Справа № 560/12838/24
10 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 03.09.2024 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, у якій просив суд:
- визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 19.04.2024 № 0091492405 форми «Ф» про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заборгованості (недоїмку, штрафи, пеню) в сумі 66722,36 грн;
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.04.2024 № 0091512405 про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 33361,18 грн;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.04.2024 № 0091432405 форми «Р», яким збільшено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 60050,13 грн., у т.ч. збільшено податкове зобов'язання - 54591,03 грн., за штрафними санкціями - 5459,10 грн.
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.04.2024 № 0091452405 форми «Р», яким збільшено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 5004,18 грн., у т.ч. збільшено податкове зобов'язання - 4549,25 грн., за штрафними санкціями - 454,93 грн.
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.04.2024 № 0091472405 форми «ПН» про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 900,00 грн.
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.04.2024 № 0091422405 форми «Р», яким збільшено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 228653,70 грн., у т.ч. збільшено податкове зобов'язання - 207867,00 грн., за штрафними санкціями - 20786,70 грн.
Рішенням суду від 28.03.2025 у справі № 560/12838/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області - відмовлено повністю.
Від представника ОСОБА_1 03.04.2025 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення з відповідача вартості понесених судових витрат на правничу допомогу в сумі 45 000, 00 грн.
Ухвалою суду 04.04.2025 у справі № 560/12838/24 призначено до розгляду в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення по адміністративній справі № 560/12838/24 на 10.04.2025 о 09:30 год.
До суду від Головного управління ДПС у Хмельницькій області 08.04.2025 надійшло заперечення проти заяви на ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.
У судове засідання 10.04.2025 сторони не з'явилися.
Сторони просили заяву про винесення додаткового судового рішення у адміністративній справі № 560/12838/24 розглядати без їх участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву, матеріали справи, суд виходить із такого.
За правилами ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Водночас, приписами статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями ст. 2 КАС України визначено, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Аналіз вищенаведених норм процесуального закону у співставленні із засадами адміністративного судочинства свідчить на користь висновку про те, що судові витрати відшкодовуються на користь особи лише у тому разі, коли її позов задоволено.
У зв'язку з цим, суд звертає увагу заявника на той факт, що при ухваленні рішення від 28.03.2025 судом, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, серед іншого, зроблений висновок про відсутність підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України.
При цьому, формулювання "судові витрати" у контексті вказаного рішення слід розуміти у широкому сенсі, тобто, будь-яких витрат у контексті статті 132 КАС України.
Тож, оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, то у суду відсутні підстави для стягнення на його користь судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, та як наслідок, і підстав для ухвалення додаткового рішення у справі № 560/12838/24.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 134, 139, 252, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 560/12838/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Є.В. Печений