10 квітня 2025 року Чернігів Справа № 620/14434/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про роз'яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 620/14434/24
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі № 620/14434/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ, з урахуванням раніше виплачених сум.. Вказане рішення суду набрало законної сили 04.03.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123553951).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року - залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125654691).
09.04.2024 (згідно вхідного штампу суду) через канцелярію суду представником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області було подано заяву про роз'яснення рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі № 620/14434/24.
Виходячи з меж заявленої заяви, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Досліджуючи наявність підстав для роз'яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв. Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Водночас, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Також, роз'яснення полягає у тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Так, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону випливає, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Дослідивши зміст мотивувальної та резолютивної частин рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 620/14434/24, суд дійшов висновку, що текст вказаного судового рішення труднощів для розуміння не викликає, суть рішення зрозуміла та не двозначна, спосіб, у який викладено мотивувальну та резолютивну частину вказаного рішення, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння та виконання.
Щодо доводів представника відповідача у заяві про роз'яснення рішення суду, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі № 620/14434/24 не містить посилання на те, яким чином має бути обчислена суддівська винагорода для виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та відповідно/чи з урахуванням якої довідки необхідно здійснювати перерахунок пенсії, суд ставиться критично.
Суд зазначає, розмір суддівської винагороди, визначений статтею 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни Пенсійний фонд знає безпосередньо із закону.
Питання стосовно механізму перерахунку розміру щомісячного довічного утримання суддів розглядав Верховний Суд у постанові від 27.10.2022 у справі № 640/10456/21.
Крім того, суд наголошує, що довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер. Видаючи таку довідку, голова суду чи інша особа, що діє від його імені, лише інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.
Суд також звертає увагу на юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 №2-р/2020 (частина шоста пункту 16) про «автоматичне» здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди.
Положення пунктів 1, 3 Розділу II та пункту 2 Розділу III Порядку №3-1, які передбачають необхідність звернення судді та надання довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не узгоджуються з принципом «автоматичності» перерахунку, про який йдеться у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020.
Рада суддів України теж неодноразово звертала увагу Пенсійного фонду України на необхідність запровадження «автоматичного» перерахунку та внесення змін до Порядку №3-1, зокрема, у рішеннях від 01.03.2019 №12, від 09.04.2021 №7.
Так, на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.
Аналогічний правий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21, від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21 та Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі № 560/1852/24.
При цьому, слід враховувати правовий висновок Верховного Суду щодо розміру суддівської винагороди. Згідно із позицією Верховного Суду у цій категорії спорів Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII (постанови від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 02.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 у справі № 120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі № 240/2978/22, від 27.07.2023 у справі № 240/3795/22, від 20.11.2023 у справі № 120/709/22-а.
Виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII й норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24.
Так, дослідивши зміст рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі № 620/14434/24, суд вважає, що останнє не містить неточностей чи розбіжностей, що могли би стати перешкодою для його виконання.
Водночас алгоритм дій відповідача під час виконання судового рішення не може визначатись як «роз'яснення судового рішення» у розумінні частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на мотиви, наведені відповідачем у заяві, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, а також беручи до уваги, що подана заява фактично не містить посилань на незрозумілість його змісту, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню. При цьому суд вважає ухвалене судове рішення зрозумілим та таким, що не потребує додаткового тлумачення.
Керуючись статтями 241-243, 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про роз'яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 10.04.2025.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА