Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/705/25
Номер провадження: 2-а/511/24/25
07 квітня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді - Гринчак С. І.,
секретаря судового засідання - Полихи Ю.О.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Лаврика О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 м. Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі,
04.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі.
1.Стислий виклад позиції позивача.
Вказаний позов мотивований тим, що Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 19.02.2025 р. його, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у сумі 17 000 гривень, за те, що він як військовозобов'язаний не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 про зміну адреси місця проживання (перебування) у встановлений законодавством строк, чим порушив вимоги п.11 статті 38 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу». Як на доказ його вини, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 посилається на рапорт начальника групи військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_3 від 31.01.2025 року, який складений на підставі долученого до рапорту Акту про не проживання за місцем реєстрації №359 від 16.01.2025 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 виписаний власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та не проживає за цією адресою з 2007 року. Він вважає, що інформація зазначена в Акті про не проживання № 359 від 16.01.2025 року не відповідає дійсності, оскільки він проживав за зазначеною адресою та не міняв місце проживання до теперішнього часу. Вказане можуть підтвердити свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , покази яких він надав в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також позивач зазначає, що за адресою: АДРЕСА_1 , знаходяться два будинки, які мають однакову адресу, один з яких проданий його матір'ю новим власникам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а у другому будинку, який і досі належить моїй матері ОСОБА_4 він продовжує проживати.
В Акті про не проживання №359 зазначено, що було проведено обстеження на предмет проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою, проте нові власники проданого будинку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили, що ніхто не приходив та не проводив обстеження будинку на предмет його проживання.
Позивач вважає, що такий акт є підробленим, оскільки підписаний особами, які не мали права підпису станом на 16.01.2025 року, тому не відповідає дійсності, про що він звернувся із відповідною заявою до правоохоронного органу.
Також позивач зазначає, що йому не було відомо про факт зняття його з реєстрації за зазначеною адресою, оскільки на сьогоднішній день відповідно до чинного законодавства, а саме п. 61 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022 року, власник житла може зняти особу (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) без згоди та сповіщення такої особи (осіб).
Проте, згідно вимог ч.11 статті 38 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», військовозобов'язані зобов'язані повідомити в семиденний строк про зміну адреси місця проживання (перебування), а не про зміну місця реєстрації.
Він не повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_3 про зміну місця проживання (перебування), оскільки він, ОСОБА_1 , його не змінював.
Про підтвердження свого місця проживання Позивачем була надана довідка з Калантаївської сільської ради №18 від 11.02.2025 року, за підписом голови сільської ради ОСОБА_9 , проте співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначили, що така довідка є неналежним доказом, оскільки підпис в довідці відрізняється від підпису ОСОБА_9 в Акті про не проживання.
Позивач вважає, що постанова від 19.02.2025 року винесена відповідачем за відсутності належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.210 ч.3 КУпАП, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до нього відповідачем виконані вимоги ст.ст.254-256, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП. Тобто оскаржувана постанова відповідачем прийнята необґрунтовано, без з'ясування та урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, що є підставою для визнання її незаконною та скасування із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210 ч.3 КУпАП.
Окрім того, позивач звернув увагу на грубі порушення збоку відповідача, допущені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме на те, що розгляд справи фактично не відбувався. Він прибув у призначений час розгляду справи про адміністративне правопорушення до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 де йому була вручена вже складена та підписана постанова про адміністративне правопорушення від 19.02.2025 року. 10.02.2025 року відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ст.солдатом ОСОБА_10 , відповідно до ст. 235 КУПАП складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що відповідно до вимог Положення про ТЦК та СП, керівники та уповноважені особи ТЦК та СП не наділені повноваженнями на складання протоколів за ст. ст. 210, 210-1, 211 КУпАП.
Таким чином, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 19.02.2025р. стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Також Позивач просив допитати в судовому засіданні свідків та витребувати необхідну інформацію, про що подав відповідні клопотання.
2. Процесуальні дії суду (крім протокольних).
Ухвалою суду від 05.03.2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.(а.с.32)
Ухвалою суду від 12.03.2025 року за клопотанням представника відповідача, продовжено процесуальний строк для подання відзиву. (а.с.41)
24.03.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 та копії матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 (а.с.43-45)
01.04.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.63-67),
3. Стислий виклад заперечень відповідача.
Так, у своєму відзиві представник ІНФОРМАЦІЯ_2 - Бірюк О.Б. вказує, що він не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими, безпідставними і надуманими та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі у зв'язку із наступним.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 19.02.2025 року в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 10.02.2025 встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 знаходиться на обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно рапорту начальника групи військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_11 , ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживає. Про зміну адреси місця проживання (перебування) у встановлений законодавством строк військовозобов'язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив чим порушив ч.11 статтю 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
14.02.2025 ОСОБА_1 з'явився на розгляд справи та надав письмове клопотання від 14.02.2025 року про долучення до матеріалів справи наступні матеріали:
1. довідку з сільської ради №18 від 11.02.2025 року на 1 арк.;
2. пояснення ОСОБА_1 від 11.02.2025 року на 1 арк.;
3. пояснення ОСОБА_4 від 11.02.2025 року на 1 арк.;
4. пояснення ОСОБА_5 від 11.02.2025 року на 1 арк.;
5. пояснення ОСОБА_6 від 11.02.2025 року на 1 арк.
Згідно довідки Голови Калантаївської сільської ради М. Білоуса №18 від 11.02.2025року ОСОБА_1 дійсно проживає у АДРЕСА_1 , з 08.10.2010 року і по теперішній час.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 11.02.2025 року він зареєстрований та постійно проживає за адресою АДРЕСА_1 зі своєю матір'ю ОСОБА_4 з 2010 року по теперішній час.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_4 від 11.02.2025 року вона проживає за адресою АДРЕСА_1 і є єдиною хазяйкою дому. З нею також постійно проживає та зареєстрований її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 2010 року по теперішній час.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 від 11.02.2025 року в сусідньому будинку по вулиці, а саме за адресою АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_4 та її син ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Син ОСОБА_4 постійно проживає з нею по теперішній час.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_6 від 11.02.2025 року вона є сусідкою ОСОБА_4 та її сина ОСОБА_1 . Вони проживають разом і знаходяться постійно за адресою АДРЕСА_1 . Вона знає, що ОСОБА_1 переїхав до матері і живе з нею з 2010 року по теперішній час.
Під час вивчення наданих ОСОБА_1 матеріалів встановлено, що довідка Голови Калантаївської сільської ради М. Білоуса №18 від 11.02.2025 містить ознаки підроблення, зокрема підпис ОСОБА_12 відрізняється від підпису ОСОБА_12 на іншому документі - Акті про не проживання особи за місцем реєстрації №359 від 22.01.2025 року (додаток до Рапорту начальника групи військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_11 ).
Окрім того, станом на 14.02.2025 року ОСОБА_13 не займає посаду голови Калантаївської сілької ради та в телефонному режимі повідомив, що він зазначений документ не підписував.
В зв'язку з тим, що вищевказані обставини можуть свідчити про те, що в діях ОСОБА_1 можуть міститися ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 358 Кримінального кодексу України ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив національну поліцію. 14.02.2025 року по прибуттю працівники національної поліції оформили протокол вилучення оригіналу довідки Голови Калантаївської сільської ради М. Білоуса №18 від 11.02.2025 року для проведення експертних досліджень, також їм були передані оригінали клопотання ОСОБА_1 з усіма додатками.
З огляду на необхідність з'ясування обставин проживання ОСОБА_1 в наданому останнім клопотанні від 14.02.2025 року ОСОБА_1 повідомлено що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15:30 19.02.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19.02.2025 року староста ОСОБА_14 надав копію журналу вихідної кореспонденції, де за №18 міститься запис про надіслання ОСОБА_15 клопотання виділення паїв.
Згідно відомостей ЦНАП Родільнянської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , період реєстрації 10.02.2025 рік; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , період реєстрації 10.02.2025 рік.
Таким чином, було встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 своїми діями в особливий період порушив: вимоги ч.11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», вимоги пункту 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 а саме, особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Відповідно до змісту постанови про адміністративне правопорушення від 19.02.2025 року, рішення щодо накладення штрафу на громадянина ОСОБА_1 приймалося на підставі: відомостей ЦНАП Роздільнянської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , період реєстрації 10.02.2025 рік. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , період реєстрації 10.02.2025 рік;19.02.2025 року староста ОСОБА_16 надано копію журналу вихідної кореспонденції за №18 якої міститься запис про надіслання ОСОБА_15 і клопотання виділення паїв; Акту про не проживання особи за місцем реєстрації виконавчого комітету Калантаївського старостинського округу № 359.
Таким чином постанова була винесена на підставі належних та допустимих доказів, що наведені у відзиві а тому була винесена в рамках чинного законодавства.
4. Позиція сторін в судовому засіданні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав, наполягав на задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача Лаврик О.А., якій діяв на підставі довіреності №1/201 від14.01.2025року в судовому засіданні заперечував проти задоволення вище вказаного позову, посилаючись на обставини викладені у відзиві.
5. Фактичні обставини, встановлені судом. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (зі змінами) мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
В цьому ж Законі визначено поняття «особливий період» як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, котрий настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який станом на теперішній час продовжено.
Згідно Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 постановлено про проведення загальної мобілізації.
Згідно із абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За частиною 3 ст.210 КУпАП наступає адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно п. 8 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, вбачається, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Відповідно до вимог п. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовозобов'язані зобов'язані дотримуватись правил військового обліку, а саме протягом семи днів прибувати до районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для постановки на військовий облік, надавати дані щодо зміни місця проживання, місця роботи, сімейного стану, освіти, стану здоров'я тощо.
У відповідності до ст. 7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження); 8-1) відомості про сімейний стан особи та членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), а також дітей); 9) реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); 9-1) відомості про громадянство; 10) відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою; 11) відомості щодо визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); 12) відомості про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада); 13) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 14) відцифрований образ обличчя особи; 15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; 16) відомості про освіту та спеціальність; 17) відомості про стан здоров'я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов'язку; 18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення); 19) відомості про розгляд судом кримінальної справи, вирок, що набрав законної сили; 20) відомості про наявність (відсутність) судимості; 21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); 22) відцифрований образ обличчя особи (за наявності).
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1, 211 КУпАП, а саме: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом п. 7 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
У силу п. 12 згаданого Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2025 року відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ст. солдатом ОСОБА_10 було складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 КУпАП.
Також, 19.02.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., оскільки військовозобов'язаний ОСОБА_1 своїми діями порушив:
вимоги ч. 11 ст. 38, статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», згідно якого призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
вимоги пункту 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Додаток 2 до Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, а саме, особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210 КУпАП.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даними позовними вимогами.
Судом встановлено та сторонами не заперечувався той факт, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , 1975 року народження перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 з 11.04.2024 року.
Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності за загальним захворюванням, огляд проводився 31.10.2023, дата чергового переогляду 31.10.2025 року, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія 12ААГ №8383316.
Зазначене є підставою для надання військовозобов'язаному ОСОБА_1 відстрочки від мобілізації.
Відповідно до даних зазначених в паспорті громадянина України ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , з 08.12.2010 року.
Згідно відомостей ЦНАП Родільнянської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , період реєстрації 10.02.2025 рік; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , період реєстрації 10.02.2025 рік.
Відповідно до актів виконавчого комітету Калантаївського старостинського округу «про не проживання особи за місцем реєстрації» №359 та №372 (які надані позивачем та відповідачем), встановлено що за місцем проживання та реєстрації АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 , 1975 року народження, не проживає, знятий з реєстрації за заявою власника 21.11.2024 року, будинок проданий.
Судом також встановлено, що згідно рапорту начальника групи військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_11 №1607 від 31.01.2025року, ОСОБА_1 , станом на 31.01.2025 року перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але за вказаною адресою не проживає.
Згідно п. 8 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Таким чином, позивач ОСОБА_1 був зобов'язаний в семиденний строк з моменту зміни персональних даних повідомити про це орган, де він перебував на військовому обліку.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, вбачається, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
Однак, позивач ОСОБА_1 не прибув в семиденний строк з документами, які надають йому право на відстрочку та не встав на облік до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до свого нового місця проживання.
Абзацем 11 п. 9 Положення №154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
При цьому суд зауважує, що постановлення на військовий облік є не правом, а обов'язком військовозобов'язаних. Однак в спірних правовідносинах позивачем не було дотримано встановленого законодавством обов'язку кожного військовозобов'язаного повідомляти в семиденний строк відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про зміну персональних даних (відомості про сімейний стан та членів сім'ї, зміну місця проживання), особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік, та надати документи, які надають йому право на відстрочку.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає, що твердження позивача ОСОБА_1 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , виносячи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, не встановив у визначеному законом порядку усі обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, відповідно до змісту оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення від 19.02.2025 року, рішення щодо накладення штрафу на громадянина ОСОБА_1 приймалося на підставі перевірених відомостей отриманих від:
- ЦНАП Родільнянської міської ради, з яких встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , період реєстрації 10.02.2025 рік, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , період реєстрації 10.02.2025 рік;
- відомостями отриманими 19.02.2025 року від старости ОСОБА_17 , а саме копія журналу вихідної кореспонденції за №18 відповідно до якої міститься запис про надіслання ОСОБА_15 клопотання виділення паїв, що спростовує можливість видання ДОВІДКИ за №18 про місце проживання ОСОБА_1 ;
- акту про не проживання особи за місцем реєстрації виконавчого комітету Калантаївського старостинського округу № 359.
Суд критично ставиться до тверджень позивача, що Акт про не проживання №359 від 16.01.2025 року не відповідає дійсності, є підробним і не може враховуватися судом як доказ.
Так, позивач, посилаючись на дані обставини долучає в якості доказу тільки заяву про кримінальне правопорушення від 21.02.2025 року. Однак інформацію про те, що його заява зареєстрована та відомості внесені в ЄРДР і розпочато досудове розслідування по вказаному факту, суду не надав.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 зазначив, що він з березня 2021 року займає посаду старости Калантаївського Старостинського округу, а до цього був головою Калантаївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області. Весь час проживає в с.Калантаївка і добре знає всіх мешканців цього населеного пункту. Йому достовірно відомо, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживає власниця будинку ОСОБА_4 , її син ОСОБА_1 дійсно був зареєстрований також за цією адресою, але він ніколи його не бачив і особисто з ОСОБА_1 не знайомий. Проте, його мати ОСОБА_4 особисто приходила у 2024 році до нього на прийом з проханням зняти сина ОСОБА_1 з реєстрації, оскільки останній постійно проживає в м.Одеса, а вона не може отримати субсидію. Таким чином йому достовірно відомо, що згідно записів погосподарської книги за 2024 рік, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 21 листопада 2024 року був знятий з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того, свідок відповідаючи на питання суду, повідомив, що довідку за №18, яку надав ОСОБА_1 працівникам ІНФОРМАЦІЯ_10 в якості доказу його постійного проживання в буд. АДРЕСА_1 , він не видавав та своїм підписом не завіряв. Крім того вказав що довідка надрукована на бланки старого зразку, його прізвище зазначено не вірно, та печатка також старого зразку.
Щодо акту про не проживання особи за місцем реєстрації №359, свідок ОСОБА_18 зазначив, що дійсно він, як староста здійснював таку перевірку за вказаною адресою 16 січня 2025 року та повторно 22 січня 2025 року, свідків з собою він не брав, а опитавши сусідів по АДРЕСА_1 , які на той час вийшли та підтвердили, що ОСОБА_1 в буд. АДРЕСА_1 не проживає, попросив підписати складений акт.
У суду немає підстав ставити під сумнів покази свідка ОСОБА_18 , оскільки йому були роз'яснені права та обов'язки, та будучи попередженими про кримінальну відповідальність за ст.384, ст.385 КК України, свідок приведений судом до присяги.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
Відповідно до ч.1.,2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Аналізуючи надані позивачем докази, суд вважає, що довідка та акт, які позивач намагався оспорити в даному судовому процесі не стосуються предмета доказування, а тому на підставі ч. 4.ст.73 КАС України не бере їх до розгляду.
За правилами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Ухвалюючи дане судове рішення, суд керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.
Пункт 1 частини 3 статті 286 КАС України визначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
На підставі викладеного, з урахуванням приписів пункту 1 частини 3 статті 286 КАС України, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної заяви, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи не надано.
6. Щодо судового збору.
Позивач підпадає до звільнення від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1ст.5 ЗУ «Про судовий збір", оскільки є інвалідом 2 групи (а.с.22).
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 72, 73, 77, 139, 246, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі, - залишити без задоволення.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 19 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладення на нього штрафу у сумі 17 000,00 гривень - залишити без змін.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 10.04.2025 року.
Суддя С. І. Гринчак