09 квітня 2025 року Чернігів Справа № 620/15447/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Краснової О.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №620/15447/23, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 620/15447/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.01.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.
10.03.2025 позивачем до суду подано заяву про перегляд рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 по справі № 620/15447/23 за нововиявленими обставинами.
В якості підстави для перегляду рішення суду від 11.01.2024 у справі № 620/15447/23 за нововиявленими обставинами заявник посилається на те, що існують підтверджені доказами приклади зняття з військового обліку військовозобов'язаних саме до, а не після вибуття за кордон на термін більше трьох місяців, на чому наголошував відповідач та з чим погодились суди, що говорить про те, що реальна практика зняття з військового обліку передбачала це й до, а не лише після вибуття військовозобов'язаного за кордон. Зазначає, що проаналізувавши постанову Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 563, якою внесено зміни до Порядку, а саме абзац 5 пункту 19 переліку змін до Порядку можна побачити наступну норму: «Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов'язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 563 стати на військовий облік шляхом особистого прибуття до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів за їх вибором“. Це підтверджує, що зняття з військового обліку пана ОСОБА_2 , або позивача у справі 120/8328/24 були не виключеннями, а лише одним із прикладів усталеної практики, про що було відомо відповідачу.
Ухвалою суду від 18.03.2025 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №620/15447/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, на 10 год. 00 хв. 09 квітня 2025 року.
Ухвалою суду від 07.04.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечено проведення судового засідання, що призначено на 09.04.2025 о 10:00 год, у справі № 620/15386/24 в режимі відеоконференції за участю позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду заяви повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.
Так за приписами частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
З аналізу наведеної статті слідує, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 28 липня 2022 року та від 26 травня 2022 року у справах № 560/1778/19 та 480/3585/19 відповідно.
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16.
У справі що розглядається позивач визначив, що існують підтверджені доказами приклади зняття з військового обліку військовозобов'язаних саме до, а не після вибуття за кордон на термін більше трьох місяців, на чому наголошував відповідач та з чим погодились суди, що говорить про те, що реальна практика зняття з військового обліку передбачала це й до вибуття військовозобов'язаного за кордон, а не лише після вибуття військовозобов'язаного за кордон. Зазначає, що проаналізувавши постанову Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 563, якою внесено зміни до Порядку, а саме абзац 5 пункту 19 переліку змін до Порядку можна побачити наступну норму: «Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов'язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 563 стати на військовий облік шляхом особистого прибуття до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів за їх вибором“. Це підтверджує, що зняття з військового обліку пана Порошенка, або позивача у справі 120/8328/24 були не виключеннями, а лише одним із прикладів усталеної практики, про що було відомо відповідачу.
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №800/578/17, необхідними умовами для визначення відповідної обставини нововиявленою, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України є те, що: по-перше, вона існувала на час розгляду справи; по-друге, ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи; по-третє, вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи.
Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц та постанові від 07 вересня 2020 року у справі № 820/5989/15.
Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.
Варто зауважити, що обов'язковою умовою для визнання обставин нововиявленими є не лише відсутність у заявника інформації про них на час розгляду справи, а й об'єктивна неможливість одержати її у відповідний час.
При цьому нововиявлена обставина як юридичний факт мала існувати на момент подання позову та стосуватися позивача.
Однак суд наголошує, що обставини, на які посилається позивач, а саме приклади зняття з військового обліку військовозобов'язаних саме до вибуття за кордон на термін більше трьох місяців, а не після вибуття за кордон на термін більше трьох місяців, не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, а по своїй суті стосуються судової практики та діяльності Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в подібних правовідносинах.
Варто зазначити, що перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, суд постановляє ухвалу (частина перша статті 369 КАС України).
Заява про перегляд рішень за нововиявленими обставинами, яка подана заявником не містить нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 241-243, 248, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №620/15447/23 - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293,295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 10 квітня 2025 року.
Суддя В.В. Падій