Провадження № 22-ц/803/4903/25 Справа № 215/5816/24 Суддя у 1-й інстанції - Квятковський Я. А. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
про залишення апеляційної скарги без руху
10 квітня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Зубакової В.П., ознайомившись із апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визнання незаконною бездіяльність щодо безпідставного невиконання наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 1993 р. № 58 і Міністерства юстиції України від 08.06.2001 р. № 259/34/5, зобов'язання укласти трудовий договір і виконувати умови п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, які підлягають державному соціальному страхуванню, -
Апеляційне провадження не може бути відкрито, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п.9 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на місяць, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
При цьому, незалежно від того, яку заяву, скаргу чи питання було вирішено судом першої інстанції, ухвала за результатами розгляду цієї заяви, скарги чи питання оскаржується через подання апеляційної скарги зі сплатою судового збору у загальному порядку, якщо в особи відсутні відповідні пільги.
Приписами статей 3 та 5 Закону України «Про судовий збір» визначені пільги для сплати судового збору, а також визначені об'єкти, за які не справляється сплата судового збору. Разом з тим, вказаними нормами не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Зазначеним нормативним актом передбачені підстави для звільнення осіб від сплати судового збору, а також підстави для відстрочення або розстрочення його сплати.
До аналогічних висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 року у справі № 280/4372/18.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу складає 3 028,00 грн.
Таким чином, за подання апеляційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605 гривні 60 копійок, за наступними реквізитами:
Одержувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банка отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA658999980313191206080004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: 101, _______________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Дніпровський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги підлягає обов'язковому поданню до суду апеляційної інстанції за адресою: 50074, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 24, із зазначенням - кабінет 216, особисто за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Миру, 24, в кабінет 220, або через підсистему «Електронний суд».
Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, яке мотивоване тим, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн., що перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
Скаржник наголошує на тому, що він є членом малозабезпеченої сім'ї з доходом у 2 250,00 грн., які менше встановленого рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До апеляційної скарги на підтвердження майнового стану надано довідку з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради за № 351 від 16 січня 2025 року, в яких зазначено дохід позивача за 2024 рік.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд в порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз частин першої, другої статті 8 Закону України Про судовий збір дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
ОСОБА_1 до клопотання про звільнення від сплати судового збору, додано довідку Тернівського УПСЗН м. Кривого Рогу № 351 від 16 січня 2025 року, відповідно до якої розмір доходу ОСОБА_1 , за період з січня 2024 року по грудень 2024 року, складає 27 000,00 грн., що є недостатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, адже з цієї довідки не вбачається, що розмір судового збору (605,60 грн.) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік (2024 рік), у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, передбачений законом розмір судового збору за подання апеляційної скарги не є надмірним та не свідчить про наявність перешкод у доступі до правосуддя.
Окрім того, ОСОБА_1 як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на те, що він є членом малозабезпеченої сім'ї, при цьому, жодного доказу зазначеному суду апеляційної інстанції не надано.
Малозабезпечена сім'я - це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім'ї. Цього статусу набувають лише ті сім'ї, яким призначено державну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого ПКМУ від 24.02.2003 №250.
Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені ОСОБА_1 обставини не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, а клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 357 ЦПК України, -
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Тернівського районного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2024 року - відмовити.
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2024 року - залишити без руху, для чого надати строк для усунення названих вище недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Попередити особу, яка подає апеляційну скаргу, що на випадок невиконання даної ухвали в названий строк апеляційна скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: