24 березня 2025 року справа № 580/505/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної ради про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
16.01.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Черкаської обласної ради (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправною відмову Черкаської обласної ради від 09.01.2025 у видачі ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за формою згідно з додатком 4 Порядку Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, станом на дату звільнення, а саме на 09.01.2025, за посадою яка відповідає посаді з якої я звільнилася, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу», та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, за формою згідно з додатком 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 за місяць, що передує місяцю звільнення, а саме за грудень 2024, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII;
зобов'язати Черкаську обласну раду видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за формою згідно з додатком 4 Порядку Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, станом на дату звільнення, а саме на 09.01.2025, за посадою яка відповідає посаді з якої я звільнилася, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу», та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, за формою згідно з додатком 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 за місяць, що передує місяцю звільнення, а саме за грудень 2024, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №372З-XII.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач протиправно відмовив у видачі довідок для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу», адже у позивача наявний стаж, який підтверджує право на призначення пенсії державного службовця.
Ухвалою суду від 21.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Зазначено, що пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визначено право па призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ для осіб, які на день набрання чинності Законом №889-VIII (на 01.05.2016) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, або які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу, на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України не залежно від факту роботи.
ОСОБА_1 , з 10.09.2002 тимчасово призначена на посаду спеціаліста І категорії бухгалтерії обласної ради (що належить до 5 категорії посад в органах місцевого самоврядування) згідно з наказом від 10.09.2002 № 135-р «Про ОСОБА_1 », їй присвоєно 11 ранг та прийнято Присягу посадової особи місцевого самоврядування, що з урахуванням чинного на той час законодавства, визначило її як посадову особу органу місцевого самоврядування.
До 01.05.2016 стаж державної служби визначався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (втратив чинність 01.05.2016), згідно з абзацом тринадцятим пункту 2 якого до стажу державної служби зараховувалася робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону 2493, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 889 визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, до стажу державної служби може бути зараховано лише стаж набутий на посадах державної служби або прирівняних до них посад до 01.05.2016 та обрахований у відповідності до положень Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.
Позивач станом на 01.05.2016 працювала у виконавчому апараті Черкаської обласної ради (органі місцевого самоврядування) на посаді провідного спеціаліста відділу фінансового забезпечення, яка відповідно до статті 14 Закону 2493 належить до 5 категорії посад в органі місцевого самоврядування та була звільнена з посади головного спеціаліста фінансово-господарського відділу виконавчого апарату обласної ради 09.01.2025 за згодою сторін.
З урахуванням зазначених вище норм, обласною радою до стажу державної служби позивача станом на 01.05.2016 зараховано періоди роботи 03.07.1995 до 16.02.1996 у представництві у місті Черкаси Фонду державного майна України та стаж служби в органах місцевого самоврядування з 10.09.2002 до 01.05.2016, що разом становить 14 років 10 місяців 6 днів.
Оскільки станом на 01.05.2016 позивач не була державним службовцем та не займала посади державної служби, застосування до неї пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 не є можливим.
Отже, підстави відмови у видачі позивачу запитуваної Довідки про складові заробітної плати обґрунтовані тим, що Черкаська обласна рада не володіє та не зобов'язана, відповідно до наданих повноважень, володіти інформацією щодо складових заробітної плати державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державного органу, оскільки обласна рада не належить до державних органів (в яких працюють державні службовці), а відповідно до Конституції і законів є органом місцевого самоврядування. Проходження служби в обласній раді не є проходженням державної служби та посади в органах місцевого самоврядування не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, що також знаходить підтвердження у роз'ясненні Національного агентства з питань державної служби від 04.10.2024 №188-р/з.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
З 10.09.2002 до 09.01.2025 позивач працювала на різних посадах в Черкаській обласній раді.
Розпорядженням голови Черкаської обласної ради від 27.12.2024 №167-к позивач звільнена з 09.01.2025 з посади головного спеціаліста фінансово-господарського відділу виконавчого апарату обласної ради.
30.12.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила надати їй довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за формою згідно з додатком 4 Порядку 622, станом на дату звільнення, за посадою, яка відповідає посаді, з якої я звільнилася, та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, за формою згідно з додатком 6 Порядку 622, за місяць, що передує місяцю звільнення за відповідною посадою за останнім місцем роботи в органі місцевого самоврядування, Черкаській обласній раді, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
На вказане звернення, відповідач листом від 09.01.2025 №03-18/Д-613 повідомив позивача про відмову у наданні запитуваних довідок.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-XII), крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п.10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).
Суд звертає увагу на те, що у зв'язку з прийняттям Закону №889-VIII було змінено порядок пенсійного забезпечення державних службовців.
Імперативною вимогою, з якою Закон пов'язує право на пенсію виходячи з пунктів 10 та 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII та частини 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ, є наявність у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), досягнення пенсійного віку та наявність страхового стажу.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.06.2024 у справі №620/11015/23, у пункті 21 якої зазначено, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також вказаний висновок узгоджується з висновком Конституційного Суду України у рішенні від 23.12.2022 №3-р/202 у справі №3-132/2018 (5462/17) за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців), у якому Конституційний Суд України вказав, що пенсійне забезпечення державних службовців із 1 травня 2016 року унормовано Законом № 1058 як загальним законом (lex generalis), за винятком осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889, до пенсійного забезпечення яких може бути застосована стаття 37 Закону № 3723 як норма спеціального закону (lex specialis) (пункт 3.2).
Також у пункті 3.3 рішення Конституційний Суд України зазначив, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення“ Закону №889-VIII не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 1 травня 2016 року, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення“ Закону №889-VIII, та для набуття у зв'язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону № 3723.
Проте розширення кола осіб, яким унаслідок цього було б надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723, суперечило б не лише волі законодавця, який уже визначив у Законі № 889 коло таких осіб, а й практиці застосування статті 37 Закону № 3723 як спеціального закону (lex specialis), який не слід тлумачити та застосовувати розширено.
Судом встановлено, що відмовляючи у наданні позивачу довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця відповідач виходив з того, що служба в органах місцевого самоврядування не відноситься до державної служби.
Щодо вказаних доводів суд зазначає, що згідно з даними трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач з 10.09.2002 до 09.01.2025 працювала на різних посадах апарату Черкаської обласної ради, зокрема, з 10.09.2002 - на посаді спеціаліста 1 категорії бухгалтерії обласної ради, з 02.11.2005 - провідним спеціалістом відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю виконавчого апарату, з 01.05.2007 - провідним спеціалістом відділу орендних відносин, відчуження, звітності, аналізу фінансово-господарської діяльності управління майном обласної комунальної власності виконавчого апарату обласної ради, з 02.03.2011 - на посаді провідного спец2іаліста відділу фінансового забезпечення виконавчого апарату обласної ради, з 04.05.2016 - на посаді головного спеціаліста фінансово-господарського відділу виконавчого апарату обласної ради.
Оцінюючи підстави зарахування вказаного періоду роботи у стаж державної служби, суд зазначає таке.
Пунктом 5 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 21 травня 1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" було установлено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про державну службу". Вони прирівнюються до відповідних категорій посад державних службовців, якщо інше не передбачено законодавством України. Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
З 04 липня 2001 року ця норма втратила чинність на підставі пункту 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 07.06.2001 №2493-ІІІ “Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-ІІІ).
Поряд з тим, пунктами 2, 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2493-III обумовлено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування. З набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України "Про державну службу".
Пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Статтею 21 Закону №2493-III (в редакції до 01 травня 2016 року) було передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом №889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі - Порядок №283), та додатку до нього (діяли до 01 травня 2016 року).
Пунктом 5 Порядку №283 регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців.
До 01 травня 2016 року посади державних службовців були визначені статтею 25 Закону №3723-XII.
Віднесення наявних посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідних категорій нових посад державних службовців проводилося Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом, тобто шляхом видання відповідного акта Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року №1435 пункт 2 Порядку №283 доповнено абзацом, за змістом якого до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Зазначені норми вказують на те, що після 04 липня 2001 року (набрання чинності Законом України від 07.06.2001 №2493-ІІІ “Про службу в органах місцевого самоврядування») до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування. Для можливості зарахування роботи на посаді в органах місцевого самоврядування необхідно, щоб така посада була передбачена або в статті 14 Закону №2493-III, або щоб посада була віднесена до відповідних категорій Кабінетом Міністрів України.
В частині 1 ст.2 Закону №2493-III визначено поняття посадової особи місцевого самоврядування. Нею є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Так, посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (стаття 3 Закону №2493-III).
Статтею 14 Закону №2493-III встановлено класифікацію посад в органах місцевого самоврядування (сім категорій).
Посади спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад віднесено до 5 категорії посад в органах місцевого самоврядування.
З огляду на наведені вище правові норми, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 10.09.2002 до 01.05.2016 на вищевказаних посадах Черкаської обласної ради підлягає зарахуванню до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Таким чином, з урахуванням зазначеного періоду, а також періоду з 03.07.1995 до 16.02.1996 на посаді спеціаліста 1 категорії відділу орендних відносин представництва ФДМУ у м. Черкаси, сукупний стаж державної служби на день набрання чинності Законом №889-VIII (01 травня 2016 року) становить 14 років 3 місяці.
Отже зважаючи на те, що служба в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби, на посадових осіб місцевого самоврядування розповсюджуються приписи статті 37 Закону №3723 та пунктів 10, 12 Прикінцевих і перехідних положень Закону №889-V111 щодо умов призначення пенсії державного службовця.
Оскільки стаж роботи позивача на посадах місцевого самоврядування станом на 01.05.2016 становить 14 років 3 місяці і на день звільнення вона також займала посаду місцевого самоврядування, що дає їй право звернутись за призначенням пенсії державного службовця, доводи відповідача щодо того, що вона не має права на пенсію державного службовця, а відтак і на отримання довідок про заробітну плату для її призначення є необґрунтованими.
Суд зазначає, що для звернення до органу ПФУ про призначення пенсії державного службовця на підставі пунктів 2, 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889 та ст. 37 Закону № 3722-ХІІ особа повинна попередньо отримати довідки про розмір заробітної плати для обчислення розміру її пенсії.
Порядок видачі довідок, які видаються для призначення пенсій державним службовцям згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу» та відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII “Про державну службу» передбачений Порядком № 622 (в редакції Постанови КМ № 823 від 12.07.2024, яка - застосовується з 1 січня 2024 року).
Згідно з п.4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Згідно пункту 41 Порядку №622 для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;
розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;
середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п'ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.
Пунктом пункту 42 Порядку №622 Порядку №622 передбачено, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Згідно пункту 6 Порядку №622 за посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.
Додатком 4 до Порядку №622 встановлена форма довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)
Додатком 5 до Порядку №622 встановлена форма довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд).
Отже за змістом вказаних приписів для призначення пенсії державного службовця видаються довідки, форми яких передбачені додатками №1-6 до Порядку №622, в залежності від того, чи проведено класифікацію посад державних службовців.
Оскільки позивач працювала на посадах місцевого самоврядування, які не підлягали класифікації, та враховуючи, що період роботи на посадах місцевого самоврядування враховуються до стажу роботи державного службовця, довідки про заробітну плату для призначення пенсії повинні бути видані за формами, передбаченими у додатках 4 та 5 Порядку №622.
Щодо доводів відповідача, що структура заробітної плати державного службовця відрізняється від структури заробітної плати державного службовця суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» були затверджені схеми посадових окладів, керівних працівників, спеціалістів і службовців Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Рахункової палати України, апарату Ради національної безпеки і оборони України, апарату Вищої ради юстиції, секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Рахункової палати Автономної Республіки Крим, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, органів прокуратури, судів та інших органів державної влади, згідно з додатками 1-47, 55, а також розміри надбавок за ранг державного службовця, дипломатичний ранг, спеціальне звання, та окладів осіб рядового і начальницького складу податкової міліції за спеціальні звання згідно з додатками 56-58 (пункт 1).
Також передбачено встановлення надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи.
Окрім цього передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48-53 і 57.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1409 “Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році. Тобто визначені саме розміри посадових окладів державних службовців, проте структуру заробітної плати не змінено.
Отже складові заробітної плати як державних службовців, так і посадових осіб місцевого самоврядування є однаковими, різними є лише їх розміри, тому доводи відповідача в цій частині є небунтованими.
Окрім цього у довідках про заробітну плату державного службовця форми 4 та 5 повинна бути зазначена заробітна плата позивача, оскільки вона на час звернення за довідками працювала на посаді, період роботи за якою зараховується до стажу державної служби.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання видати довідки про заробітну плату саме на 09.01.2025, за посадою яка відповідає посаді з якої звільнилася, до довідку за місяць, що передує місяцю звільнення, а саме за грудень 2024, суд виходить з того, що довідки про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця позивачу не видані, а тому спір щодо їх змісту є передчасним. Отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Черкаської обласної ради щодо видачі ОСОБА_1 довідок про складові заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.
Зобов'язати Черкаську обласну раду (18001, м. Черкаси, б-р Шевченка, буд.185, код ЄДРПОУ 24411541) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою згідно з Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №372З-XII.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ