21.03.2025 Справа №607/27317/24 Провадження №2/607/350/2025
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Вийванка О. М.
за участю секретаря судового засідання Кузьменкової О. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк») звернулося в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що 18.05.2017 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 8168/2017, за умовами якого позивач передав відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 503 390,40 грн, терміном з 18.05.2017 до 17.05.2024, зі сплатою змінюваної процентної ставки в розмірі 13,49 % річних.
Для забезпечення виконання зобов'язань, які виникають з Кредитного договору № 8168/2017 від 18.05.2017, 31.08.2017 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Договір застави № 715, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юрковою О.А., предметом якого є рухоме майно: автомобіль марки SKODA, модель OCTAVIA A7, 2017 року випуску, № шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Також в якості забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором позивачем було укладено договір поруки № 8168/2017/2 від 18.05.2017 із відповідачем ОСОБА_2 , згідно умов якого поручитель зобов'язувався виконати за боржника у повному обсязі грошові зобов'язання по кредитному договору, за умови невиконання або неналежного виконання боржником самостійно своїх зобов'язань за кредитним договором.
Станом на 14.10.2024 сума боргу за вищевказаним кредитним договором становить 402 438,61 грн, яка складається з: 308 863,18 грн - сума неповернутого кредиту, 90 375,43 грн - сума нарахованих відсотків, 3 200,00 грн - відшкодування судових витрат. Водночас, незважаючи на численні телефонні та письмові звернення позивача до відповідачів, останні заборгованість не погасили.
У зв'язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 8168/2017 від 18.05.2017 в розмірі 402 438,61 грн та судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Правом на подання відзиву відповідачі не скористалися та не подали заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
З урахування викладеного вище, суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.
При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду постановлено заочний розгляд справи.
Перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Суд, встановив, що 18 травня 2017 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8168/2017 (далі - Договір), за умовами якого банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними і комісії (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору, Банк видає Позичальнику кредит в сумі 503 390,40 грн на строк до 17.05.2024.
Згідно з п. 3.2. - 3.3 Договору, за користування кредитом встановлюється змінювана процентна ставка в розмірі 13.49 % річних.
Відповідно до п. 6.1. Договору, даний кредит забезпечується договором застави майнових прав за договором купівлі-продажу, предметом якого є рухоме майно: автомобіль марки SKODA, модель OCTAVIA A7, 2017 року випуску, № шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , а також договором поруки № 8168/2017/2 від 18.05.2017.
Для забезпечення виконання зобов'язань, які виникають з кредитного договору № 8168/2017 від 18.05.2017, 31.08.2017 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Договір застави № 715, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юрковою О.А., предметом якого є рухоме майно: автомобіль марки SKODA, модель OCTAVIA A7, 2017 року випуску, № шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно із п. 4.9. Кредитного договору, Банк у випадку, передбачених п. 2.10. Кредитного договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором, про що письмово повідомляє Позичальника.
Додатком до кредитного договору № 8168/2017 від 18.05.2017 є Графік платежів (Таблиця визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки), яким встановлено періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 8168/2017 від 18.05.2017, АТ «Кредобанк» було укладено договір поруки № 8168/2017/2 від 18.05.2017 із відповідачем ОСОБА_2 .
За умовами п.1.1. вказаного Договору поруки, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником своїх зобов'язань, що виникли за Кредитним договором № 8168/2017 від 18.05.2017, укладеним між Кредитором і Боржником.
Предметом цього Договору є обов'язок Поручителя виконати за Боржника у повному обсязі грошові зобов'язання по Кредитному договору, за умови невиконання або неналежного виконання Боржником самостійно своїх зобов'язань за Кредитним договором (п. 2.1. Договору поруки).
Строк дії цього Договору з моменту підписання сторонами до настання обставин, передбачених пунктом 4.7. цього Договору (п. 4.6. Договору поруки).
Пункт 4.7. Договору поруки передбачає, що строк дії поруки встановлюється з моменту укладення цього Договору, протягом трьох років від дня настання строку виконання Кредитного договору.
Поручитель відповідає перед Кредитором за сплату Боржником кредиту в сумі 503 390,40 грн та процентів, нарахованих на суму кредиту, згідно з умовами Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).
Відповідно п. 2.2. Договору поруки, у разі невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором Поручитель зобов'язується не пізніше 7 календарних днів з моменту повідомлення кредитором про невиконання або неналежного виконання Боржником прийнятих на себе зобов'язань сплатити Кредитору відповідну суму грошових коштів.
АТ «Кредобанк» виконав свої зобов'язання за кредитним договором та перерахував на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 488 776,00 грн, що стверджується меморіальним ордером № 30121981 від 29.05.2017 та грошові кошти у сумі 14 614,40 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 30122022 від 29.05.2017 року.
Згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту № 8168/2017 від 18.05.2017, станом на 14.10.2024 сума боргу відповідачів перед позивачем за вищевказаним кредитним договором становить 402 438,61 грн, яка складається з: 308 863,18 грн - сума неповернутого кредиту, 90 375,43 грн - сума нарахованих відсотків, 3 200,00 грн - відшкодування судових витрат.
23.10.2024 року АТ «Кредобанк» було направлено відповідачам вимогу № 4228/2024, у яких повідомлено про їх обов'язок сплатити протягом 30 днів з дня отримання вимоги прострочену заборгованість, яка станом на 14.10.2024 становить 402 438,61 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість в розмірі 402 438,61 грн, у зв'язку із порушенням зобов'язання за кредитним договором № 8168/2017 від 18.05.2017.
Суд частково погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.
Частина 1 статті 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та умовах, встановленні договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач свої зобов'язання за кредитними договорами виконав, надавши відповідачу кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності та платності.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковий до виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
За змістом статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ч. 1 ст. 553 ЦПК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як вбачається із наданих позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість до стягнення з відповідачів за кредитним договором № 8168/2017 від 14 жовтня 2024 року становить 399 238,61 грн, яка складається з: 308 863,18 грн - сума неповернутого кредиту, 90 375,43 грн - сума нарахованих відсотків.
Таким чином, відповідачі неналежно виконують взяті на себе зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 399 238,61 грн.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачами не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, зокрема, останні не надали альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, не спростували проведеного розрахунку, а тому суд погоджується із визначеною станом на 14.10.2024 заборгованістю у розмірі 399 238,61 грн, яка складається з: 308 863,18 грн - сума неповернутого кредиту, 90 375,43 грн - сума нарахованих відсотків, а відтак в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Разом із тим, суд не погоджується із необхідністю стягнення із відповідача відшкодування судових витрат по кредитному договору у розмірі 3 200,00 грн, що включені позивачем до загальної суми заборгованості за договором, оскільки матеріали справи не містять належних доказів фактично понесених судових витрат позивачем, не вказано навіть які саме це витрати, чи були вони передбачені кредитним договором та включені до витрат за кредитом.
Таким чином, перевіривши розрахунок заборгованості та оцінивши його в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором № 8168/2017 від 18 травня 2017 року в розмірі 399 238,61 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до позовних вимог, ціна первісного позову у даній справі становила 402 438,61 грн. Позовні вимоги задоволено частково на загальну суму 399 238,61 грн, в іншій частині відмовлено. Отже, розмір задоволених позовних вимог у пропорційному відношенні становить 99,20 % (399 238,61 *100/402 438,61).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 6 036,58 грн.
Отже, підлягає розподілу судові витрати в сумі 6 036,58 грн, які слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема, 6 036,58 * 99,20/100 = 5 988,29 грн.
За таких обставин, оскільки позов задоволено частково, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача 5 988,29 грн сплаченого судового збору в рівних частках.
Щодо стягнення із відповідачів витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 10 % ціни позову, а саме, 40 243,86 грн, суд зазначає наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Згідно із частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав до суду такі документи: копію договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000531 та копію посвідчення адвоката України, видане на ім'я Павленка Сергія Валерійовича та довіреність № 13439 від 09 січня 2024 року.
При цьому представником позивача не надано Договір у повному обсязі, а лише першу і останню сторінка договору, що не містить відомостей про домовлені сторонами умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару.
Крім того, представник позивача у справі діяв на підставі довіреності, виданої АТ «Кредобанк», а не від імені АО «Бізнес і право», з яким позивачем укладено договір про надання правничої допомоги.
Аналізуючи надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, зокрема зміст договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, укладений між АТ «Кредобанк» та АО «Бізнес і право», суд бере до уваги те, що жоден із наданих стороною позивача документів не містить відомостей щодо розміру та факту оплати наданих послуг, а лише містить у п. 14.11 перелік додатків (додаток № 1-9), які не долучено до матеріалів справи.
Позивач просить суд стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу у розмірі 10 % від ціни позову, при цьому жодним чином не обґрунтовує заявлений розмір.
За вказаних обставин, оскільки матеріали справи не містять доказів узгодженого розміру правової (правничої) допомоги в рамках даного позову, детального опису робіт (наданих послуг), оплати витрат на професійну правничу допомогу позивачем (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а отже такі витрати є не доведеними позивачем, а тому у задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, суд,
Задовольнити частково позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 8168/2017 від 18 травня 2017 року в розмірі 399 238,61 грн (триста дев'яносто дев'ять тисяч двісті тридцять вісім гривень 61 копійка) та 5 988,29 грн (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 29 копійок) сплаченого судового збору в рівних частках.
Відмовити у задоволенні інших позовних вимог.
Відповідачу направити копію заочного рішення суду, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги заочного рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, відповідачем може бути оскаржене заочне рішення суду в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, відповідачем з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, іншими учасниками справи з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину заочного рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
позивач Акціонерне товариства «Кредобанк», унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 09807862, місцезнаходження вул. Сахарова, 78, м. Львів;
відповідачі:
1. ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ;
2. ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 31 березня 2025 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко