Справа № 560/5459/25
10 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Блонський В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо непроведения позивачу індексації пенсії в період з 1.03.2021 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення мені пенсії - 7763,17 гривень встановлених відповідно в розмірі 1.11, у розмірі 1.14, у розмірі 1.197, у розмірі 1.0796 , у розмірі 1.115.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести позивачу перерахунок (індексацію) пенсії у відповідності до частини другої статті 42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки, що становить 7763,17 грн, і який враховувався для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення відповідно в розмірі 1.11, у розмірі 1.14, у розмірі 1.197, у розмірі 1.0796, у розмірі 1.115 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно позовної заяви позивач вважає, що перерахунок її пенсії здійснювався протиправно у зв'язку з невиконанням органами Пенсійного фонду України законів та інших нормативно-правових актів, прийнятих у 2021 - 2024 роках, які стосувалися поліпшення соціальних стандартів та соціальних гарантій громадян у сфері пенсійних виплат.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що 30.01.2025 року, після ознайомлення з висновком викладеним в Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2025 року ухваленій у справі 160/28752/23, їй стало відомо, що протягом усіх років після призначення пенсії відповідно до Закону України 1058-IV перерахунок пенсії в зв'язку з індексацію відповідач відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України 1058-IV фактично не здійснював, а здійснював доплати до пенсії відповідно до Постанов прийнятих в 2021- 2024 роках Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши надані пояснення, суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Терміни "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в частини 2 статті 122 КАС України, визначають презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду, сформульованих у постановах від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 29.03.2024 у справі №460/17904/23 Суд наголошував на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Позовні вимоги стосуються пенсійних виплат.
Таким чином, суд враховуючи висновки Верховного Суду про те, що ознайомлення позивача з висновками Верховоного Суду не змінює момент, з якого сторона позивача повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли сторона позивача почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Отже, заявивши позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести позивачу перерахунок (індексацію) пенсії у відповідності до частини другої статті 42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки, що становить 7763,17 грн, і який враховувався для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення відповідно в розмірі 1.11, у розмірі 1.14, у розмірі 1.197, у розмірі 1.0796, у розмірі 1.115 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021, позивач звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду 04.04.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Таким чином, надані позивачем докази поважності причин пропуску строку звернення до суду не підтверджують його неможливість звернутися до суду з даним позовом у встановлений КАС України строк. Тобто такі, на думку суду, є неповажними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Інші доводи, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивач суду не навів. Тому, причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суддя вважає неповажними.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустила строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України. Відповідно до частини 1 та частини 2 даної статті зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи встановлене, позовну заяву необхідно залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку, із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяВ.К. Блонський