про повернення позовної заяви
10 квітня 2025 року Справа № 580/3447/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову адвокатки Єрьоміної В.А. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
28.03.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Єрьоміної В.А. (65009, м.Одеса, Гагарінське плато 5/3, оф.26) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати йому в періоди з 25 квітня 2022 року до 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
зобов'язання відповідача здійснити йому перерахунок грошового забезпечення за період з 25 квітня 2022 року до 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 Постанови № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Обґрунтовуючи зазначили, що позивач проходить військову службу у відповідача та він у період з 25 квітня 2022 року розраховував грошове забезпечення позивачу із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018. Вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства, оскільки через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у нього виникли підстави для встановлення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до вказаної вище Постанови №704.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв'язку з цим ухвалою від 02.04.2025 суд залишив її без руху.
09.04.2025 на адресу суду від представниці позивача адвокатки Єрьоміної В.А. надійшла заява вх.№18152/25, в якій просила поновити позивачу строк на звернення до суду зі вказаним позовом та відкрити провадження у справі (далі - Заява). Обґрунтовуючи зазначила, що до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Просила врахувати висновки Верховного Суду у постановах від 04.04.2023 у справі №640/8348/21, від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, від 28.09.2023 у справі №140/2168/23. Стверджує, що лише після отримання відповіді на адвокатський запит позивачу фактично стало відомо про порушення його прав.
Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки позову не усунені, наявні перешкоди для відкриття провадження у справі.
Заява не містить відомостей про обставини, які свідчать про причини несвоєчасного звернення позивача до суду. Натомість її доводи свідчать про непогодження з висновком суду, що строк пропущений. Доводам щодо різної судової практики суд надав правову оцінку в ухвалі про залишенні позовної заяви без руху і її висновки не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
То ж додатково акцентує увагу на наступних чинних нормах закону.
Зважаючи, що спір стосується майнового права позивача, звертає увагу на ч.1 ст.257 Цивільного кодексу України, якою загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Зважаючи на загальновідомі факти воєнного стану в Україні з 24.02.2022, незмінність правовідносин щодо обчислення військовослужбовцям грошового забезпечення за постановами КМУ і станом на 2025 рік, ситуація надання необмеженого права оскарження його розміру для тих категорій, які проходили цю ж службу раніше тих осіб, що розпочали її після внесення змін у ст.233 Кодексу законів про працю України про обмеженість строків оскарження виплат заробітних плат, матиме ознаки дискримінації та диспропорцію в балансі приватних і публічних інтересів щодо бюджетного планування та реального виконання судових рішень у цій сфері.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективність такого судочинства забезпечується у т.ч. урахуванням того, що процесуальні строки застосовуються для недопущення втручання у правовідносини, які зі спливом тривалого часу стали стабільними.
Суд також урахував, що цей спір вже було попередньо ініційовано в справі 580/2241/25 і питанням дотримання строку звернення до суду суд в тому ж складі надав правову оцінку аналогічними процесуальними рішеннями. Інших доводів позивач не вказує.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення.
Оскільки недоліки позову не усунені, поважних причин пропуску строку не вказано, наявні підстави повернути позивачу позовну заяву.
Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ “Про судовий збір» (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.
Оскільки відсутні докази понесення судових витрат позивачем, відсутні підстави для їх повернення.
Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви вх. від .№18152/25 адвокатки Єрьоміної В.А. від імені ОСОБА_1 про усунення недоліків.
Повернути його позовну заяву до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали, позовну заяву та додані до неї документи направити ОСОБА_1 .
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяАнжеліка БАБИЧ