонду України дій, спрямованих на такий перерахунок, може бути як відповідна заява судді у відставці та додані до неї документи, так і надіслана відповідним органом (після відповідної взаємодії відповідних суб'єктів владних повноважень між собою) до органу Пенсійного фонду України довідка про суддівську винагороду.

Судом встановлено, що довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці отримана відповідачем 2, що безпосередньо вказано в оскаржуваному рішенні (а.с. 10-11).

Як наслідок, суд вважає, що після надходження оновленої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідач 2 повинен був провести перерахунок пенсії позивача.

Враховуючи наведене, суд вважає протиправною відмову відповідача 2, оформлену спірним рішенням, щодо перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі оновленої довідки про суддівську винагороду.

При цьому, ухвалюючи рішення, суд враховує, що відповідно до статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: зокрема для працездатних осіб - 3028 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривні.

Отже відповідно до наведених положень Закону №1402-VIII та рішення Конституційного Суду України від 11.03.2020 №4-р/2020 базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

У рішенні від 03.06.2013 №3-рп/2013 по справі №1-2/2013 Конституційний Суд України зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України.

У рішенні від 04.12.2018 №11-р/2018 по справі №1-7/2018 (4062/15) Конституційний Суд України вказав, що обов'язок держави щодо забезпечення фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, закріплений у статі 130 Конституції України, є однією з конституційних гарантій незалежності суддів. Системний аналіз положень Конституції України свідчить про те, що ними встановлено обов'язок держави забезпечити належні умови праці та фінансування для суддів, а отже, сформувати та законодавчо закріпити таку систему фінансування, в тому числі розмір винагороди суддів, яка гарантуватиме їх незалежність. Така позиція Конституційного Суду України збігається з приписами Європейської хартії щодо статусу суддів від 10.07.1998, у підпункті 6.1 пункту 6 якої зазначено, що суддям, які здійснюють суддівські функції на професійній основі, надається винагорода, рівень якої встановлюється з тим, щоб захистити їх від тиску, спрямованого на здійснення впливу на їх рішення, а ще загальніше на їх поведінку в рамках здійснення правосуддя, тим самим підриваючи їх незалежність і безсторонність. Зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.

Визначаючись щодо органу, який має приймати рішення про перерахунок щомісячного грошового утримання, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Порядку №3-1 приймання, розгляд та опрацювання заяви та документів, необхідних для призначення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання, органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1).

У свою чергу, згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Відповідно до матеріалів справи заява позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглянута за екстериторіальним принципом ГУПФУ в Житомирській області і рішення про відмову в перерахунку прийнято саме вказаним територіальним органом Пенсійного фонду України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання саме ГУПФУ в Житомирській області перерахувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі оновленої довідки про суддівську винагороду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у поданому позові ОСОБА_1 просить суд зобов'язати здійснити їй перерахунок щомісячного довічного утримання в обрахованому нею розмірі - 80938,44 грн.

Однак вказана позовна вимога розцінюється Чернігівським окружним адміністративним судом як втручання у дискреційні повноваження відповідача, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Так, саме ГУПФУ в Чернігівській області наділено повноваженнями щодо розрахунку розміру щомісячного довічного утримання, після прийняття ГУПФУ в Житомирській області відповідного рішення про перерахунок. З огляду на викладене, у задоволенні позовної вимоги про виплату щомісячного грошового утримання в сумі 80938,44 грн необхідно відмовити.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 25.12.2024 №254150029813 про відмову в проведенні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України ''Про судоустрій і статус суддів'' на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 06.12.2024 №792.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 02.04.2024 в розмірі 54% суддівської винагороди на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 06.12.2024 №792, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській області.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10 квітня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003).

Суддя С.В. Бородавкіна

Попередній документ
126518310
Наступний документ
126518312
Інформація про рішення:
№ рішення: 126518311
№ справи: 620/400/25
Дата рішення: 10.04.2025
Дата публікації: 14.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (17.09.2025)
Дата надходження: 09.01.2025
Предмет позову: про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії