08 квітня 2025 року справа № 640/12693/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державної організації "Централізоване територіальне управління капітального будівництва" до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про встановлення відсутності компетенції, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Представник Державної організації "Централізоване територіальне управління капітального будівництва" (надалі - Позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- встановити відсутність компетенції Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області на застосування у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок міста Києва коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), що затвердженні Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 №489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" (зі змінами та доповненнями), до дня втрати чинності рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 "Про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель міста Києва";
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області щодо застосування у витягу від 30.01.2019 №1070/86-19 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,9645 га за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Січових Стрільців, 59, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:165:0018, коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок (Кф) зі значенням "3.0", яке не затверджено рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 "Про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель міста Києва";
- зобов'язати Державну службу України з питань геодезії картографії та кадастру та Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області утриматись від застосування у витягах з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,9645 га за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Січових Стрільців, 59, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:165:0018, коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), що затвердженні наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 №489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" (зі змінами та доповненнями), до дня втрати чинності рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 "Про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель міста Києва";
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області щодо внесення до Державного земельного кадастру недостовірних відомостей про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,9645 га за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, 59, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:165:0018 у сумі "147260484,24 грн." та дату проведення "29.01.2019";
- зобов'язати Державну службу України з питань геодезії картографії та кадастру та Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області виключити з Державного земельного кадастру відомості про нормативно грошову оцінку земельної ділянку площею 0,9645 га за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, 59, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:165:0018 у розмірі "147260484,24" грн. та відомості про дату проведення нормативної грошової оцінки "29.01.2019";
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.04.2019 №0309441209 Головного управління ДПС у м. Києві.
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 03.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Разом з цим, на виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 07.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 07.01.2025 №01-19/93/25 до Черкаського окружного адміністративного суду передано 244 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/12693/19.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 справа розподілена судді Орленко В.І., яка ухвалою від 03.02.2025 року прийняла її до свого провадження та призначила її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.05.2019 року № НВ-8000952762019 сума в розмірі 147 260 485,24грн. на підставі проведення нормативної грошової оцінки від 29.01.2019 року коефіцієнту Кф-« 3.0», застосовано неправомірно, оскільки такий показник не затверджувався рішенням Київської міської ради №23/23 від 03.07.2014. В зв'язку із чим, висновки ГУ ДПС у м. Києві під час проведення камеральної перевірки є невірними, що призвело до безпідставних податкових донарахувань позивачу з орендної плати за землю.
У відзиві ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області зазначено, що відповідач вважає позовну заяву необґрунтованою, такою, що не підлягає задоволенню, в зв'язку із тим, що доводи позивача суперечать чинному законодавству України, є незаконним та необґрунтованими. Положення наказу №489 є обов'язковими для відповідача при формуванні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
ГУ ДПС у м. Києві у своєму відзиві зазначило, що згідно з інформацією з АС ДЗК Центральним територіальним управлінням капітального будівництва МОУ отримано витяг про НГО від 30.01.2019 року, згідно з яким розмір НГО земельної ділянки з кадастровим номером 91:165:0018 площею 0,9645 га складає 147 260 485,24 грн. В зв'язку з чим встановлено заниження Позивачем податкового зобов'язання з орендної плати за користування земельною ділянкою за січень 2019 року на загальну суму 298 926,20грн., що і стало підставою для прийняття ППР від 10.04.2019 № 0309441209.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру не погодилось із доводами позивача, у відзиву на позовну заяву вказала, що питання стосовно нормативної грошової оцінки земельних ділянок врегульовані наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489. Крім того, зазначив, що відомості технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва, в т.ч. і щодо відомостей відносно земельної ділянки позивача, є відомостями автоматизованої системи Державного земельного кадастру.
Відповідачі вважають позовні вимоги необґрунтованими та просили відмовити у задоволенні позову повністю
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Так, матеріалами справи встановлено, що Позивач є орендарем земельної ділянки комунальної форми власності площею 0,9645 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, 59, кадастровий номер: 8000000000:91:165:0018, на підставі Договору оренди земельної ділянки від 06.09.2008 року № 91-6-00484, зі змінами внесеними Договором від 26.12.2008 № 9106-00829 та нотаріально-посвідченої угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.04.2016 року.
За результатами камеральної перевірки Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник ДПС у м. Києві), що відображені в акті від 18.03.2019 №72/26-15-12-09/34578571, встановлено заниження податкового зобов'язання по орендній платі за січень 2019 року на загальну суму 298 926,20 грн., що стало можливим внаслідок неврахування в податковій декларації з плати за землю даних Витягу про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки від 29.01.2019, розмір якої складає 147 260 485,24 грн.
Позивачем виявлено, що в Державному земельному кадастрі оприлюднено відомості про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки, з датою її проведення 29.01.2019 року, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.05.2019 року № НВ-8000952762019.
Позивач стверджує про недостовірність вказаних даних, що призвело до невірних висновків ГУ ДПС у м. Києві під час камеральної перевірки та безпідставних податкових донарахувань.
В зв'язку із чим, позивач звернувся до суду для захисту своїх права та інтересів.
Суд наголошує, що норми права у вказаній справі вживаються в редакції чинній на час виникнення спірних відносин.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно статті 18 цього ж Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Положеннями частини 1 статті 20 та частини 1 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.
Нормативна грошова оцінка у місті Києві проведена, а Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Києва затверджена рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», яке введено в дію 1 липня 2015 року.
Статтею 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено склад відомостей про земельну ділянку, які містяться в Поземельній книзі, серед яких відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Положеннями статей 1, 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пунктом 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 встановлено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;
Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.
Разом з тим, статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Частиною третьою статті 23 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Позивач зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві під час формування за допомогою автоматизованої системи Державного земельного кадастру витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, було неправомірно застосовано Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 та недостовірність відомостей в Державному земельному кадастрі відносно ділянки позивача.
Дослідивши обставини справи, суд встановив, що вказані твердження позивача є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, в зв'язку з чим суд зазначає наступне.
У 2017 році вступив в дію новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, який є обов'язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок.
Зазначеним Порядком визначено процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, змінено розрахунок нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.
Відомості, які містяться в Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва, що затверджена рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 є відомостями автоматизованої системи Державного земельного кадастру.
Тобто, формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично, на підставі наявних на дату його видачі в автоматизованій системі Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, тому твердження позивача про те, що Головне управління Держгеокадастру у м. Києві до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва та Київської області має змогу вносити самостійно будь-які зміни, є необґрунтованим і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Суд зазначає, що відповідно до положень Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №489, який дозволив за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру автоматизувати процес видачі витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, тим самим зробив неможливим втручання та внесення змін у розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Аналіз змісту вказаного наказу свідчить про те, що Головне управління Держгеокадастру у м. Києві не проводить розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а лише формує та роздруковує витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, які на момент видачі витягу вже внесені до Державного земельного кадастру.
Щодо правомірності застосування відповідачем Порядку нормативної грошової оцінки земель №489, суд погоджується із доводами відповідачів, висловлених у відзивах на позовну заяву та звертає увагу на наступне.
Згідно п. 2 Положення про Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 Головне управління у своїй діяльності керується, зокрема Конституцією України та Законами України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Відповідно пунктів 1 та 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1119 Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Накази Мінагрополітики, видані у межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489, набрав чинності з 01.01.2017 року.
Таким чином, в даному випадку Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 є нормативно- правовим актом, застосування якого є необхідним для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.
Аналогічна правова позиція щодо обов'язковості застосування з 01.01.2017 року Порядку №489 при формуванні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки викладена у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 по справі №826/2254/18, постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 по справі № 826/11270/18, рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 по справі № 826/7265/17.
Тому твердження позивача про відсутність у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві правових підстав (компетенції) для застосування Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів під час формування оскаржуваного витягу з технічної документації та про те, що зазначений Порядок застосовується лише юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою, є незаконними та необґрунтованими.
Таким чином, позовна вимога щодо встановлення відсутності компетенції Державної служби України з геодезії, картографії та кадастру і Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на застосування у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок м. Києва коефіцієнтів, що затверджені Наказом №489 до дня втрати чинності рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23, є законодавчо необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Крім того, суд вважає, що позивач помилково, без урахування положень зазначає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.05.2019 року № НВ-8000952762019 витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2019 року, а вказану дату - датою проведення нормативної грошової оцінки земель м. Києва.
Фактично, 29.01.2019 року був сформований витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а не проведена нормативна грошова оцінка земель м. Києва.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр». Забороняється здійснення дій, прямо передбачених цим Законом.
Враховуючи те, що з 01.01.2017 витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються автоматично за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, тому ані програмним забезпечення, ані чинним законодавством України не передбачено можливості та порядку скасування в автоматизованій системі Державного земельного кадастру відомостей про дату видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, 59, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:165:0018 у розмірі "147 260 484,24" грн та відомості про дату проведення нормативної грошової оцінки "29.01.2019".
В зв'язку із наведеним, позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо внесення та оприлюднення в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,9645 га за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, 59, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:165:0018 у розмірі "147 260 484,24" грн та дату її проведення « 29.01.2019», є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Щодо правомірності дій Головного управління Держгеокадастру у м. Києві під час формування за допомогою автоматизованої системи Державного земельного кадастру витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту 3.0 , суд зазначає наступне.
Згідно пункту 5 розділу 11 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.
Крім цього, згідно примітки № 2 до Додатку № 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, яким передбачено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
Тобто, законодавством чітко регламентовано питання застосування з 01.01.2017 року при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0 (а з 17.07.2018 Кф із значенням - 3,0) у випадках, коли з будь-яких причин у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), затверджений наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.
Станом на 29.01.2019, тобто на момент формування витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки, у Головному управління Держгеокадастру у м. Києві була відсутня інформація щодо коду Класифікації видів цільового призначення земельної ділянки позивача.
З огляду на відсутність у відомостях Державного земельного кадастру даних щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель (Кф) щодо земельної ділянки позивача, відповідачем, у передбачений законодавством спосіб, був виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання Кф - 3,0, що відповідає вимогам статей 18, 20 вищезазначеного Закону № 1378-IV, пунктів 3 та 5 розділу ІІ, п. 2 примітки до додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489.
Окрім того, суд зазначає, що зі змісту пунктів 117, 118, 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, статтею 23 Закону України «Про державний земельний кадастр», слідує, що внесення змін до відомостей про земельну ділянку щодо кодів цільового призначення можливе при надходженні до Державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку, електронного документа з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель.
Однак, така заява про внесення змін до відомостей про земельні ділянки та електронний документ з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки до Державного кадастрового реєстратора від користувача земельної ділянки не надходила.
Враховуючи вищевикладене, оскільки при визначенні нормативної грошової оцінки земель застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) із значенням 3,0, відбувається за тих умов, коли у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про код цільового призначення земельної ділянки, визначений у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.
Відповідач позбавлений правом самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового використання землі або відсутності коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, тому дії відповідачів щодо застосування у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивача коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 3,0 є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством.
Перелік адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг» , серед яких, зокрема і видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Згідно п. 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється за заявою зацікавленої особи, як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а не тільки за заявою представника ПАТ АТП 13058, як про це зазначає позивач.
В зв'язку із чим, суд вважає, що вказана дія є одним із видів надання адміністративних послуг, тому державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві було правомірно, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру у режимі «реального часу», в автоматичному режимі 29.01.2019 сформовано витяг із коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф-3. Такий витяг відповідає вимогам п.2,201 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України 23.03.1995 року №213, пункту 5 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.11.2016 №489.
Отже, позовні вимоги про зобов'язання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру утриматися від застосування у витягах коефіцієнтів, що затверджені наказом №489 до дня втрати чинності рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 є законодавчо необґрунтованими та не підлягають застосуванню.
Щодо правомірності дій Головного управління ДПС у м. Києві щодо оформлення відносно Позивача податкового повідомлення-рішення від 10.04.2019 № 0309441209 року, суд зазначає наступне.
Враховуючи те, що згідно ч.2 ст. 20, ч.3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», та пункту 2-1 розділу І Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель оформлюються, як витяг з технічної документації, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення було винесено правомірно, із застосуванням показників такого витягу, які діяли на час проведення перевірки, з урахуванням чинного законодавства України у сфері формування та видачі витягів, а також норм, які регулюють порядок справляння та нарахування податку на землю і орендної плати.
Тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10.04.2019 № 0309441209 року є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Правові висновки, яких дійшов суд у вказаному рішенні в повній мірі узгоджуються з висновками зробленими Верховним Судом в постанові від 01 червня 2022 року у справі № 640/13150/19.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам позивачем не надано достатньо належних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Натомість, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень довели суду правомірність вчинення ними дій та винесення спірного рішення.
За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Згілно статті 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору не розподіляються.
Керуючись ст.2, 90, 242-246, 255, 258, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення складене та підписане 08.04.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО