Провадження № 22-ц/803/2716/25 Справа № 205/3753/19 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
09 квітня 2025 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Кошари О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: ОСОБА_2
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року, -
23 вересня 2024 року до суду надійшла вищевказана скарга, яка представником скаржника ОСОБА_3 в ході розгляду справи була уточнена і в якій представник просить встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір аліментів утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати вступу цією ухвалою законної сили; поновити строк подання скарги на постанови старшого державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вороної Альони Олександрівни щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 59451733 від 26.06.2024 року та щодо накладення штрафу у виконавчому провадженні № 59451733 від 26.06.2024 року; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вороної Альони Олександрівни щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 59451733 від 26.06.2024 року; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вороної Альони Олександрівни щодо накладення штрафу у виконавчому провадженні № 59451733 від 26.06.2024 року; зобов'язати Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП № 59451733 від 26.06.2024 року з 25.06.2019 року.
В обґрунтування вказує, що відповідно до судового наказу № 205/3753 від 25.06.2019 року, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.04.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. На момент винесення судового наказу ОСОБА_1 був приватним підприємцем та мав постійний дохід, з якого стягувалися аліменти. У серпні 2018 року ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність, перебував на обліку у Васильківському районному центрі зайнятості, однак навіть не маючи доходу він сплачував до серпня 2021 року визначену суму аліментів. У період з травня 2019 по червень 2024 року ОСОБА_1 сплачено аліментів на загальну суму 63602,36 грн. Після зняття з обліку у центрі зайнятості, ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, постійних доходів не має, але на першу вимогу ОСОБА_2 надавав відповідну матеріальну допомогу, не вимагаючи якихось документів щодо цього факту, так як відносини між ними були дружні. З 2022 року ОСОБА_2 разом з сином проживає у Республіці Чехія, будь-якого зв'язку з нею він не має. Лише у вересні 2024 року ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_2 в телефонному режимі звернулася до відділу ДВС з метою стягнення з нього виниклої заборгованості. До цього часу, тобто протягом п'яти років, будь-яких претензій з боку виконавчої служби до ОСОБА_1 не було, що вказує на той факт, що стягувач отримувала належну допомогу від ОСОБА_1 на утримання сина. 26.06.2024 року старшим державним виконавцем відділу ДВС винесені постанови щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та щодо накладення штрафу у виконавчому провадженні № 59451733 від 26.06.2024 року. Про ці постанови ОСОБА_1 стало відомо під час зупинки його на блокпосту працівниками поліції. У зв'язку з цим представником скаржника було направлено 23.08.2024 року відповідний адвокатський запит до Синельниківського відділу ДВС. Відповідь на запит була отримана 23.09.2024 року, тобто строк подання скарги на дії державного виконавця почав свій перебіг з 23.09.2024 року. Вважає винесені постанови незаконними, державним виконавець на власний розсуд встановив ОСОБА_1 розмір аліментів у сумі 3522,25 грн., не мотивуючи це будь-якими аргументами. ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_6 від шлюбу із ОСОБА_7 , що акож безпосередньо вплинуло на матеріальний стан скаржника. З моменту зняття з обліку у Васильківському РЦЗ ОСОБА_1 намагався як міг фінансово допомагати ОСОБА_2 утримувати спільного сина. У травні 2024 року ОСОБА_1 було викликано до Синельниківського відділу ДВС щодо сплати аліментів. Після цього йому стало відомо про наявність заборгованості зі сплати аліментів станом на 26.06.2024 року у сумі 121786,15 грн. і вказана заборгованість виникла у зв'язку з тим, що заборгованість нарахована виходячи із середньомісячного заробітку штатних працівників по Синельниківському району Дніпропетровської області відповідно до ст. 195 СК України. Вказану суму боржник не взмозі сплатити оскільки не має постійного доходу та йому ще потрібно утримувати й іншу дитину. з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України ОСОБА_1 , являючись багатопрофільним спеціалістом у ремонті як авто техніки, так і ручного бензинового електрообладнання - генераторів, бензопил, займається ремонтом автотехніки та електрообладнання для захисників Батьківщини, для цього він використовує автомобіль своєї дружини, для керування яким йому вкрай необхідне певне право, звичайно його робота ніким не оплачується та відповідно будь-якого прибутку наразі не приносить. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 слід визначити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.ас.1-5,62-65).
Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: ОСОБА_2 - задоволено частково.
Встановлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір аліментів утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати вступу цією ухвалою законої сили.
Поновлено строк подання скарги на постанови старшого державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вороної Альони Олександрівни щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 59451733 від 26.06.2024 року та щодо накладення штрафу у виконавчому провадженні № 59451733 від 26.06.2024 року.
Визнано протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вороної Альони Олександрівни щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 59451733 від 26.06.2024 року.
Визнано протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вороної Альони Олександрівни щодо накладення штрафу у виконавчому провадженні № 59451733 від 26.06.2024 року.
Зобов'язано Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП № 59451733 від 26.06.2024 року з 25.06.2019 року (а.с.82-87).
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відмовити (а.с.93-98).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.07.2024 року старшим державним виконавцем Васильківського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження № 59451733 з примусового виконання судового наказу № 205/3753 від 25.06.2019 року, виданого Ленінським районим судом м. Дніпропетровська про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.04.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 26.06.2024 року боржник ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 121763,90 грн.
26.06.2024 року у зв'язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, старшим державним виконавцем Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесені постанови, зокрема, про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві керування транспортними засобами та про накладення штрафу.
Крім цього, представник скаржника на підтвердження матеріального стану боржника надав копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_6 , 2018 року народження, де ОСОБА_1 зазначений батьком, довідку про склад сімї, згідно з якою ОСОБА_1 має склад сім'ї - дружину ОСОБА_1 та доньку ОСОБА_8 , 2018 року народження, посвідчення Громадської організації «Патріоти Васильківщини», видане 01.02.2024 року та лист цієї організації про те, що ОСОБА_1 є членом громадської організації, яка здійснює діяльність з допомоги у боротьбі з повномасштабною військовою агресією російської федерації, та допомагає з лютого 2022 року у ремонті техніки на бойових позиціях, оскільки є багатопрофільним спеціалістом у ремонті як авто техніки, так і ручного бензинового електрообладнання - генераторів, бензопил, займається ремонтом автотехніки та електрообладнання для захисників Батьківщини.
Задовольняючи вимоги скарги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_9 до вересня 2021 року регулярно сплачував аліменти, погашаючи також і заборгованість частково. Згідно із судовим наказом із ОСОБА_1 стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини доходів, але за жовтень - грудень 2021 року стягнуто з боржника стягнуто (нараховано) суму аліментів 41907,99 грн., хоча повинно бути менше 28000,00 грн. з урахуванням отриманого доходу. Як вбачається з пояснень відділу ДВС ОСОБА_1 приходив до державного виконавця до відділу та цікавився порядком сплати аліментів у зв'язку зі зміною рахунку стягувачки. Тобто не сплачував з 2021 року аліменти не зі своєї вини, оскільки до цього щомісяця сплачував аліменти. Почав сплачувати аліменти з початку 2024 року та погашає заборгованість частково. Тобто можна дійти висновку, що заборгованість виникла не лише з його вини і він вживає заходів до виправлення ситуації. При цьому, з 2021 року по 2024 рік виконавцем жодні дії з метою стягнення заборгованості не вживалися, з боржником робота не проводилася.
За таких обставин винесення постанов про обмеження у праві керування транспортними засобами та накладення штрафу є протиправними, так як зазначені рішення прийняті лише з формальних підстав. Крім того, обмеження у праві керування суттєво перешкоджає у здійсненні волонтерської діяльності ОСОБА_1 , що в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України має першочергове значення. Також суд зважає на втрату боржником роботи та значної частини доходу внаслідок волонтерства, а тому вважає, що у боржника мають місце суттєві зміни у майновому стані, що є підставою для зменшення розміру аліментів з 1/4 частини доходу боржника на 1/6 його частину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання цією ухвалою законної сили.
Проте погодитися з таким висновком суду, колегія суддів не може.
Як вбачається із скарги, скаржник просить суд встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір аліментів утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати вступу цією ухвалою законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшений або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позовна заява про зміну розміру аліментів подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача (стаття 27 ЦПК України).
На вище вказане, суд 1 інстанції не звернув уваги та дійшов помилкового висновку про зменшення розміру стягнутих аліментів, оскільки законодавством не передбачено право зменшення розміру аліментів під час розгляду скарги.
Щодо вимог скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 26.06.2024 року щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, визнання протиправною та скасування постанови від 26.06.2024 року про накладення штрафу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Положеннями ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Предметом оскарження можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.
Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.
Положеннями ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законами України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч. 5 ст. 26 Закону).
Згідно з ч. 2 ст. 71 вказаного Закону за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (ч. 9 ст. 71 Закону).
Як вбачається із матеріалів справи, 04.07.2019 року Васильківський районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області області відкрито виконавче провадження №59451733 з примусового виконання виконавчого листа № 204/3753/19 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 26.04.2019 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.49).
Згідно з розрахунком державного виконавця заборгованість боржника станом на 26.06.2024 року становить 121 786,15 грн.
У відповідності до вимог ст. 56 ЗУ “Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено за вказаним виконавчим провадженням: постанову про тимчасове обмеження боржника у праві полювання, постанову про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника (а.с.41-45) та у відповідності до ст.ст. 63,71 ЗУ “Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 60 893,07 (а.с.40).
Відповідно до ст. 28 ЗУ “Про виконавче провадження» Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
З наданих Синельниківським відділом державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) документів, вбачається, що скаржнику вище вказані документи були направленні засобами поштового зв'язку на адресу зазначену у судовому наказі, заяв від боржника про зміну місця проживання не надходило (а.с.56-61).
У відзиві на скаргу та у відзиві на апеляційну скаргу Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначає, що скаржник ОСОБА_1 на початку 2024 року був у державного виконавця (дане також зазначає скаржник в своїй скарзі) з питанням щодо отримання реквізитів карткового рахунку ОСОБА_2 та розміру щомісячного платежу по аліментам, так як зі слів боржника рахунок стягувача змінився ще у 2021 року. В свою чергу державним виконавцем було роз'яснено боржнику про необхідність надання квитанцій про сплату аліментних платежів щомісячно, оскільки квитанції на адресу відділу останній раз надавались боржником ще у 2021 року, та попереджено останнього про наслідки виникнення заборгованості, а саме накладення арешту на майно (кошти) боржника та накладення тимчасових обмежень, передбачених ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження», в тому числі й про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Також державним виконавцем для уникнення зростання заборгованості зі спати аліментів з причини відсутності карткових рахунків ОСОБА_2 , було повідомлено боржнику щодо можливості здійснювати сплату аліментних платежів на депозитний рахунок ДВС, на період поки державний виконавець отримає інформацію щодо оновленого карткового рахунку ОСОБА_2 .
З наданого до відзиву розрахунку заборгованість боржника станом на 30.09.2024 року становить 122 037,90 грн. (а.с.54-) на станом на 31.10.2024 року становить 153 401,39 грн. (а.с.74-75).
Зі вказаним розрахунків вбачається, що боржником аліменти сплачувалися не регулярно та не в повному обсязі, за період з вересня 2021 року по січень 2024 року взагалі відсутні відомості щодо сплати чи не сплати аліментів.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За положеннями ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Матеріали справи не містять доказів, що боржником сплачувалися аліменти вчасно та в повному обсязі, хоча про існування заборгованості йому відомо з травня 2024 року.
На підставі вище викладеного колегія суддів вважає, що суд 1 інстанції дійшов до не вірного висновку щодо визнання протиправними та скасування постанов від 26.06.2024 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та накладення штрафу у виконавчому провадженні № 59451733, оскільки державним виконавцем проведено виконавчі дії в повному обсязі в рамках чинного законодавства для своєчасного виконання рішення суду.
Що столується вимоги скарги про зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно із частинами 1, 3, 4, 8 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачеві і боржникові у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною 4 статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 21 березня 2018 року № 855/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 849/31801 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України», а саме пункту 4 розділу XVI «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України.
Положеннями ст. 195 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Тобто, заборгованість за аліментами визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості у тому випадку, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який було неодноразово продовжено та який діє на теперішній час.
Як вбачається із даних ДФСУ боржник ОСОБА_1 непрацевлаштований.
Отже, на сьогоднішній день, державний виконавець з об'єктивних причин при визначені розміру аліментів, які належить сплачувати ОСОБА_1 , застосовує та враховує відомості про середній заробіток по Дніпропетровській області встановлений в січні 2022 року.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, щодо відсутності в діях державного виконавця порушення прав ОСОБА_1 , оскільки такі дії вчинені в межах Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень та дійшов обґрунтованого.
За таких обставин ухвала суду першої інстанції про задоволення скарги, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року - скасувати.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Вступна та резолютивна частини проголошена 09 квітня 2025 року.
Повний текст постанови складено 10 квітня 2025 року.
Судді: