Справа № 466/215/25
Провадження № 2/466/1257/25
09 квітня 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Білінської Г.Б.
секретаря судового засідання Ханас С.О.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,-
позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на її користь у відшкодування збитків, спричинених пожежею в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 1179336 грн.
На адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 поступило клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, покликаючись на те, що позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди є четвертою позовною заявою між тими самими сторонами, з тих самих підстав та з тим самим предметом позову. Три попередні позовні заяви подано позивачкою до Шевченківського районного суду м.Львова у квітні 2022 року, у вересні 2023 року та у жовтні 2024 року. У зазначених справах судом постановлено ухвали про залишення їх без розгляду. Дані ухвали суду набрали законної сили, що свідчить про зловживання позивачем процесуальним правами.
Від представника позивача ОСОБА_1 на адресу суду подано заперечення на клопотання про зловживання процесуальними правами, оскільки вважає його надуманим та безпідставним.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 клопотання про залишення позовних вимог ОСОБА_3 без розгляду підтримав, просив задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначила, що дійсно в провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебували цивільні справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, спричинених пожежею, однак залишені без розгляду з певних причин, які не пов'язані з махінаціями та зловживанням в діях позивача.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 25.05.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди (справа №466/2373/22). Ухвалою суду від 28.08.2023 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦК України у зв'язку з повторною неявкою належно повідомленого позивача в судове засідання. Ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.
Разом з тим, ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 29.09.2023 відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди (справа №466/10173/23). Ухвалою суду від 05.08.2024 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦК України у зв'язку з повторною неявкою належно повідомленого позивача в судове засідання. Згадану ухвалу оскаржено представником позивача. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 05.11.2024 прийнято відмову представника позивача від апеляційної скарги, апеляційне провадження закрито. Ухвала суду набрала законної сили.
Також ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 04.11.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди (справа №466/10921/24). Ухвалою суду від 18.12.2024 клопотання представника відповідача про визнання зловживання процесуальними правами та залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків залишено без розгляду. Ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.
Оглянувши матеріали вказаної цивільної справи, встановлено, що позивач вчетверте звернулася з позовом до того ж відповідача, з тим самим предметом і підставами позову.
Також встановлено, що позов в справі №466/2373/22 було залишено без розгляду по причині повторної неявки зумовленої неналежним викликом до суду (не врученням повістки).
Позов по справі №466/10173/23 було залишено без розгляду з причини перебування представника позивача на лікарняному і за кордоном, що підтверджується копією медичного висновку про непрацездатність №ВН8Е-3Н3Е-В2Н2-9КН9 від 026.10.2024. Дане рішення було оскаржено дистанційно в серпні 2024 року, однак станом на жовтень 2024 року так і не було призначено идо слухання в суді 2-ї інстанції через велику навантаженість суддів. З врахуванням наведеного, позивачем було прийнято рішення відкликати апеляцію та повторно звернутись до суду з таким самим позовом. Однак, оскільки колегія судді суду 2-ї інстанції відмову від апеляції повинна була заслухати в судовому засіданні, яке проводитись 2 рази в тиждень (відбулось 5.11.2024), а суд 1-ї інстанції відкрив провадження за напередодні (4.11.2024) оскільки з 5.11.2024 р. головуюча в справі пішла у відпустку, судом підставно залишено позов без розгляду з процесуальних підстав, з чим сторона позивача погодилась.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
У ч. 3 ст. 44 ЦПК України зазначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Отже, залишення позову без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання є негативним наслідком саме для позивача, оскільки змушує його повторно вчиняти дії з метою захисту своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене та те, що позивач не мала наміру зловживати своїми процесуальними правами, неявка її та представника в судові засідання сталась виключно внаслідок збігу об'єктивних життєвих обставин позивача та її представника, присутність інтересу і бажання захистити свої права, оскільки звернулась відразу до суду з аналогічним позовом, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.257 ЦПК України, -
у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про визнання зловживанням процесуальними правами та залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення до Львівського апеляційного суду.
Суддя: Г. Б. Білінська