Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 квітня 2025 р. № 520/28155/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування вимоги про сплату боргу, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 №Ф-6121-53-У щодо сплати заборгованості з єдиного внеску відносно ОСОБА_1 у розмірі 37 788 гривень 74 копійки, сформовану Головним управлінням ДПС у Харківській області;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків (єдиного внеску) ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 37 788,74 грн.;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області повернути позивачу безпідставно стягнуті грошові кошти на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6121-53-У від 22.02.2021 в розмірі 37 788,74 грн., виконавчий збір в розмірі 3778,87 грн, всього у сумі 41 567,61 (сорок одна тисяча п'ятсот шістдесят сім) гривень 61 копійка, на її рахунок НОМЕР_1 ІВАN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 №Ф-6121-53-У щодо оплати заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску відносно ОСОБА_1 у розмірі 37 788,74 грн, сформована Головним управлінням ДПС у Харківській області, є протиправною та такою, що прийнята всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06.07.2016 ОСОБА_1 (далі - позивач) стала на облік у ГУ ДПС у Харківській області (далі - відповідач) як фізична особа-підприємець, платник податків та платник єдиного внеску. Види економічної діяльності: 86.10 Діяльність лікарняних закладів (основний); 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси; Інша діяльність у сфері охорони здоров'я.
30.09.2024 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності, що підтверджується випискою з даного реєстру від 30.09.2024.
Проте, як зазначає позивач, підприємницьку діяльність вона фактично не здійснювала та доходу від підприємницької діяльності не отримувала.
Згідно з доданою до позову копії довідки Форми ОК-5 від 01.10.2024, яка містить індивідуальні відомості щодо позивача із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, в період з 01.01.2017 по 01.01.2021 позивач працювала найманим працівником і за неї сплачувалися внески з ЄСВ роботодавцем.
24 вересня 2024 року старшим державного виконавцем Харківського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оленою Гаркавцевою винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76116128 з примусового виконання Вимоги №Ф-6121-53-У від 22.02.2021 Головного управління ДПС у Харківській області щодо ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 37 788,74 грн., яка набрала чинності 30.08.2024. Цією ж постановою з позивача стягнуто виконавчий збір в розмірі 3778,87 грн.
Копію даної постанови позивач отримала 01 жовтня 2024 року засобами поштового зв'язку що підтверджується конвертом поштового відправлення Укрпошта №0600966782002, трекінгом даного поштового відправлення які оприлюднені у межі Інтернет на сайті https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.
При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження позивач отримала від державного виконавця копію заяви відповідача про відкриття виконавчого провадження та копію вищезазначеної вимоги про сплату боргу (недоїмки). З цього моменту позивач дізналася про існування цієї вимоги.
02.10.2024 старшим державним виконавцем Оленою Гаркавцевою винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №76116128 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним стягненням.
Позивач, не погоджуючись із вимогою відповідача про сплату боргу (недоїмки), вважаючи її протиправною та такою що порушує її права, звернулася до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).
Згідно із ч. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до абз. 2, 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 2464-VI, взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ).
Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону № 2464, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Частиною 12 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до п. 14 Закону № 2464, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Згідно із ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VI, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до ч. ч. 10, 11 ст. 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 № 499 (в подальшому - Інструкція № 499), у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Пунктом 3 розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції (до яких належать також і фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Відповідно до п. 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується зокрема на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком б до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога). В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис - в органі доходів і зборів. Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно із п. 7 розділу VI Інструкції № 449, якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
Судовим розглядом встановлено, що 22.02.2021 контролюючим органом сформовано вимогу від 22.02.2021 №Ф-6121-53-У відносно ОСОБА_1 про сплату боргу зі сплати Єдиного соціального внеску у розмірі 37 788,74 грн, у зв'язку з наявністю у позивачки заборгованості з Єдиного соціального внеску.
24 вересня 2024 року старшим державного виконавцем Харківського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оленою Гаркавцевою винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76116128 з примусового виконання Вимоги №Ф-6121-53-У від 22.02.2021 Головного управління ДПС у Харківській області щодо ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 37 788,74 грн., яка набрала чинності 30.08.2024. Цією ж постановою з позивача стягнуто виконавчий збір в розмірі 3778,87 грн.
02.10.2024 старшим державним виконавцем Оленою Гаркавцевою винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №76116128 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним стягненням.
Проте, як встановлено, судом у спірних правовідносинах, позивач підприємницьку діяльність у згаданий період не здійснювала, а працювала найманим працівником, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за формою ОК-5, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:
для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
В той же час відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємця Законом № 2464-VI не врегульовано.
Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
Так, Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі №440/2149/19 сформулював правовий висновок, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону №2464-У1 щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
При цьому, суд касаційної інстанції зауважив, що з урахуванням наведеного, суди при вирішенні спору повинні були зокрема перевірити обставини щодо: наявності у позивача статусу фізичної особи-підприємця; здійснення нею підприємницької діяльності та отримання нею доходу у періоді, за який податковим органом нарахований єдиний внесок; нараховування та сплати роботодавцем за позивача, як за застраховану особу, єдиного внеску в розмірі не меншому мінімального страхового внеску на місяць.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначає відповідач у відзиві, по ФО-П ОСОБА_1 за даними ІКС ДПС України обліковувалась недоїмка з єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (ІКП за кодом бюджетної класифікації 71040000) на загальну суму 37788,74 грн.
Інформація щодо сплати сум єдиного внеску відсутня і, як наслідок, в ІКП виникла заборгованість за рахунок проведення автоматичних нарахувань з єдиного внеску на дату формування оскаржуваної позивачем вимоги.
Доказів, що ОСОБА_1 отримувала дохід у періоді, за який податковим органом нарахований єдиний внесок, а саме з 01.01.2017 по 01.01.2021, відповідачем до суду не надано.
При цьому, роботодавець, у якого позивач працювала найманим працівником, сплачував за позивача єдиний внесок, що підтверджується довідками форми ОК-5 Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування "Індивідуальні відомості про застраховану особу", сформованими засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 01.10.2024, з яких слідує про сплату страхових внесків, зокрема з 01.01.2017 по 01.01.2021.
Оскільки позивач у період нарахування їй контролюючим органом єдиного соціального внеску була найманим працівником та роботодавець сплачував за позивача єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством, а від підприємницької діяльності у даному періоді доходів не отримувала, відповідачем безпідставно нараховано позивачу єдиний соціальний внесок за спірною вимогою від 22.02.2021 №Ф-6121-53-У в загальній сумі 37 788,74 грн.
Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 №Ф-6121-53-У щодо оплати заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску відносно ОСОБА_1 у розмірі в розмірі 37 788 гривень 74 копійки сформована Головним управлінням ДПС у Харківській області є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Харківській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків (єдиного внеску) ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 37 788,74 грн, суд зазначає наступне.
Згідно із Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2021 за №321/35943 (далі - Порядок), інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Відповідно до пункту 1, 2 глави 1 Розділу II Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Згідно з пунктом 1 главою 2 Розділу II Порядку з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:
- реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;
- реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;
- реєстр контролю наявності ІКП без ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку.
Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:
- у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;
- у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку, - здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року в адміністративній справі №826/9288/18.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, враховуючи той факт, що за позивача фактично сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно обліковується за позивачем заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Так, судом встановлено, що відповідачем обліковується заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37 788,74 грн. згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Харківській області від 22.02.2021 №Ф-6121-53-У, яка, в свою чергу, є протиправною та підлягає скасуванню.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління ДПС у Харківській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків (єдиного внеску) ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 37 788,74 грн.
Щодо позовної вимоги в часині зобов'язання Головного управління Державної податкової служби у Харківській області повернути позивачу безпідставно стягнуті грошові кошти на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6121-53-У від 22.02.2021 в розмірі 37 788,74 грн., виконавчий збір в розмірі 3778,87 грн, всього у сумі 41 567,61 (сорок одна тисяча п'ятсот шістдесят сім) гривень 61 копійка, на її рахунок НОМЕР_1 ІВАN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», суд зазначає наступне.
Частиною 13 статті 9 Закону №2464 визначено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Процедура зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі - Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску, в тому числі тих, які сплачені через єдиний рахунок, визначена Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі - Порядок №147).
Відповідно до п.4 Порядку №147, у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3556 податковим органом здійснюється зарахування цих сум у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов'язань Платника з цього платежу.
Пунктами 5, 6, 7, 9 Порядку №147 встановлено, що повернення коштів здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов'язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Кодексом та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Повернення здійснюється на підставі заяви Платника про повернення коштів.
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі - Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
Заява може бути подана Платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
До Заяви Платник обов'язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі - електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється Платником особисто.
Після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
У разі надходження Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження до територіального органу ДПС Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 (далі - Висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку або приймає рішення про відмову у задоволенні Заяви.
Відповідно до пункту 10 Порядку №147 заява залишається без задоволення у таких випадках: невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку; недостовірність викладеної у Заяві інформації; подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій; ненадання документа, що додається до Заяви згідно з пунктом 6 цього Порядку.
З аналізу наведених норм вбачається, що повернення надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску здійснюється територіальним органом ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів на підставі заяви платника про повернення коштів за умови відсутності у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій, при цьому, перелік підстав, з яких платнику може бути відмовлено у задоволенні його заяви є вичерпним.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем сплачено 37 788,74 грн в рахунок визначеної відповідачем заборгованості з ЄСВ в межах виконавчого провадження ВП №76116128 з примусового виконання вимоги від 22.02.2021 №Ф-6121-53-У, що також підтверджується копією постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.10.2024.
Однак, з матеріалів справи не вбачається доказів звернення позивача до податкового органу із відповідною заявою про повернення коштів та розгляду відповідачем такої заяви.
Виходячи з того, що законодавством передбачено певну процедуру повернення коштів, доказів дотримання якої позивачем не надано, позовні вимоги в цій частини не підлягають задоволенню, оскільки заявлені передчасно.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 №Ф-6121-53-У щодо сплати заборгованості з єдиного внеску відносно ОСОБА_1 у розмірі 37 788 гривень 74 копійки, сформовану Головним управлінням ДПС у Харківській області.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків (єдиного внеску) ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 37 788,74 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов