08 квітня 2025 року справа № 580/12978/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
27.12.2024 представник позивача, адвокат Гаврилов Д.О. в інтересах позивача (згідно ордеру від Серія СА №1107605) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оформлене протоколом від 29.11.2024 № 61;
- зобов?язати Черкаський об?єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (комісію) надати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування вимог зазначено, що Позивач є студентом ISMA Університету прикладних наук Латвійської республіки денної форми навчання. Звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_3 ) із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Натомість у грудні 2024 року отримав повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_4 про відмову у наданні відстрочки, в зв'язку з ненаданням довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Позивач вважає рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформлене протоколом від 29.11.2024 року №61 є протиправним. Вказує, що оскільки він навчається в іноземному навчальному закладі, тому отримати сформовану довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти не може. Разом з тим, відсутність механізму формування довідок у системі Єдиної державної електронної бази з питань освіти для іноземних вишів не повинна створювати перешкод для студентів у реалізації їхнього права на відстрочку від призову на військову службу. Додатково зазначив, що надана ним до заяви про відстрочку довідка (сертифікат) про студена згідно бази даних студентів, виданої вищою школою менеджменту інформаційних систем Латвійської республіки № 3-3/1670-24 містить всі відомості, які є ідентичними тим, що містяться у довідці про здобувача освіти, яка визначена Порядком № 560.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не є належним відповідачем у даній справі, оскілки не приймав спірне рішення, а також зазначив, що відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для надання відстрочки від призову на військову службу Позивач мав надати документи, що підтверджують його право на відстрочку. Зокрема, для здобувачів вищої освіти необхідною є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а оскільки такої довідки ОСОБА_1 надано не було, рішення про відмову у наданні відстрочки є законним, правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуає на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією військового квитка серія НОМЕР_2 від 12.10.2010 року.
Позивач є студентом ISMA Університету прикладних наук Латвійської республіки денної форми навчання, період навчання з 01.09.2023 по 30.06.20255 року.
У вересні та листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою та необхідним пакетом документів про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Натомість у грудні 2024 року Позивач отримав повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_4 про відмову у наданні відстрочки (протокол від 29.11.2024 року № 61), в зв'язку з ненаданням довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Вважаючи вищевказані відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно із положеннями статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Нормами ст. 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.92 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-XII).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.
Воєнний стан в розумінні положень ст. 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Окрім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.93 №3543-XII Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі - Закон України №3543-XII).
Згідно з абз. 4 ст. 1 Закону України №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 4 Закону України №3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення
Відповідно до ст. 23 Закону України №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, згідно з п. 1 ч. 3 цієї статті не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п. 59 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд зазначає про те, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Так, у вересні та грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою у якій просив оформити йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Натомість, листом від 29.11.2024 року за вих. №1761/70 Відповідач повідомив Позивача, що комісією розглянуто його заяву та прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Як причину відмови зазначено невідповідність поданих документів, що підтверджують право на отримання відстрочки відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти України.
Надаючи оцінку підставам відмови позивачеві у наданні відстрочки, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Додатком 5 до Порядку №560 також зазначено, що документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України №3543-XII для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Відтак для військовозобов'язаного, який претендує на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України №3543-XII, передбачено обов'язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною в додатку 9 до Порядку №560.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 №752 Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначено забезпечити створення та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Єдина державна електронна база з питань освіти є автоматизованою системою збирання, реєстрації, оброблення, зберігання та захисту відомостей та даних з питань освіти. Власником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є держава Україна, розпорядником - Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - Державне підприємство Інфоресурс.
Проте, іноземні навчальні заклади не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та відповідно не можуть сформувати довідку за формою, визначеною в додатку 9 до Порядку №560.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а також не заперечується Відповідачем у відзиві на позовну заяву, при зверненні у вересні та листопаді 2024 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки за п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» останнім було додано сертифікат (довідку) про студена згідно бази даних студентів, виданої вищою школою менеджменту інформаційних систем Латвійської республіки № 3-3/1670-24, яка містить всі відомості, які є ідентичними тим, що містяться у довідці про здобувача освіти, яка визначена Порядком № 560. Зокрема у вказаній довідці зазначено, що 30.06.2006 року в Черкаському державному технологічному університеті ОСОБА_1 отримав диплом бакалавра, а наразі в Університеті прикладних наук Латвійської республіки отримує освіту за ступенем магістра, програма навчання: комп'ютерні системи; форма навчання: денна; період навчання: з 01.09.2023 по 30.06.2025 року; наказ про зарахування: №2-5/23-563.
Слід наголосити, що такий сертифікат був поданий з його перекладом на українську мову та був завірений нотаріально.
В матеріалах справи є належні та допустимі докази, що підтверджують факт здобування позивачем вищої освіти в іноземному вищому навчальному закладі.
Відтак, рівень освіти, що на даний момент здобуває позивач в Університеті прикладних наук Латвійської республіки, є вищим за раніше здобутий ним рівень освіти. Таким чином, здобуття освіти відбувається позивачем у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Разом з тим, неможливість навчального закладу сформувати довідку в ЄДЕБО не може позбавляти позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що заяву Позивача Відповідач належним чином не розглянув, не дослідив усіх доказів та не здійснив перевірку наявності підстав для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за наданими документами, що свідчить про протиправність рішення відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу, оформленого протоколом комісії № 61 від 29.11.2024 року.
З наведених вище обставин заява Позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та долучені до неї документи підлягають повторному розгляду відповідачем.
Відтак, в контексті спірних правовідносин, з метою належного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Відповідача повторно розглянути заяву Позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, що буде належним способом захисту порушенного права Позивача.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Доводи Відповідача, що він не є належним відповідачем у даній справі критично оцінюються судом, оскільки комісія діє в складі ІНФОРМАЦІЯ_4 та не є самостійною юридичною особою, а її головою є керівник відповідного ТЦК та СП.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.2, 90, 242-246, 255, 258, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оформлене протоколом від 29.11.2024 № 61.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідками її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення складене та підписане 08.04.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО