про залишення позовної заяви без руху
09 квітня 2025 року справа № 580/3552/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/3552/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
02.04.2025 вх.№16607/25 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 , в перерахунку розміру пенсії на підставі довідки від 07.03.2025 № ФР 49115, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказу Міністерства оборони України № 260-2018 року, пункту 1,2 Окремого доручення Міністра оборони від 01.02.2023 року № 2683/з для проведення перерахунку з 01.01.2023 року основного розміру моєї пенсії протиправними;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.01.2023 перерахунок та виплату основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 07.03.2025 № ФР 49115 про розмір грошового забезпечення з усіма видами надбавок (доплат, підвищень, надбавок) та премії із розрахунку 68% грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №240/4894/23 зазначив, що принцип тлумачення закону на користь особи не передбачає ігнорування закону.
Верховний Суд в постанові від 12.09.2022 у справі №500/1813/22 зазначив, що “..законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Під “умовами» необхідно розуміти встановлення КМУ необхідних обставин, що роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під “порядком» розуміється, що КМУ має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців».
ВПВС у справі №240/6263/18 зазначив: скасування у судовому порядку вказаних вище пунктів Постанови № 103 (після проведення в квітні 2018 року перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року) не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані дії ГУ ПФУ відповідали вимогам чинного на час їх вчинення законодавства; заробіток для первинного обчислення пенсії таким особам визначається відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII, а не статті 63 цього Закону; вимоги можуть вважатися виправданою, обґрунтованою та справедливою підставою різниці під час вирішення питання щодо первинного обчислення розміру пенсії та перерахунку раніше призначеної пенсії.
Верховний Суд у справі №640/1873/22 у п.68-71 зазначив, що заява про перерахунок пенсії не є зверненням у розумінні Закону України “Про звернення громадян» та у п.76 вказав: положення Порядку№22-1 мають легітимну мету та відповідають критерію “якості закону» і не передбачають можливість різного тлумачення чи правозастосування.
ВПВС у справі №990/167/24 вказала, що звернення за змістом і спрямованістю є пропозицією, за результатом якої закон не встановлює обов'язкове ухвалення суб'єктом владних повноважень відповідного рішення, а є достатнім надання відповіді про результати її розгляду. Суд у зв'язку із розглядом звернення у порядку Закону України “Про звернення громадян» не може вимагати від суб'єкта владних повноважень ухвалювати певні рішення, що є юридичною формою реалізації владних повноважень. Втручання суду у такі повноваження суб'єкта владних повноважень у цьому випадку виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Верховний Суд у постанові у справі №620/2027/23 зазначив: особа наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із заявою, скориставшись бланком та одним із способів подання, що визначені Порядком №22-1 (п.50).
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновки Верховного Суду України у справі №800/301/16).
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Верховний Суд у п.59 у справі № 160/28752/2 вказав: звернувшись до суду з цим позовом 02 листопада 2023 року, позивачка заявила позовні вимоги з 01 березня 2022 року, у зв'язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом з 02 травня 2023 року - тобто у межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не з 01 березня 2022 року, як помилково вважав суд першої інстанції, у зв'язку із чим рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог та залишення без розгляду позовних вимог за період до 02 травня 2023 року відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; відомостей з доказами на підтвердження чинності (відкликання, зміни, доповнення) попередніх довідок станом на 01.01.2023; заяви на бланку відповідно до Порядку 22-1.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА