Провадження № 22-ц/803/1392/25 Справа № 197/746/21 Суддя у 1-й інстанції - Мазуренко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
09 квітня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді БондарЯ.М.
Суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
сторони
позивач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» на рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року, ухваленого суддею Мазуренком В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 30 вересня 2024 року,
Позивач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» звернувся до суду першої інстанції з вимогою про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу до ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначив, що відповідач є споживачем послуг з розподілу газу за адресою: АДРЕСА_1 . 21 січня 2021 року на об'єкті відповідача виявлено пошкодження облікового механізму в результаті чого газопостачання було припинено. 26 лютого 2021 року було складено акт про порушення №1. 01 березня 2021 року під час зовнішнього огляду лічильника газу, в момент проведення експертизи, комісією було встановлено: «механічне пошкодження кришки відлікового пристрою (розбита); відсутній відліковий пристрій лічильника». За висновками комісії: «Підтверджено несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, яке привело до викривлення даних обліку природного газу, ПЛГ визнано непридатним для комерційного обліку газу», про що було складено акт №24. Сума збитків за період з 26 серпня 2020 року по 20 січня 2021 року складає 24 500,33 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року у задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду позивач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.09.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу задовольнити в повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, та таким, що було винесено з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вказує, що ухвалюючи 30 вересня 2024 року рішення суд першої інстанції не в повній мірі відобразив докази, які досліджувалися під час судового розгляду справи, не оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. На думку апелянта, ним було надано беззаперечні докази в обґрунтування своїх позовних вимог які підлягають задоволенню.
За адресою відповідача було виявлено витік газу на ПЛГ, через пошкодження облікового механізму, в результаті чого газопостачання до об'єкту було припинено. Представниками позивача було встановлення пошкодження ПЛГ, підозра на позаштатний режим роботи ПЛГ, відсутній обліковий механізм, про що було складено акт про порушення №1, який було підписаний відповідачем після чого лічильний був демонтований та направлений на експертизу, якою встановлене «механічне пошкодження кришки відлікового пристрою (розбита); відсутній відліковий пристрій лічильника». За висновками комісії: «Підтверджено несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, яке привело до викривлення даних обліку природного газу, ПЛГ визнано непридатним для комерційного обліку газу згідно з п.6.4. Р50- 071-98 та пунктами 1.3; 1.6 акту», про що було складено акт.
Державним повірником ТОВ «УКРСТАНДАРТ-СЕРВІС» відокремленого підрозділу «Повірочна лабораторія» видана довідка №02/25-9/184 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (лічильника Відповідача) до застосування, підстава: «Зовнішній вигляд лічильника не відповідає вимогам ЕД відсутній відліковий пристрій.
24.03.2021 року складено протокол №5 засідання комісії по розгляду актів про порушення Кодексу ГРМ Широківської дільниці Нікопольського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз», де постановлено відобразити нарахування по граничних об'ємах за період з 26 серпня 2020 року по 20 січня 2021 року на суму 24 500,33 грн. Складено акт-розрахунок від 24.03.2021 року на суму 24 500,33 грн та рахунок на оплату збитків від 24.03.2021 року на зазначену суму. Зазначені акт-розрахунок та рахунок були направлені Відповідачу 29.03.2021 року.
АТ «Дніпропетровськгаз» не погоджується з висновками, які викладені в рішенні суду першої інстанції про те, що сума розрахунку заборгованості відповідача складалася за формулою, одним з показників якої є кількість осіб, зареєстрованих у будинку.
Згідно підписаної Відповідачем заяви-приєднання 05.12.2018 року до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) в розділі «Персоніфіковані дані Споживача за Договором» в пункті 9 зазначена кількість зареєстрованих осіб: 3.
Проте, з лютого 2019 року на підставі рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2019 року двох осіб визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням за цією адресою.
Суд першої інстанції посилаючись на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2019 року згідно якого з лютого 2019 року двох осіб визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням за об'єктом відповідача, не правильно встановив фактичні обставини справи.
Разом з тим апелянт вважає, що саме споживач зобов'язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, опалювальної площі та кількості осіб, зареєстрованих на його об'єкті.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та з 01 квітня 2021 року є особою з інвалідністю третьої групи.
Як видно із заяви-приєднання до умов договору про розподіл природного газу (для побутового споживача) від 05 грудня 2018 року: адреса об'єкта: АДРЕСА_1 , параметри лічильника газу: GMBR Vizar, G-4, №0027221, кількість зареєстрованих осіб: 3, підписантом зазначено ОСОБА_1 .
Як видно із абонентської книжки, 21 листопада 2017 року представниками позивача було здійснено перевірку газового обладнання за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
10 грудня 2020 року відповідачем було проведено оплату за спожитий газ у розмірі 320,00 грн та за розподіл газу у розмірі 79,89 грн.
07 січня 2021 року ОСОБА_1 звертався до лікарні з приводу хуліганської травми.
Як видно із талону-повідомлення єдиного обліку №1 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію 11 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Широківського відділення поліції із заявою про притягнення до відповідальності ОСОБА_4 , оскільки останній 08 січня 2021 року о 23.00 годині розбив газовий та електричний лічильник, заява зареєстрована в ЄО за №166.
12 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Дніпропетровськаз» із заявою про пошкодження облікового механізму за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 .
Як видно із листа ДТЕК «Дніпровські електромережі» 19 лютого 2021 року представниками ДТЕК встановлено пошкодження приладу обліку електроенергії, про що складено акт № 554.
21 січня 2021 року представниками Широківської дільниці Нікопольського відділення АТ «Дніпропетровськгаз» складено Акт №7 про відключення газових приладів ОП, ПГ за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності споживача ОСОБА_6 , причина віключення: витік газу на ПЛГ через пошкодження облікового механізму, показники ПЛГ відсутні.
26 лютого 2021 року представниками Широківської дільниці відділу обслуговування ВОГ управління метрології АТ «Дніпропетровськгаз» в присутності споживача ОСОБА_1 складено Акт №1 про виявлення порушення Кодексу газорозподільних систем за адресою: АДРЕСА_1 : пошкоджено лічильник газу, підозра на позаштатний режим роботи, відсутній обліковий механізм. В акті про порушення зазначено про необхідність бути присутнім на засіданні комісії, яке відбудеться 24 березня 2021 року о 10.00 годині, на якому буде розглянутий акт.
26 лютого 2021 року відповідач надав заяву, що у разі неприбуття на засідання комісії з розгляду акту про порушення дає згоду на проведення комісії без його участі.
26 лютого 2021 року лічильник газу марки GMBR Vizar, типу G-4, 2006 року випуску було демонтовано для проведення експертизи.
Відповідач 26 лютого 2021 року надав заяву про проведення експертизи лічильника без його участі.
Як видно із Акту №24 експертизи лічильника газу марки GMBR Vizar, типу G-4, 2006 року випуску, експертизою було встановлено: «механічне пошкодження кришки відлікового пристрою (розбита); відсутній відліковий пристрій лічильника». За висновками комісії: «Підтверджено несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, яке призвело до викривлення даних обліку природного газу, ПЛГ визнано непридатним для комерційного обліку газу».
24 березня 2021 року складено протокол №5 засідання комісії по розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільних систем Широківської дільниці Нікопольського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз», де постановлено відобразити нарахування по граничних об'ємах за період з 26 серпня 2020 року по 20 січня 2021 року на суму 24 500,33 грн. Складено акт-розрахунок від 24 березня 2021 року на суму 24 500,33 грн та рахунок на оплату збитків від 24 березня 2021 року на вищезазначену суму. Зазначені акт-розрахунок та рахунок були направлені відповідачу 29 березня 2021 року.
Як видно із відповіді КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 17 жовтня 2024 року: 1) 08 січня 2021 року о 21.18 годині до ВП №6 КРУП ГУНП надійшла заява ОСОБА_1 за фактом пошкодження його майна за адресою: АДРЕСА_1 , ЖЕО №121, розглянуто відповідно до ЗУ «Про звернення громадян»; 2) 10 січня 2021 року о 19.46 годині до ВП №6 КРУП ГУНП надійшла заява ОСОБА_1 за фактом пошкодження його майна за адресою: АДРЕСА_1 , ЖЕО №157, розглянуто відповідно до ЗУ «Про звернення громадян»;3) 11 січня 2021 року о 10.18 годині до ВП №6 КРУП ГУНП надійшла заява ОСОБА_1 за фактом пошкодження його майна за адресою: АДРЕСА_1 , ЖЕО №166, розглянуто відповідно до ЗУ «Про звернення громадян»; 4) 12 січня 2021 року о 05.31 годині до ВП №6 КРУП ГУНП надійшла заява ОСОБА_1 за фактом пошкодження його майна за адресою: АДРЕСА_1 , ЖЕО №176, розглянуто відповідно до ЗУ «Про звернення громадян». Надати копії матеріалів не є можливим, внаслідок їх знищення.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов висновку, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справу, тому задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду прешої інстанціїї виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується постачати споживачеві природний газ належної якості у кількості та порядку. Передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленим стандартами та нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується регулятором та регулюється в установленому порядку.
Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498 затверджений Типовий договір розподілу природного газу, який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної поставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів.
Згідно з п. 1.1 Типового договору розподілу природного газу, цей Типовий договір є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою КРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494. Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів).
Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об'єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об'єму споживання природного газу, крім іншого мають містити норми споживання природного газу у розрізі 12 календарних місяців (норма застосовується щодо побутових споживачів без лічильника газу). У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Відповідно до п. 2.1 Типового договору, Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач, не подавши відмову від приєднання до типового договору, погодився з умовами, викладеними в заяві та в наведеному Типовому договорі.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).
В матеріалах справи наявна заява - приєднання до умов договору про розподіл природного газу (для побутового споживача) від 05 грудня 2018 року: адреса об'єкта: АДРЕСА_1 , параметри лічильника газу: GMBR Vizar, G-4, №0027221, кількість зареєстрованих осіб: 3, підписантом зазначено ОСОБА_1 .
Відповідачем не заперечується той факт, що він споживав природний газ в будинку за вказаною вище адресою та надав докази проведення оплати за спожитий газ та його розподіл.
Споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц.
Пунктом 2 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що доступ споживачів, в тому числі і побутових споживачів до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу VІ Кодексу Газорозподільних систем -Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості. України 15 травня 2015 № 285(далі - Правила), та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України Про забезпечення комерційного обліку природного газу; 5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по обєкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством.
Цією правовою нормою передбачено право, а не обов'язок позивача припинити газопостачання об'єкту, в тому числі і у випадку несанкціонованого відбору природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ.
Відповідно до п.4 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
Відповідно до п.п.3 п.1 глави 2 розділу XI Кодексу, до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об'єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення. Якщо несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об'єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення лічильника газу та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців.
Несанкціоноване втручання у роботу засобу вимірювальної техніки/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку необліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства) та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (пункт 4 глави 1 розділ І Кодексу газорозподільних систем).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2021 року по справі № 646/6354/19 (провадження № 61-11642св21), Верховний Суд вказав, що: «для покладення обов'язку на споживача відшкодувати не облікований об'єм та обсяг природного газу необхідно встановити як факт пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, так і факт викривлення даних обліку природного газу витрат (споживання)».
Отже, для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу вимагається встановлення факту, а не можливості несанкціонованого відбору природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу), про що може свідчити встановлений факт несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника).
Сам по собі факт пошкодження не є підтвердженням несанкціонованого відбору природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу).
Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17, від 31 липня 2019 року у справі № 904/4030/18, від 05 листопада 2019 року у справі № 922/137/19, від 12 березня 2020 року у справі №920/1217/16, від 26 червня 2020 року у справі № 911/720/19, від 08 вересня 2020 року у справі № 922/4351/19, від 17 березня 2021 року у справі № 509/2780/19, від 07 квітня 2021 року у справі № 335/7587/19, від 26 травня 2021 року у справі № 310/10313/18.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року по справі № 509/4515/18 (провадження № 61-4953св20) зроблено висновок, що: «згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРМ для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства) та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу). При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ».
Зазначений висновок підтримано і в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 210/7480/21, провадження № 61-9483св22.
Відповідно до п.п. 1 п. 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
При складанні акта-розрахунку враховується зокрема розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу.
У п. 12 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС встановлено, що вартість не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Так, позивачем складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу та його вартості від 24 березня 2021 року на суму 24 500,33 грн.
Сума розраховувалась за формулою, складовою якої є кількість осіб, яка зареєстрована в будинку.
Як видно з розрахунку сума збитків була нарахована з урахуванням трьох зареєстрованих осіб, в той час як з лютого 2019 року на підставі рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2019 року двох осіб визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням за цією адресою.
Отже розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу та його вартості від 24 березня 2021 року на суму 24 500,33 грн є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам.
Відповідно до ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
12 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Дніпропетровськаз» із заявою про пошкодження облікового механізму за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 .
Відповідачем надано докази неодноразових звернень до поліції в період з 08 січня по 12 січня 2021 року з приводу протиправних дій ОСОБА_7 щодо пошкодження його майна, в тому числі газового лічильника за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже позивачем не надано суду достатніх доказів, що пошкодження лічильника, його позаштатний режим роботи та відсутність облікового механізму виникло з вини споживача, щоб свідчило б про несанкціоноване втручання у роботу ЗВТ самим споживачем, що є підставою для нарахування та стягнення зі споживача вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу за період 26 серпня 2020 року по 20 січня 2021 року та звернення позивача з відповідними позовними вимогами за захистом порушеного майнового права через суд.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справу, а тому задоволенню не підлягають.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, повно, всебічно та обґрунтовано встановив обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення про відмову у задовленні позову, яке відповідає вимогам ст.ст.263, 264 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.367,374, 375, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» залишити без задоволення.
Рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлено 09 квітня 2025 року.
Головуючий: Я.М.Бондар
Судді: В.П.Зубакова
В.О.Остапенко