10 квітня 2025 року справа № 580/2059/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Федини О.В. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
26.02.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Федини О.В. від імені ОСОБА_1 (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.О.Ольжича, буд.7; код ЄДРПОУ 13559341) (далі - відповідач) про:
визнання протиправним неврахування відповідачем періоду роботи з 17.05.1991 до 03.12.1999 до пільгового страхового стажу при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за його заявою від 19.08.2024, у зв'язку з чим скасувати, як протиправне, рішення від 27.08.2024 №231150006611 про відмову у призначенні пенсії;
зобов'язання відповідача зарахувати йому період роботи з 17.05.1991 до 03.12.1999 до пільгового страхового стажу при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та повторно розглянути його заяву від 19.08.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні за вказаним позовом.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгового стажу, за його наявності. Вважає, що відповідач порушив законодавство щодо обчислення пільгового стажу. Додатково вказав, що не поніс судових витрат при поданні позову, оскільки звертається з клопотанням про відстрочення сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України “Про судовий збір».
Ухвалою суду від 03 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дати отримання ухвали для усунення її недоліків.
Ухвалою суду від 18.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
08.04.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що зарахував весь трудовий стаж позивача - 39р. 2м. 20днів. Пільговий обчислений з даних реєстру застрахованих осіб. У записах трудової книжки з цього приводу відсутні відомості про характер виконуваної роботи, підрозділ і найменування списків або їх номери , а також відсутні первинні документи за час виконання та нема підтвердження повної зайнятості за відповідними професіями, відсутня уточнююча довідка. До стажу зі шкідливим і важкими умовами праці не зарахував період 17.05.1991-03.12.1999, оскільки у відомостях вказаного реєстру він відсутній.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з паспортом громадянина України НОМЕР_2 позивач 01.09.1969 р.н.
Звернувшись заявою від 09.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, отримав рішення відповідача від 27.08.2024 №231150006611 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (далі - Спірне рішення). Обґрунтовуючи вказано, що необхідний відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058 страховий стаж на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 становить 12років 6 місяців. Посилаючись на п.20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.20005 №383, яким затверджений Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442, відповідач, зазначив, що позивач матиме право на пенсійну виплату з 02.09.2026, вважаючи недостатній необхідний стаж.
Тому позивач звернувся в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Для єдності умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих 5 листопада 1991 року Верховна Рада України ухвалила закон №1788-XII “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII).
Статтею 2 вказаного Закону передбачено види державних пенсій: трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.
Згідно зі ст.12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачені в ст.13 зазначеного Закону.
Оскільки спір стосується призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, суд урахував.
Відповідно до пункту “б» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Водночас принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій регулює закон України від 9 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV). Питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульоване в ст.114.
Зокрема, відповідно до частини першої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Вказані вище норми чинні у зв'язку з ухваленням 3 жовтня 2017 року Верховною Радою України Закону №2148-VIII, що доповнив Закон №1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
“На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом “б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом №213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом “б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б» - “г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б“-«г“ статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах:
“На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;…»
Отже, Рішенням №1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв'язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п.1.8 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Абзаци перший-другий п.1.9 Порядку №22-1 встановлюють, що призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Абзацом п'ятим вказаного пункту визначено, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон). Відповідно до п.1.10 Порядку №22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.9 цього розділу.
Тобто, призначення пенсії відбувається за заявочним принципом.
Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до п.4.8 Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та “Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 “Деякі питання документування управлінської діяльності».
Встановлені обставини свідчать, що відповідач вказаного загального способу дій дотримався.
З приводу підстав оскаржуваного рішення суд урахував відсутність у ньому обчислень і обґрунтувань неврахування пільгового стажу, про які відповідач вказує у відзиві.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У вказаному контексті суд урахував, що рішення суб'єкта владних повноважень має містити обґрунтування його підстав, що не є тотожним загальному посиланню на норми законодавства України. Окрім таких посилань, мають бути чіткі висновки суб'єкта владних повноважень, які би дозволили особі, яка звернулася за отриманням відповідної послуги до державного органу, отримати пояснення причин відмови, що забезпечить право усунути можливі недоліки матеріалів під час його звернення.
Натомість відповідач не вказав детального обчислення та конкретних причин відмови у призначенні позивачу пенсії, підстав не зарахування стажу, у т.ч. щодо необхідності подачі уточнюючих довідок про визначені періоди стажу. Відсутні докази виконання відповідачем п.4.2 Порядку №22-1 обов'язку повідомити особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії.
То ж відповідач порушив процедуру розгляду відповідної заяви, а оскаржуване рішення не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності. Доводи позивача про не зарахування періоду стажу його змістом не підтверджено, з огляду на що в цій частині позовні вимоги не обґрунтовані.
Оскільки, розглядаючи звернення позивача про призначення пенсії, відповідач виніс рішення не дотримавшись повної процедури розгляду такої заяви, не вказав детальних причин неврахування пільгового стажу та виніс не обґрунтоване рішення, воно протиправне та підлягає скасуванню в повному обсязі.
Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права наявні підстави зобов'язати відповідача повторно розглянути вказану заяву позивача з урахуванням висновків суду в цьому рішенні та винести обґрунтоване рішення.
Отже, заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Понесені позивачкою судові витрати, підтверджені квитанцією від 10.03.2025 в сумі 986,96 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову - половина.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов адвоката Федини О.В. від імені ОСОБА_1 (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.О.Ольжича, буд.7; код ЄДРПОУ 13559341) від 27.08.2024 №231150006611 та зобов'язати його повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 09.08.2025 з урахуванням висновків суду в цьому рішенні та винести обґрунтоване рішення.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.О.Ольжича, буд.7; код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в розмірі 493,48грн (чотириста дев'яносто три гривні сорок вісім копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 10.04.2025.