Рішення від 02.04.2025 по справі 560/10826/24

Справа № 560/10826/24

РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В., представниці позивача - Галич І.Л., представниці відповідача - Грень Н.В.,

розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" 29.07.2024 звернулося до суду із позовною заявою, у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 10599/22-01-23-06/34978673 від 01.05.2024 року.

Ухвалою від 02.08.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 28.08.2024 р. о 09:30 год.

16.08.24 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача.

Від позивача 20.08.2024 до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 21.08.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та підсистеми "Електронний суд" - задоволено; забезпечено участь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" в судовому засіданні, призначеному на 28.08.2024 о 09:30 год., та в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів зв'язку та підсистеми "Електронний суд".

Від позивача 27.08.2024 до суду надійшло клопотання про витребування доказів: листа Міністерства фінансів Республіки Кіпр № 3.10.43.2/A V.268 P.973 від 11.05.2023 року (вх. реєстраційний номер документа в Державній податковій службі України - 61330/5 від 16.06.2023 року) з усіма додатками до нього в повному обсязі з перекладом на українську мову; листа Міністерства фінансів Республіки Кіпр № 3.10.43.2/A V.216 P.823 від 18.01.2021 року (вх. реєстраційний номер документа в Державній податковій службі України - 28332/5 від 14.04.2021 року) з усіма додатками до нього в повному обсязі з перекладом на українську мову.

Підготовче судове засідання 28.08.2024 не відбулося через відсутність електроенергії в приміщенні суду.

Позивачем 30.08.2024 подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 02.09.2024 відкладено підготовче судове засідання у справі на 13.09.2024 о 09:30. год.

Від позивача 03.09.2024 до суду подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду про надання представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" адвокату Галич Ірині Леонідівні можливість брати участь у підготовчому засіданні, призначеному на 13.09.2024 о 09:30 год. та в подальших судових засіданнях у справі №560/10826/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою суду від 06.09.2024 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" про участь у судовому засіданні та в подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та підсистеми "Електронний суд" - задоволено; забезпечено участь товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" в судовому засіданні, призначеному на 13.09.2024 о 09:30 год. та в подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів зв'язку та підсистеми "Електронний суд".

Відповідачем до суду 11.09.2024 подані додаткові пояснення у справі.

За результатами підготовчого судового засідання 13.09.2024 суд постановив ухвалу, якою клопотання представниці позивача про витребування доказів - задовольнив; зобов'язав Головне управління ДПС у Хмельницькій області в десятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати до суду належним чином завірені копії: листа компетентного органу Республіки Кіпр № 3.10.43.2/A V.216 P.823 від 18.01.2021 (вх. реєстраційний номер документа в Державній податковій службі України - 28332/5 від 14.04.2021 року) та додатків до нього, які використано податковим органом при складанні акту від 01.04.2024 № 7187/22-01-23-06/34978673 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЛЕТИЧІВ АГРО", код ЄДРПОУ 34978673 з питання дотримання чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом їх походження з України на користь нерезидента Компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED за період з 01.01.2017 по 31.12.2019", з офіційним перекладом на українську мову; листа компетентного органу Республіки Кіпр № 3.10.43.2/A V.268 P.973 від 11.05.2023 (вх. реєстраційний номер документа в Державній податковій службі України - 61330/5 від 16.06.2023 року) та додатків до нього, які використано податковим органом при складанні акту від 01.04.2024 № 7187/22-01-23-06/34978673 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЛЕТИЧІВ АГРО", код ЄДРПОУ 34978673 з питання дотримання чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом їх походження з України на користь нерезидента Компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED за період з 01.01.2017 по 31.12.2019", з офіційним перекладом на українську мову; продовжив строк підготовчого провадження у справі № 560/10826/24 на 30 днів; відклав підготовче засідання по справі № 560/10826/24 на 04.10.2024 о 09:45 год.

До суду 25.09.2024 від відповідача надійшли витребувані ухвалою суду від 13.09.2024 документи.

Позивачем до суду 02.10.2024 подане клопотання про витребування у Головного управління ДПС у Хмельницькій області та/або Державної податкової служби України доказів: банківські виписки за періоди отримання процентів до 31.12.2019 року, додані компетентним органом Республіки Кіпр до листа № 3.10.43.2/A V.216 P.823 від 18.01.2021 року, та вказані у п. 33 цього листа, з перекладом на українську мову.

За результатами підготовчого судового засідання 04.10.2024 суд постановив ухвалу, якою клопотання представниці позивача про витребування доказів - задовольнив; відклав підготовче засідання по справі № 560/10826/24 на 18.10.2024 о 09:45 год.

Від відповідача 14.10.2024 до суду надійшла заява про продовження процесуального строку, визначеного ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 по справі № 560/10826/24, задля можливості надання відповідачем витребуваних документів (орієнтовно до 31.10.2024).

Ухвалою суду від 16.10.2024 заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області про продовження процесуального строку на виконання ухвали суду від 04.10.2024 - задоволено; продовжено Головному управління ДПС у Хмельницькій області процесуальний строк встановлений ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року, в частині зобов'язання надати до суду належним чином завірених копій банківських виписок, доданих компетентним органом Республіки Кіпр до листа № 3.10.43.2/A V.216 P.823 від 18.01.2021 року, вказаних у п. 33 цього листа, з офіційним перекладом на українську мову, до 04.11.2024 включно; зобов'язано Головне управління ДПС у Хмельницькій області в десятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати до суду належним чином завірені копії банківських виписок, доданих компетентним органом Республіки Кіпр до листа № 3.10.43.2/A V.216 P.823 від 18.01.2021 року, вказаних у п. 33 цього листа, з офіційним перекладом на українську мову.

За результатами підготовчого судового засідання 18.10.2024 року, суд протокольною ухвалою відклав судове засідання на 06.11.2024 09.45 год., у зв'язку з продовженням відповідачу процесуального строку для виконання ухвали суду від 16.10.2024 року.

До суду 31.10.2024 відповідачем надані витребувані судом документи.

За результатами підготовчого судового засідання 06.11.2024 року, суд протокольною ухвалою відклав судове засідання на 29.11.2024 о 14:30 год. за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО", для надання позивачу можливості надати додаткові пояснення через надання відповідачем додаткових доказів у справі.

Від позивача до суду 12.11.2024 надійшли Додаткові пояснення у справі щодо банківських виписок компанії "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД".

Від відповідача 20.11.2024 до суду подана заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26.11.2024 клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про участь у підготовчому засіданні по справі № 560/10826/24, яке призначено на 29 листопада 2024 о 14:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено; забезпечено участь представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області в судовому засіданні, призначеному на 29 листопада 2024 о 14:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС, @gmail.com.

За результатами підготовчого судового засідання 29.11.2024 року, суд протокольною ухвалою відклав судове засідання на 13.12.2024 о 14:30 для надання можливості відповідачу підготувати та подати до суду додаткові пояснення у справі.

За результатами підготовчого судового засідання 13.12.2024 року, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 10.01.2025 року о 14:30 год.

Від відповідача 06.01.2025 до суду подана заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 08.01.2025 у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 06.01.2025 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у справі № 560/10826/24 - відмовлено.

За результатами судового засідання 10.01.2025 року, суд протокольною ухвалою оголосив перерву до 21.02.2025 о 09:45 год. для підготовки сторін до дослідження доказів у справі.

Від відповідача 13.01.2025 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду 19.02.2025 заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області про участь у судовому засіданні по справі № 560/10826/24, яке призначено на 21.02.2025 о 09:45 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено; забезпечено участь представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області - Гюржи Олександра Івановича в судовому засіданні, призначеному на 21 лютого 2025 о 09:45 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС, (https://vkz.court.gov.ua).

Від позивача до суду 21.02.2025 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами судового засідання 21.02.2025 року, без виходу до нарадчої кімнати, судом постановлено ухвалу, яка занесена секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, про відкладення розгляду справи на 07.03.2025 о 14:30 год.

Від позивача 24.02.2025 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Позивачем 25.02.2025 до суду подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказу та долучення доказу: висновка експерта № 6124/10859 від 18.02.2025 року за результатами проведення судової економічної експертизи по адміністративній справі № 560/10826/24.

Від відповідача 26.02.2025 до суду подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27.02.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" про надання представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" адвокату Галич Ірині Леонідівні можливості брати участь у судовому засіданні, призначеному на 07.03.2025 о 14:30 год., у справі №560/10826/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та підсистеми "Електронний суд" - задоволено; постановлено забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" адвоката Галич Ірини Леонідівни у судовому засіданні, призначеному на 07.03.2025 о 14:30 год. год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів зв'язку та підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою суду від 27.02.2025 клопотання відповідача про участь представників Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Грень Наталії Володимирівни та Гюржи Олександра Івановича у судовому засіданні, яке призначено на 07.03.2025 о 14:30 год. по справі № 560/10826/24 та в усіх подальших засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та підсистеми "Електронний суд" - задоволено; постановлено забезпечити участь представників Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Грень Наталії Володимирівни та Гюржи Олександра Івановича у судовому засіданні, яке призначено на 07.03.2025 о 14:30 год. по справі № 560/10826/24 та в усіх подальших засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та підсистеми "Електронний суд".

Від відповідача 27.02.2025 до суду надійшли заперечення на висновок експерта.

Відповідачем до суду 03.03.2025 подані додаткові пояснення у справі.

За результатами судового засідання 07.03.2025 протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 26.03.2025 о 09:30 год. для підготовки сторін до продовження дослідження доказів у справі, підготовки до судових дебатів.

Від позивача до суду 21.03.2025 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Від позивача 25.03.2025 до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

За результатами судового засідання 26.03.2025 року, протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 02.04.2025 о 09:30 год. для оформлення шостого тому справи № 560/10826/24, продовження дослідження доказів, а також підготовки сторін до судових дебатів .

Від відповідача до суду 01.04.2025 надані додаткові пояснення у справі.

Під час судового розгляду представниця позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх повністю з підстав, зазначених у заявах по суті справи.

Так, позивач посилається на те, що при проведенні документальної позапланової перевірки, на підставі якої складено акт та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, посадові особи відповідача дійшли помилкових та необґрунтованих висновків про господарську діяльність позивача, ведення бухгалтерського обліку, подачі звітності, сплати податків.

Зазначає, що висновки відповідача суперечать чинному законодавству, дійсним обставинам справи та матеріалам перевірки, та є безпідставними.

Вказує, що при виплаті доходів у видів процентів за кредитом на користь нерезидента компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED (АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД), позивач обґрунтовано утримав податок з такого доходу за ставкою 2 відсотки (а не 15 відсотків), оскільки зазначене підприємство є бенефіціарним отримувачем цього доходу і резидентом Республіки Кіпр, з якою в України наявний міжнародний договір у сфері оподаткування - Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, ратифікована Законом України від 04 липня 2013 року № 412-VII «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї».

Позивач також посилається на те, що його доводи, зокрема, підтверджені свідоцтвами про резидентство за 2017-2019 роки, виданими уповноваженими органами Республіки Кіпр.

Представники відповідача під час судового розгляду просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю як безпідставних.

Відповідач вважає, що правовий статус резидента Республіки Кіпр, який підтверджений свідоцтвами, виданими уповноваженим органом цієї країни, є тільки однією із обов'язкових ознак, що дають можливість кваліфікувати особу нерезидента (AGROPROSPERIS 1 LIMITED), як кінцевого бенефіціарного власника доходу у виді «процентів» за кредитним договором. Однак не утворює правової підстави для застосування податкової преференції у розмірі 2%, передбаченої міждержавною угодою про уникнення подвійного оподаткування.

Відповідач посилається на те, що, отримавши конфіденційну інформацію про рух коштів на рахунках вказаного нерезидента, дійшов висновку про її транзитну діяльність для проведення платежів на користь її засновника - офшорної компанії, зареєстрованої на Кайманових островах.

Зазначає, що капітал компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED утворився за рахунок позики між HAUGENS ENTERPRISES LIMITED та NCH New Europe Property Fund LP. У результаті режиму NID компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED нараховані процентні доходи звільнені від оподаткування корпоративним податком на Кіпрі. Кредит позивач погашав за рахунок грошових коштів NCH New Europe Property Fund LP. Дохід, отриманий внаслідок виплати процентів, компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED перераховувала у 2017 році безпосередньо компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови), а у 2018 та 2019 роках компанії HAUGENS ENTERPRISES LIMITED, яка, в свою чергу, перераховувала їх NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови). Компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED не має власних коштів для надання кредитів. Кошти, якими фінансувались кредитні угоди, належать NCH New Europe Property Fund LP і саме остання несе всі ризики за укладеними угодами. Директори компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED повністю контролюються NCH New Europe Property Fund LP.

З огляду на викладене вище, відповідач вважає, що метою виплати доходів у виді процентів за кредитом є виведення з-під оподаткування відсоткового доходу, що виплачувався на користь нерезидента.

Вказує, що головним «бенефіціаром» доходу від господарської діяльності позивача є саме NCH New Europe Property Fund LP.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Іншими видами діяльності є, зокрема, допоміжна діяльність у рослинництві, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Учасником Товариства з найбільшою часткою у розмірі 90,00% є Публічне акціонерне товариство "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "КОНДИТЕРІНВЕСТ".

У спірний період товариство входило до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема, компанію "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (компанія "TRITTICO HOLDINGS LIMITED"); компанію "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" (компанія "HAUGEN ENTERPRISES LIMITED"); компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" (компанія "AGROPROSPERIS 1 LIMITED").

20.12.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" та компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір № ВА-19-07 (надалі - "Кредитний договір 2007 року"), згідно з пп. 1.1-1.3 якого "[…] Кредитор [компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"] передає Позичальнику [Позивач] у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника і налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов'язується використовувати Кредит для поповнення обігових і налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом […] Загальна сума Кредиту складає 1 000 000,00 (один мільйон) доларів США […] Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році".

У подальшому, з огляду на укладення 01.12.2016 Договору реструктуризації між компанією "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", компанією "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" у грудні 2016 року була замінена на нового кредитора - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр; процентна ставка була зменшена з 11 % річних до 8 % річних.

19.05.2008 позивач та компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір № ВА-4-08 (надалі - "Перший Кредитний договір 2008 року"), згідно з пп. 1.1-1.3 якого "[…] Кредитор [компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"] передає Позичальнику [Позивач] у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника і налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов'язується використовувати Кредит для поповнення обігових і налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом […] Загальна сума Кредиту складає 3 000 000,00 (три мільйони) доларів США […] Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році".

У подальшому, з огляду на укладення 01.12.2016 Договору реструктуризації між компанією "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", компанією "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" у грудні 2016 року була замінена на нового кредитора - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр; суму Кредиту було змінено на 4 398 770,49 доларів США; процентна ставка була зменшена з 11 % річних до 8 % річних.

19.05.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-МАЙДАН" (надалі - "ТОВ "АГРО-МАЙДАН") та компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір № ВА-5-08 (надалі - "Другий Кредитний договір 2008 року"), згідно з пп. 1.1-1.3 якого "[…] Кредитор [компанія " ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД "] передає Позичальнику [ТОВ "АГРО-МАЙДАН"] у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов'язується використовувати Кредит для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом […] Загальна сума Кредиту складає 3 000 000,00 (три мільйони) доларів США […] Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

У подальшому, у зв'язку із припиненням діяльності ТОВ "АГРО-МАЙДАН" через процедуру реорганізації шляхом приєднання до позивача позичальник ТОВ "АГРО-МАЙДАН" був замінений на нового позичальника - позивача; з огляду на укладення 01.12.2016 Договору реструктуризації між компанією "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", компанією "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" у грудні 2016 року була замінена на нового кредитора - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр; суму Кредиту було змінено на 2 955 001,56 доларів США; процентна ставка була зменшена з 11 % річних до 3 % річних.

01.07.2009 позивач та компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" уклали договір позики № 14/TB (надалі - "Перший Кредитний договір 2009 року"), згідно з пп. 1.1-1.3 якого "[…] Позикодавець [компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"] передає Позичальнику [Позивач] грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для поповнення своїх обігових коштів у зв'язку зі здійсненням своєї профільної діяльності у сфері сільського господарства, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою […] Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 8 000 000,00 [вісім мільйонів] Доларів США […] Розмір ставки Відсотків за користування Позикою становить 15% (п'ятнадцять відсотків) річних, виходячи з 365 календарних днів у році".

У подальшому пункт 1.1 статті 1 Першого Кредитного договору 2009 року було викладено в новій редакції: "[…] Позикодавець [компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"] передає Позичальнику [Позивач] грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для налагодження фінансово- господарської діяльності та поповнення обігових коштів, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою […]".

З огляду на укладення 01.12.2016 Договору реструктуризації між компанією "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", компанією "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" у грудні 2016 року була замінена на нового позикодавця - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр; суму Позики було змінено на 4 364 044,00 доларів США; процентна ставка була зменшена з 15 % річних до 8 %.

01.07.2009 ТОВ "АГРО-МАЙДАН" та компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" уклали договір позики № 4/TB (надалі - "Другий Кредитний договір 2009 року"), згідно з пп. 1.1-1.3 якого "[…] Позикодавець [компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"] передає Позичальнику [ТОВ "АГРО-МАЙДАН"] грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для поповнення своїх обігових коштів у зв'язку зі здійсненням своєї профільної діяльності у сфері сільського господарства, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою […] Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 8 000 000,00 [вісім мільйонів] Доларів США […] Розмір ставки Відсотків за користування Позикою становить 15% (п'ятнадцять відсотків) річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

У подальшому, у зв'язку із припиненням діяльності ТОВ "АГРО-МАЙДАН" через процедуру реорганізації шляхом приєднання до Позивача позичальник ТОВ "АГРО-МАЙДАН" був замінений на нового Позичальника - Позивача; у зв'язку з проведенням процедури реорганізації шляхом виділу частини майна, прав та обов'язків з Позивача Позивач як позичальник за Другим Кредитним договором 2009 року був замінений на нового позичальника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО ПЛЮС"; пункт 1.1 статті 1 Другого Кредитного договору 2009 року було викладено в новій редакції: "[…] Позикодавець [компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"] передає Позичальнику [Позивач] грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для налагодження фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою […]; з огляду на укладення 1 грудня 2016 року Договору реструктуризації між компанією "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", компанією "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" у грудні 2016 року була замінена на нового позикодавця - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр; суму Позики було змінено на 1 820 000,00 доларів США; процентна ставка була зменшена з 15 % річних до 8 %.

05.03.2012 позивач та компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" уклали договір позики № ВА-16-12 (надалі - "Перший Кредитний договір 2012 року"), згідно з пп. 1.1-1.3 якого "[…] Позикодавець [компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"] передає Позичальнику [Позивач] грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою […] Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 5 000 000,00 (п'ять мільйонів) Доларів США […] Розмір ставки Відсотків за користування Позикою становить 11,0% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

У подальшому, з огляду на укладення 1 грудня 2016 року Договору реструктуризації між компанією "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", компанією "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" у грудні 2016 року була замінена на нового позикодавця - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр; у зв'язку з проведенням процедури реорганізації шляхом виділу частини майна, прав та обов'язків з позивача позивач як позичальник за Першим Кредитним договором 2012 року був замінений на нового позичальника - ТОВ "ЛЕТИЧІВ АГРО ПЛЮС"; суму Позики було змінено на 2 019 295,00 доларів США; процентна ставка була зменшена з 11 % річних до 3 %.

01.06.2012 ТОВ "АГРО-МАЙДАН" та компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" уклали договір позики № ВА-17-12 (надалі - "Другий Кредитний договір 2012 року", разом з Кредитним договором 2007 року, Першим Кредитним договором 2008 року, Другим Кредитним договором 2008 року, Першим Кредитним договором 2009 року, Другим Кредитним договором 2009 року, Першим Кредитним договором 2012 року - "Кредитні договори"), згідно з пп. 1.1-1.3 якого "[…] Позикодавець [компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД"] передає Позичальнику [ТОВ "АГРО-МАЙДАН"] грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою […] Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 5 000 000,00 (п'ять мільйонів) Доларів США […] Розмір ставки Відсотків за користування Позикою становить 11,0% річних, виходячи з 365 календарних днів у році".

У подальшому, у зв'язку із припиненням діяльності ТОВ "АГРО-МАЙДАН" через процедуру реорганізації шляхом приєднання до Позивача позичальник ТОВ "АГРО-МАЙДАН" був замінений на нового Позичальника - позивача; у зв'язку з проведенням процедури реорганізації шляхом виділу частини майна, прав та обов'язків з позивача позивач як позичальник за Другим Кредитним договором 2012 року був замінений на нового позичальника - ТОВ "ЛЕТИЧІВ АГРО ПЛЮС"; з огляду на укладення 01.12.2016 Договору реструктуризації між компанією "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", компанією "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" у грудні 2016 року була замінена на нового позикодавця - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр; суму Позики було змінено на 2 795 320,00 доларів США, а потім на 10 500 000,00; процентна ставка була зменшена з 11 % річних до 3 %.

Протягом 2017-2019 років позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента - компанії "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" - у вигляді процентів за кредитними договорами: за 2017 рік - 79 852 715 грн; за 2018 рік - 28 314 488 грн; за 2019 рік - 6 557 405 грн.

При виплаті такого доходу позивачем застосовано зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Позивачем нараховано та сплачено такі суми податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України: за 2017 рік - 1 597 054 грн; за 2018 рік - 566 290 грн; за 2019 рік - 131 148 грн.

Протягом 2017-2019 років компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції, що підтверджується свідоцтвами від 20.02.2017 року, від 19.04.2018 року та від 27.02.2019 року, виданими Міністерством фінансів Республіки Кіпр.

Головним управління ДПС у Хмельницькій області, згідно із наказом від 18.03.2024 року №1123-П, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.21, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 ПК України та у зв'язку з отриманням інформації та документів від компетентного органу Республіки Кіпр стосовно Компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, які свідчать про порушення платником податків податкового та іншого законодавства при виплаті доходів нерезиденту, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ЛЕТИЧІВ АГРО», код ЄДРПОУ 34978673, з питання дотримання чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом походження з України на користь нерезидента Компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 року.

За результатами перевірки складений акт від 01.04.2024 №7187/22-01-23-06/34978673.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЛЕТИЧІВ АГРО» п.103.2 ст.103, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України №2755-У1 від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями), ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яку ратифіковано Законом № 412-УП від 04.07.2013р., де підприємство при здійсненні на користь нерезидента виплати інших доходів із джерелом їх походження з України, не утримано податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, та не сплачено до бюджету під час такої виплати податок на доходи нерезидента за 2017 - 2019 роки на загальну суму 14 914 199,00 грн, в т.ч. 2017 року - 10 380 853,00 грн, 2018 рік - 3 680 883,00 грн, 2019 рік - 852 463,00 гривень.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.05.2024 №10599/22-01-23-06/34978673, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 18 642 749,00 грн, в тому числі, за податковим зобов'язанням в сумі 14 914 199,00 грн та штрафними санкціями в сумі 3 728 550 грн.

ТОВ «ЛЕТИЧІВ АГРО» 17.05.2024 звернулась до Державної податкової служби України (далі - ДПС України) зі скаргою на зазначене вище податкове повідомлення - рішення.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 01.05.2024 №10599/22-01-23-06/34978673 залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 11.04.2024 № 8074/22-01-23-06/35714140, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 01.05.2024 №10599/22-01-23-06/34978673 протиправним, ТОВ «ЛЕТИЧІВ АГРО» звернулося до суду із цією позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Згідно із абзацом другим ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підп.141.4.1 п.141.1 ст.141 ПК України у редакції станом на оподаткування позивачем виплачуваного нерезиденту доходу (2017-2019роки), доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують згідно з підп.141.4.2. податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Зважаючи, що спірні донарахування стосуються належного оподаткування виплачених процентів резиденту Республіки Кіпр, суд урахував, що 08.11.2012 між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яка ратифікована Законом України № 412-VII від 04.07.2013 (набрала чинності для України 07.08.2013, далі - Конвенція).

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, на підставі ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п.3.2 ст.3 ПК України).

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України врегульовано ст.103 ПК України у редакції на дату виплати позивачем згаданих вище процентів.

Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Так, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України. У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів. У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.

При здійсненні банками та фінансовими установами України операцій з іноземними банками, пов'язаних з виплатою процентів, підтвердження факту, що такий іноземний банк є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, не вимагається, якщо це підтверджується витягом з міжнародного каталогу "International Bank Identifier Code" (видання S.W.I.F.T., Belgium International Organization for Standardization, Switzerland).

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

У разі якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України. Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України.

Контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові. У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі). Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов'язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь.

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента.

Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань або після зарахування коштів від відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов'язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів не надсилається.

Отже, для законного застосування платником податкової вигоди щодо оподаткування доходу нерезидента, останній не має виконувати транзитної функції для руху коштів, сплачених як його дохід. Він має бути дійсним кінцевим бенефіціарним власником такого доходу та не допускається використання його діяльності, як способу ухилення платників від сплати податків на міжнародному рівні.

Встановлені обставини свідчать, що довідки про резидентство контрагента позивача надані у встановленому порядку та обґрунтовані сумніви щодо його створення та діяльності в Республіці Кіпр відсутні. То ж повертаючись до питання міждержавного регулювання правовідносин позивача в контексті оподаткування виплачених у 2017 та 2019 роках процентів суд урахував ч.3 ст.2 Конвенції, згідно з якою податками, на які поширюється її дія, є:

a) в Україні податок на прибуток підприємств і податок на доходи фізичних осіб (далі - український податок);

b) на Кіпрі: прибутковий податок, корпоративний податок на прибуток, спеціальний внесок на оборону Республіки і податок на доходи від відчуження майна (далі - кіпрський податок).

Дія цієї Конвенції відповідно до ч.4 вказаної статті поширюється також на будь-які ідентичні або значним чином подібні податки, які стягуються однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції, на додаток до існуючих податків або замість них. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбулися в їхніх податкових законодавствах.

Умови оподаткування процентів, унормовані в ст.11 Конвенції.

Зокрема, термін "проценти" у випадку використання в цій статті означає дохід від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, дохід від урядових цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов'язань, у тому числі премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов'язань.

Проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів.

Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо особа - фактичний власник процентів, яка є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване в ній постійне представництво, і боргова вимога, на підставі якої сплачуються проценти, справді пов'язана з таким постійним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статті 7 цієї Конвенції.

Вважається, що проценти виникають у Договірній Державі, якщо платником є сама Держава, адміністративно-територіальна одиниця, місцевий орган влади або резидент цієї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має в Договірній Державі постійне представництво, у зв'язку з якими виникла заборгованість, за якою сплачуються проценти, і витрати зі сплати цих процентів несе постійне представництво, то вважається, що такі проценти виникають у Державі, в якій знаходиться постійне представництво.

Якщо з причин особливих відносин між платником і особою - фактичним власником процентів, або між ними обома і будь-якою іншою особою, сума процентів, що стосується боргової вимоги, на підставі якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена між платником і особою - фактичним власником процентів, за відсутності таких відносин, положення цієї статті застосовуються тільки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмірна частина платежу, як і раніше, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.

Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, проценти, що виникають у Договірній Державі, звільняються від оподаткування в цій Державі, якщо вони одержуються і дійсно належать Уряду іншої Договірної Держави або її адміністративно-територіальній одиниці, чи будь-якому агентству, або за допомогою цього Уряду чи одиниці.

Незважаючи на положення статті 7 цієї Конвенції та пункту 2 цієї статті, проценти, що виникають в одній Договірній Державі, які сплачуються та належать резиденту іншої Договірної Держави, звільняються від податку в першій згаданій Державі, якщо вони сплачені стосовно позички, наданої, гарантованої або застрахованої, або стосовно будь-якої іншої боргової вимоги чи кредиту, гарантованого або застрахованого від імені іншої Договірної Держави уповноваженим на те органом.

Тобто, задля уникнення подвійного оподаткування та привілейованого режиму резидент України, сплачуючи проценти від позики резиденту Республіки Кіпр, має право застосувати ставку 2%, замість передбаченої ПК України ставки 15% за умови, що такий дохід залишається в цій країні нерезидента.

Основою більшості міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування є Модельна конвенція про уникнення подвійного оподаткування (далі - Модельна конвенція), відома як Типова конвенція Організації економічного співробітництва та розвитку (далі - ОЕСР) щодо податків на доходи і капітал, ратифікована Україною 28.02.2019, набрала чинності для України 01.12.2019. У п.9.1 коментарів до ст. 11 та в п. 12.1 коментарів до ст. 10 Модельної конвенції ОЕСР роз'яснено, що термін «бенефіціарний власник» не повинен використовуватися у вузькому технічному сенсі, а повинен розумітися в його контексті, у практичному відношенні до слів «сплачений резиденту» та у світлі об'єкту та цілей Конвенції, а саме - уникнення подвійного оподаткування та запобіганню ухилення і уникнення сплати податків. Для визнання особи фактичним отримувачем доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, як вбачається з міжнародної практики застосування угод уникнення подвійного оподаткування, повинна визначати його подальшу економічну долю. То ж лише тоді, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, він є бенефіціарним власником доходу в розумінні Конвенції та ст. 103 ПК України. Пільга або звільнення від оподаткування по будь-якому із видів доходу, що надається Державою, з якої походить дохід, резиденту іншої Договірної держави з метою уникнення повністю або частково подвійного оподаткування, яке може виникнути у зв'язку із повторним оподаткуванням такого доходу Державою резидентства. Коли цей вид доходу отримує резидент Договірної Держави, що діє як агент чи номінальний отримувач, надання Державою, з якої походить дохід, такої пільги або звільнення виключно на підставі статусу безпосереднього отримувача доходу, як резидента іншої Договірної Держави, буде суперечити цілям та завданням Конвенції. Безпосередній отримувач в цій ситуації кваліфікуватиметься як резидент. Однак цей статус не призводить до потенційного подвійного оподаткування, оскільки отримувач не розглядається як власник доходу для цілей оподаткування в державі резидентства. Надання державою, з якої походить дохід, пільги або звільнення від оподаткування також буде суперечити цілям та завданням Конвенції, якщо резидент договірної держави, не використовуючи такі інструменти, як агентування або номінальної власності, буде діяти як проміжна ланка для іншої особи, котра фактично отримує вигоду від відповідного доходу. Проміжна ланка не може розглядатися як фактичний власник, якщо навіть за свого формального статусу власника, на практиці вона має досить вузькі повноваження щодо такого доходу, що надає можливість її розглядати як просту довірену особу, або управляючу особу, що діє від імені зацікавлених осіб (пункт 10 Коментарів до ст.11 Конвенції). Отже, Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом на нерезидентом не пов'язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу. Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою. Аналогічна позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року в справі №826/13255/18 та від 22 квітня 2021 року в справі №640/8578/19.

Щодо подібних обставин спору Верховний Суд у постанові від 14.08.2018 в справі №817/1045/17, аналізуючи згадані вище норми ст.103, підп.141.4.1-141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України, зауважив, що право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, нерезидент є бенефіціарним власником доходу. Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу. Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.

Судова практика Європейського Суду справедливості, наприклад, щодо об'єднаних справ №С 116/16 та №С 117/16; №C 115/16, №C 118/16, №C 119/16 та №С 299/16, в якій наведене тлумачення положень Директиви Ради 90/435/ЄЕС «Щодо загальної системи оподаткування, яка застосовується до материнських компаній та дочірніх підприємств різних держав-членів» (далі - Директива), ґрунтується на фундаментальних принципах, один з яких говорить про те, що право Євросоюзу не повинно захищати інтереси, в основі яких лежить зловживання правом, а також не може використовуватися зацікавленими особами для отримання пільг шляхом недобросовісних дій. Цей принцип повинен застосовуватися незалежно від того, чи права платника податків засновані на міжнародному договорі, чи на Директиві ЄС (принцип заборони зловживання правом). Вказана Директива прийнята з метою стимулювання створення груп компаній ЄС для підвищення конкурентоспроможності європейського бізнесу на міжнародному рівні. То ж використання положень цієї Директиви недобросовісними особами виключно з метою економії на сплаті податків суперечить цілям її прийняття і повинно бути обмежено, оскільки така практика підриває ефективне функціонування європейського ринку через виникнення нерівних умов економічної конкуренції. При цьому вибір платником податків найбільш вигідного режиму ведення підприємницької діяльності з позиції оподаткування не може розглядатися як зловживання правом. Суд ЄС дійшов висновку, що держава-член має право відмовити зацікавленій особі у застосуванні пільг щодо утримання податку у джерела, передбачених Директивою, якщо умови її використання виконуються суто формально і не мають будь-якого економічного обґрунтування. Така відмова правомірна навіть тоді, коли в національному законодавстві або міжнародному законодавстві немає спеціальних норм, спрямованих на протидію подібним зловживанням. Іншими словами, право ЄС не може використовуватися недобросовісними суб'єктами для захисту приватних економічних інтересів, які воно не покликане захищати. Національним судам потрібно досліджувати такі обставини діяльності платника податків для встановлення факту зловживання правом: чи є укладені угоди з будь-яких економічних підстав; чи вони були укладені лише з метою недобросовісного застосування пільги, для того щоб ухилитися від сплати податку з джерела доходу. Суд постановив, що група компаній може бути визнана штучною структурою, якщо заснована не для ведення економічної діяльності, а для отримання необґрунтованої податкової вигоди, що суперечить меті прийняття застосовного податкового законодавства (тобто структура групи має формальний характер). Один з найбільш типових прикладів такої штучної структури включення до складу групи транзитної (кондуїтної) компанії між платником дивідендів і бенефіціарним власником, коли всі або майже всі дивіденди після отримання перераховуються особам, які не відповідають критеріям Директиви. При цьому така компанія у своїй фінансовій звітності відображає лише незначний оподатковуваний дохід, пов'язаний з операцією щодо транзитного перерахування дивідендів. Визнаючи компанію транзитною (кондуїтною), національні суди мають спиратися на аналіз її фактичної економічної діяльності (показники фінансової звітності, включаючи витрати на ведення економічної діяльності, кількість найманих працівників, наявність офісних приміщень і обладнання), а також управлінської структури. Окрім того, ознаками штучної структури можуть бути будь-які штучні цивільно-правові договірні конструкції між учасниками групи, на підставі яких перераховуються кошти всередині групи з метою фінансування її діяльності, а також відсутність у транзитній (кондуїтній) компанії права самостійно визначати подальшу економічну долю отриманих дивідендів. Останнє може бути засноване не лише на існуванні будь-яких явно виражених зобов'язань щодо подальшого перерахування дивідендів, але й на фактичних обставинах (in substance) ведення діяльності такою компанією. Якби дивіденди не підлягали оподаткуванню при виплаті безпосередньо вигодонабувачу, то відсутність економії на податку може свідчити про отримання необґрунтованої податкової вигоди та не може бути піддана санкціям у зв'язку з виплатою дивідендів через транзитну (кондуїтну) компанію. Окрім того, Суд ЄС зазначив, що податкові органи не зобов'язані встановлювати особу-вигодонабувача, для того щоб відмовити їй у застосуванні податкових пільг.

Врахувавши зазначене, суд урахував відсутність спору сторін щодо розмірів сплачених сум та дат виплат, договірних умов позивача зі вказаним вище контрагентом. Зважаючи, що джерелом спору стала оцінка діяльності контрагента-нерезидента (позичальника позивача) і дійсність його кінцевого бенефіціарного права на дохід, виплачений позивачем як процент від позики, суд акцентує особливу увагу на такому.

Застосовуючи «тест основної мети», суд вважає необхідним вирішення таких питань:

чи перераховуються всі/ майже всі проценти на користь третіх осіб через незначний проміжок часу після їх отримання від боржника?

чи має компанія-кредитор задокументовані та/ або незадокументовані зобов'язання перед третіми особами, які вимагають, щоб компанія-кредитор перераховувала отримані проценти на користь третіх осіб?

чи обмежується господарська діяльність компанії-кредитора отриманням процентів та їх подальшим перерахунком на користь третіх осіб?

чи має компанія-кредитор економічну присутність у юрисдикції резидентності?

чи відповідає застосування податкових пільг цілям застосованого податкового законодавства?

Відповіді на них сформовані з досліджуваних доказів.

Обмін інформацією урегульований ст.24 Конвенції. Зокрема, компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств, що стосуються податків будь-якого виду та визначення, що стягуються від імені Договірних Держав або їхніх адміністративно-територіальних одиниць чи місцевих органів влади настільки, наскільки оподаткування не суперечить цій Конвенції. Обмін інформацією не обмежується статтями 1 та 2.

Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою відповідно до пункту 1 цієї статті, уважається конфіденційною так само, як й інформація, одержана відповідно до внутрішнього законодавства цієї Держави, і розкривається лише особам чи органам влади (у тому числі судам та адміністративним органам), зайнятим оцінкою чи збором, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляцій стосовно податків, зазначених у пункті 1 цієї статті, або наглядом за наведеним вище. Такі особи чи органи використовують інформацію лише із цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в ході відкритого судового засідання або в судових рішеннях.

У жодному разі положення пункту 1 та 2 цієї статті не повинні тлумачитися як такі, що покладають на Договірні Держави зобов'язання:

a) здійснювати адміністративні заходи, що суперечать законодавству й адміністративній практиці однієї або іншої Договірної Держави;

b) надавати інформацію, яку неможливо одержати за законодавством або в ході звичайного управління однієї або іншої Договірної Держави;

c) надавати інформацію, яка розкривала б будь-яку торговельну, підприємницьку, промислову, комерційну або професійну таємницю чи торговельний процес, або інформацію, розкриття якої суперечило б державній політиці.

Якщо інформація запитується Договірною Державою відповідно до цієї статті, інша Договірна Держава використовує свої заходи зі збору запитуваної інформації навіть тоді, коли ця інша Держава може не потребувати такої інформації для власних податкових цілей. Зобов'язання, яке міститься в попередньому реченні, підлягає обмеженням, що містяться в пункті 3 цієї статті, але в жодному разі такі обмеження не тлумачяться як такі, що дозволяють Договірній Державі відмовлятися від надання інформації виключно з тієї причини, що вона не має національного інтересу в такій інформації.

У жодному разі положення пункту 3 не тлумачяться як такі, що дозволяють Договірній Державі відхиляти надання інформації виключно тому, що інформація належить банку, іншій фінансовій установі, призначеній особі чи особі, що діє як агент або довірена особа, або тому, що вона стосується майнових часток в особі.

Отже, відомості про звітність та рух коштів, отримані відповідачем від фінансового органу Республіки Кіпр, обґрунтовано досліджувалися під час податкової перевірки для її висновків.

Дослідивши договори позики з додатками, довідки про рух коштів, фінансову звітність та статутні документи, у ході судового розгляду справи підтверджені твердження та висновки Акту перевірки.

Зокрема, аргументи відповідача про те, що дохід у вигляді процентів, сплачений позивачем компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, кінцево в тому ж розмірі отриманий ланцюгом міжнародних компаній HAUGENS ENTERPRISES LIMITED - NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови) обґрунтовані, підтверджені виписками банківських рахунків.

Відсутні докази, що вказаний контрагент позивача, не зважаючи на відсутність між ними договірних норм щодо обов'язку транзитного перерахування коштів компанії іншої (третьої) держави, виконував інші операції (окрім перерахування в тих же розмірах, в яких отримував як позичальник від інших боржників (українських підприємств) проценти за надані кредити), які би свідчили про ведення реальної господарської діяльності на території Республіки Кіпр, внаслідок якої би отримував доходи у цій державі. Його фінансові звіти підтверджують відсутність набуття іншого виду доходу, окрім перерахованих з України процентів та тіла наданих ним кредитів. Попередньо, джерелом отримання коштів для надання ним кредитів будь-яким підприємствам стали не набуті внаслідок виконання господарської діяльності, тобто, за його власні кошти, а кошти його засновників, зареєстрованих в інших державах. То ж з Республікою Кіпр його пов'язує лише місце реєстрації.

Діяльність частини компаній холдингу в США не мають визначального правового значення зважаючи, що відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал Положення параграфа 1не обмежують жодну Договірну Державу у застосуванні свого внутрішнього законодавства при регулюванні доходу, відрахувань, кредитів або знижок між особами, незалежно від того, чи є вони резидентами Договірної Держави, у випадку коли необхідно запобігти ухиленням від сплати податківабо чітко визначити дохід будь-яких з таких осіб.

Доводи відповідача про створення вказаного контрагента позивача, як кондуїтної компанії, для створення зручного (преференційного) податкового режиму (або виведення через підприємства України, зокрема, позивача, виплачуваного нерезиденту процентного доходу з під оподаткування), обґрунтовані також з огляду на такі обставини та факти.

Дослідивши письмові докази, підтверджено договорами з додатками, відомостями Міністерства фінансів Республіки Кіпр від 11.05.2023 №3.10.43.2/AV.216 P.973, від 18.01.2021 № 3.10.43.2/A V.216 P.823, виписками щодо руху коштів на банківських рахунках, статутними документами, фінансовою звітністю вказаних вище компаній, зафіксовані в Акті податкової перевірки факти та обставини щодо фактичного виконання договірних умов позики та виплати згідно з ними позивачем процентів резиденту Кіпру, що отримав кредитний портфель від пов'язаної особи, операції зі статутними капіталами та викупом акцій, всі обставини отримання емісійного доходу.

Всього за період 2017-2019 роки компанії NCH New Europe Property Fund LP було перераховано/погашено процентів за позикою у розмірі 154 472 тис. доларів США. Отже позики українських підприємств було профінансовано компанією NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови).

У 2014 році, з метою реструктуризації кредитного портфеля та використання преференцій наданих Кіпром в частині застосування режиму NID, Група створила ще одну компанію на Кіпрі HAUGENS ENTERPRISES LIMITED, якій у 2014 році компанією NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови) було надано позику за рахунок якої було сформовано акціонерний капітал дочірніх компанії, у т.ч. AGROPROSPERIS 1 LIMITED.

27.10.2016 була створена компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED, якій 01.12.2016 було передано частину кредитного портфелю українських підприємств від TRITTICO HOLDINGS LIMITED через HAUGENS ENTERPRISES LIMITED. Відбулась лише заміна формального кредитора з TRITTICO HOLDINGS LIMITED на AGROPROSPERIS 1 LIMITED. У HAUGENS ENTERPRISES LIMITED станом на 31.12.2017 були наявні позики від NAP (Кайманові Острови) з відсотковою ставкою 8,5 % та сформовано накопичені збитки у сумі 196 569 358 доларів США в результаті нарахованих процентних витрат на користь NCH New Europe Property Fund LP.

Надалі, при виплаті українськими підприємствами процентних доходів компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, AGROPROSPERIS 1 LIMITED перераховувала їх у 2017 році безпосередньо компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови), а 2018 та 2019 роках компанії HAUGENS ENTERPRISES LIMITED, яка в свою чергу перераховувала їх NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови).

У фінансовій звітності HAUGENS ENTERPRISES LIMITED за 2017-2019 роки при зменшенні розміру інвестицій (викупу привілейованих акцій дочірніми компаніями) одночасно зменшувався розмір позик від акціонерів в 2017 році та авансів акціонерів у 2018-2019 роках на однакові суми.

Всього за 2017-2019 роки українські підприємства виплатили на користь AGROPROSPERIS 1 LIMITED процентні доходи у розмірі 102 427 тис. доларів США, в свою чергу AGROPROSPERIS 1 LIMITED здійснила викуп привілейованих акцій у HAUGENS ENTERPRISES LIMITED у розмірі 121 939 тис. доларів США, а HAUGENS ENTERPRISES LIMITED виплатила/погасила проценти за позикою компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови) у розмірі 154 472 тис. доларів США. Такі операції свідчать про транзит, отриманих Компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED процентів від українських підприємств, головній материнській Компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови), яка є фактичним отримувачем доходу.

Отже компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, HAUGENS ENTERPRISES LIMITED не мали жодних власних активів для надання позик українським підприємствам.

Суд виходить з того, що зазначені компанії повністю залежіть від фінансування головної материнської компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови), яка несе всі ризики по вказаних операціях. Позики українським підприємствам були надані за рахунок фінансування від NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови). Всі нараховані та отримані проценти від українських підприємств AGROPROSPERIS 1 LIMITED перераховує безпосередньо або через акціонера HAUGENS ENTERPRISES LIMITED Компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови).

Функції директорів компаній, у тому числі операції по банківському рахунку, повністю контролюються офісом в Нью Йорку, компанією NCH, яка є материнською компанією NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови). В свою чергу прибуток (саме прибуток, а не дохід) компанії HAUGENS ENTERPRISES LIMITED та NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови) підлягає оподаткуванню на рівні партнерів, так як NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови) не є юридичною особою.

Процентні доходи, які виплачувались дочірніми компаніями за рахунок отриманих процентів від українських підприємств не підлягають оподаткуванню в юрисдикції реєстрації компанії NCH New Europe Property Fund LP Кайманові острови. Власний капітал AGROPROSPERIS 1 LIMITED було створено за рахунок позики між HAUGENS ENTERPRISES LIMITED та NCH New Europe Property Fund LP та в результаті застосування режиму NID компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED, нараховані процентні доходи звільнені від оподаткування корпоративним податком на Кіпрі.

При виплаті процентних доходів на користь AGROPROSPERIS 1 LIMITED, українським підприємством було також застосовано пільгову ставку оподаткування. Cукупність викладених обставин дозволяє зробити висновок що основною метою виплати процентів на користь AGROPROSPERIS 1 LIMITED було виведення доходу з під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг, які надаються Конвенцією, адже при виплаті процентів на користь NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови), було б застосовано ставка оподаткування 15%.

Компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, та HAUGENS ENTERPRISES LIMITED виступають як проміжна ланка між українськими підприємствами та NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови). Всі ризики, щодо переданого кредитного портфеля українських підприємств несе компанія NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови). У HAUGENS ENTERPRISES LIMITED наявні договірні зобов'язання щодо виплати процентів за договором позики компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови).

Всі Кіпрські компанії, які належать фонду NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови), мають спільних директорів, а контроль за фінансовими операціями, транзакціями по банківських рахунках AGROPROSPERIS 1 LIMITED та HAUGENS ENTERPRISES LIMITED здійснюється Нью-Йоркським офісом компанії NCH, дочірньою компанією якої є NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови).

Отже, зменшена ставка оподаткування доходів нерезидента, що отримує такий процентний дохід, не може бути застосована, оскільки AGROPROSPERIS 1 LIMITED та інші кіпрські компанії не є фактичними бенефіціарними власниками таких процентів.

Процентний дохід, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" на користь AGROPROSPERIS 1 LIMITED, підлягає оподаткуванню по ставці 15%, що визначена підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, та сплачується за рахунок таких доходів.

Оскільки підтверджене подальше перерахування AGROPROSPERIS 1 LIMITED у точних розмірах виплачених їй позивачем процентів іншому (пов'язаному) підприємству, що не має резидентства республіки Кіпр, застосування позивачем 2% ставки податку з такого доходу не відповідаєм вимогам ст.ст.103,141 ПК України, ч.3 ст.2, ч.4 ст.11 Конвенції.

Тому доводи відповідача про необґрунтоване невиконання позивачем обов'язку нарахувати податок за ставкою 15% та донарахування спірним ППР різниці правомірне.

Згідно із вимогами ст.123 ПК України, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту54.3 статті 54цьогоКодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. Якщо такі діяння вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, дотримався вказаних вимог закону.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про його правомірність та відсутність підстав для скасування.

Наданий позивачем Висновок експерта № 6124/10859 від 18.02.2025 за результатами проведення судової економічної експертизи по адміністративній справі № 560/10826/24 суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до норм ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Предметом доказування, згідно із ч. 2 ст. 73 КАС України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За вимогами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дотримуючись зазначених вимог, суд урахував, що Висновок експерта складений на замовлення позивача щодо одного питання: чи підтверджуються документально висновки акта № 7187/22-01-23-06/34978673 від 01.04.2024 року "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЛЕТИЧІВ АГРО", код ЄДРПОУ 34978673 з питання дотримання чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом їх походження з України на користь нерезидента Компанії AGROPROSPERIS 1 Limited за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року" про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" (ідентифікаційний код - 34978673) податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України за період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року.

За таких обставин, позивач поставив перед експертом питання, яке предметно є питанням у сфері права, і, у силу приписів статті 101 КАС України, не може бути предметом висновку експерта.

Окрім того, як свідчить перелік наданих позивачем на експертизу документів (с. 2-7 Висновку експерта) вказаний висновок базується виключно на тих матеріалах, які були надані позивачем, без врахування усіх пояснень (доказів), якими обґрунтовував свої заперечення проти позову відповідач, зокрема, листа Міністерства фінансів Республіки Кіпр № 3.10.43.2/A V.268 P.973 від 11.05.2023 з усіма додатками до нього та листа Міністерства фінансів Республіки Кіпр № 3.10.43.2/A V.216 P.823 від 18.01.2021 з усіма додатками до нього.

Отже, суд дійшов висновку, що вказаний вище засіб доказування не є належним, позаяк, всупереч вимог ст. 73 КАС України, у констатуючій частині не містить відомостей про обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Також суд вважає безпідставними посилання позивача на свідоцтва про бенефіціарного власника процентного доходу від 04.06.2018 року, від 12.08.2019 та від 16.03.2021 року, якими підтверджено, що AGROPROSPERIS 1 LIMITED є бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого в Україні за 2017-2019 роки, оскільки такі свідоцтва видані компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED стосовно себе.

Так само суд відхиляє як доказ, надані позивачем висновки компанії DELOITTE від 18.05.2018 року, від 25.06.2019 року, від 25.02.2021 року, у яких стверджується, що компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED є бенефіціарним власником відсотків, отриманих від українських компаній, так як вони не містять зазначення відповідальної особи (осіб), що його склала, її підпису та не завірені печаткою.

За таких обставин і правових підстав, суд вважає доведеним висновок контролюючого органу про безпідставне застосування Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" зменшеної ставки податку при виплаті нерезиденту - AGROPROSPERIS 1 LIMITED у 2017-2019 роках процентів за користування кредитом, а тому спірне податкове повідомлення-рішення № 10599/22-01-23-06/34978673 від 01.05.2024 винесене правомірно, відповідно до вимог діючого законодавства України і скасуванню не підлягає.

Інші аргументи сторін не спростовують вказаних вище висновків суду за результатами розгляду справи.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене 10 квітня 2025 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕТИЧІВ АГРО" (вул. Садова, будинок 2,село Снітівка, Летичівський район, Хмельницька область, 31543 , код ЄДРПОУ - 34978673)

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя Є.В. Печений