Справа № 560/4918/25
10 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування і виплати середнього заробітку,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невиплаті при звільненні ОСОБА_1 з військової служби середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.08.2024 до повного розрахунку (10.09.2024) та з 11.09.2024 до дня повного розрахунку, при визнанні дій військової частини НОМЕР_1 протиправними та зобов'язання вчинити дії;
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.08.2024 до повного розрахунку (10.09.2024) до повного розрахунку (10.09.2024) та з 11.09.2024 до дня повного розрахунку, при визнанні дій військової частини НОМЕР_1 протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 31.01.2025 суд позовну заяву залишив без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач 07.04.2025 подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої вказує, що оскільки позивач звертався до відповідача із запитами про надання інформації про нарахування та виплати за час перебування на військовій службі, надання письмових документів необхідних для звернення до суду, які йому фактично надані у жовтні та тривалим лікуванням, позивач подаючи адміністративний позов вважав, що ним реалізовувалось право звернення до суду з питань спірних відносин пов'язаних із звільненням з публічної служби.
Дослідивши подані заяву та докази, суд зазначає наступне.
У поданому позові позивач оскаржує дії відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічною службою є, зокрема, військова служба.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З матеріалів справи встановлено, що фактичний розрахунок при звільненні відповідач провів 10.09.2024, до суду з цим позовом позивач звернувся 25.03.2025, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з позовом у цій справі.
На підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду, позивач надав виписку із медичної карти, в якій зазначено, що в період з 07.10.2024 по 11.10.2024 (5 днів) позивач перебував на стаціонарному лікуванні у ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України".
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Враховуючи вищевказане та те, що дотримання процесуальних строків є обов'язком сторін, суддя не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку зверненняпозивача до суду поважними за обставин, викладених позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом, у зв'язку із чим суддя не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України. Відповідно до частини 1 та частини 2 даної статті зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами.
Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність продовження позивачу процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали, оскільки зазначені обставини у заяві на усунення недоліків не є на думку суду поважними, та такими, що дають підстави вважати, що позивач з об'єктивних причин не мав можливості звернутись до суду з цим позовом в межах строків встановлених у КАС України.
Недоліки позовної заяви позивачеві необхідно усунути шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку, із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
визнати неповажними підстави пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом, зазначені у заяві від 07.04.2025.
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя В.В. Матущак