Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 квітня 2025 р. № 520/1829/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними рішень та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати наказ ГУ Держпраці «Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_2 » від 02.12.2024 № 08-03/8;
- скасувати наказ ГУ Держпраці «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 » від 17.01.2025 № 08-03/13;
- визнати протиправними рішення голови комісії з ліквідації ГУ Держпраці Є.Голуба щодо видання наказу ГУ Держпраці «Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_2 » від 02.12.2024 № 08-03/8;
- визнати протиправними рішення голови комісії з ліквідації ГУ Держпраці Є.Голуба щодо видання наказу ГУ Держпраці «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 » від 17.01.2025 № 08-03/13.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він вважає порушеними свої права через незаконне видання суб'єктом владних повноважень (Головним управлінням Держпраці у Харківській області) наказів про порушення дисциплінарного провадження та про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани відносно нього. Позивач вважає відповідні накази протиправними, зазначивши, що оскаржуваний наказ ГУ Держпраці «Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_2 » від 02.12.2024 № 08-03/8 станом на день його видання 02.12.2024 відомостей про факт вчинення ОСОБА_1 будь-якого дисциплінарного проступку не містить. Відсутність в Наказі №08-03/8 відомостей про факт вчинення ОСОБА_1 будь-якого дисциплінарного проступку вказує на відсутність підстав для прийняття рішення ГУ Держпраці про порушення дисциплінарного провадження щодо державного службовця ОСОБА_1 . Також, за доводами позивача, відповідач ухиляється від обов'язкового укладання трудового договору з позивачем в умовах воєнного стану відповідно до виключних вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» 15.03.2022 № 2136-IX. Позивач посилається на недоліки оскаржуваних наказів та порушення процедури їх прийняття. За доводами позивача, у відповідача відсутні будь-які докази відсутності позивача на робочому місці без поважних причин як протягом робочого дня, так і протягом більше трьох годин, оскільки ОСОБА_1 через відсутність оформлення трудових відносин в умовах воєнного стану, через фактичний недопуск до виконання посадових обов'язків взагалі не приступив, тому, в розумінні положень п. 12 ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII, його дії не можуть вважатися прогулом. Також, позивач посилається на порушення відповідачем строків накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 03.02.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано в Головного управління Держпраці у Харківській області матеріали дисциплінарної справи «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 ».
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Головне управління Держпраці у Харківській області на виконання вимог ухвали суду надало до суду матеріали дисциплінарної справи «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 » на 195 аркушах.
Також, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що твердження ОСОБА_1 щодо недопуску до роботи шляхом ухилення від оформлення з ним трудових відносин у спосіб обов'язкового укладання трудового договору в умовах воєнного стану є безпідставними та необґрунтованими. За доводами позивача, починаючи з 27 травня 2024 року до 19 листопада 2024 року ОСОБА_1 не з'являвся на роботу, не маючи підстав для невиходу на роботу, і фактично самоусунувся від виконання своїх посадових обов'язків головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці. Тобто, протягом указаного часу головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці Мінаков О.Ф. до роботи не приступив та перебував у безперервному прогулі. Відповідач вважає оскаржувані накази та рішення комісії правомірними та такими, що не підлягають скасуванню. Щодо строку притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідач зазначив, що, оскільки правопорушення позивача має триваючий характер, встановлений частиною третьою статті 65 і частиною п'ятою статті 74 Закону України «Про державну службу» строк для прийняття суб'єктом призначення рішення про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності не сплинув. Просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач подав до суду відповідь на відзив та, у подальшому, додаткові пояснення до відповіді на відзив, у яких виклав свої заперечення проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі №520/11344/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного Управління Держпраці в Харківській області від 29.11.2022 року №08-03/322 «Про звільнення з посади ОСОБА_2 ». Поновлено ОСОБА_1 з 01.12.2022 року на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Головного Управління Держпраці в Харківській області. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення. Рішення суду в частині поновлення на посаді допущено до негайного виконання.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/11344/23 Головним управлінням Держпраці у Харківській області прийнято наказ від 27.05.2024 № 8-03/1 "Про поновлення на посаді ОСОБА_3 ", яким, зокрема, скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 29.11.2022 № 08-03/322 «Про звільнення з посади ОСОБА_2 »; поновлено ОСОБА_1 з 01.12.2022 на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці правління з питань праці Головного управління Держпраці в Харківській області. (а.с. 183-184 т. 1)
У подальшому, Наказом Головного управління Держпраці в Харківській області від 02.12.2024 № 08-03/8 "Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_3 " від 02.12.2024 № 08-03/8 порушено дисциплінарне провадження щодо державного службовця категорії "В" ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Головного управління Держпраці в Харківській області, на підставі службової записки члена комісії з ліквідації ОСОБА_4 . Згідно наказу уповноважено дисциплінарну комісію здійснити дисциплінарне провадження щодо державного службовця категорії "В" ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Головного управління Держпраці в Харківській області та за результатами розгляду дисциплінарної справи надати голові комісії з ліквідації Головного управління Держпраці в Харківській області подання до 20 грудня 2024 року.
За результатом розгляду подання дисциплінарної комісії від 08.01.2025, прийнятого за результатом розгляду дисциплінарної справи щодо державного службовця категорії "В" ОСОБА_1 , з висновком про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 12 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу": прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, що може бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення, визначеного пунктом 2 частини 1 статті 66 Закону України "Про державну службу", Головним управлінням Держпраці в Харківській області прийнято наказ № 08-03/13 від 17.01.2025 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 ", яким застосовано до ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Головного управління Держпраці в Харківській області, дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме: прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. (а.с. 6 т. 1)
Позивач не погоджується з зазначеними наказами Головного управління Держпраці в Харківській області від 02.12.2024 № 08-03/8 "Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_3 " від 02.12.2024 № 08-03/8 та № 08-03/13 від 17.01.2025 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 ", а також з відповідними рішеннями голови комісії з ліквідації ГУ Держпраці щодо видання наказу ГУ Держпраці «Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_2 » від 02.12.2024 № 08-03/8 та наказу ГУ Держпраці «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 » від 17.01.2025 № 08-03/13, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом задля їх оскарження в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 3 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» (далі за текстом - Закон " 889-VIII) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 5 Закону №889-VІІІ правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Основні обов'язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону № 889-VIII, відповідно до якої державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
У п. 1 ч. 1 ст. 61 Закону №889-VIII зазначено, що службова дисципліна забезпечується шляхом дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку.
За правилами ч. 1 ст. 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Як передбачено ч. 1 ст. 65 Закону №889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з п. 12 ч. 2 вказаної статті дисциплінарним проступком є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини 3 статті 66 Закону №889-VIII встановлено, що в разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
При цьому, ч. 1 ст. 74 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Частиною першою статті 73 Закону №889-VIII обумовлено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення (ч. 2 ст.74 Закону № 889-VIII).
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні (ч. 4 ст.74 Закону № 889 VIII).
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1039 дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Відповідно до пункт 33 Порядку № 1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Відповідно до пункту 34 Порядку № 34 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.
Відповідно до частини 5 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Аналогічний припис міститься в частині 3 статті 65 Закону № 889-VIII.
Виходячи із системного аналізу правових норм, які регулюють спірні правовідносини вбачається, що у разі вчинення державним службовцем прогулу (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, суб'єкт призначення або керівник державної служби має право притягнути такого державного службовця до дисциплінарної відповідальності (у разі якщо не минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, а також якщо не минув один рік після його вчинення) у вигляді оголошення догани.
Відтак, для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани за прогул необхідно встановити дві обставини: по-перше, встановити факт відсутності працівника на робочому місці протягом трьох годин або протягом цілого робочого дня; по-друге, з'ясувати причини такої відсутності та обґрунтовано вважати їх неповажними.
По суті спору суд зазначає, що предметом розгляду у цій справі є накази Головного управління Держпраці в Харківській області від 02.12.2024 № 08-03/8 "Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_3 " від 02.12.2024 № 08-03/8 та № 08-03/13 від 17.01.2025 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 ", а також з відповідними рішеннями голови комісії з ліквідації ГУ Держпраці щодо видання наказу ГУ Держпраці «Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_2 » від 02.12.2024 № 08-03/8 та наказу ГУ Держпраці «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 ».
Встановлюючи обставини, за яких були прийняті відповідні накази, суд зазначає наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі №520/11344/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного Управління Держпраці в Харківській області від 29.11.2022 року №08-03/322 «Про звільнення з посади ОСОБА_2 ». Поновлено ОСОБА_1 з 01.12.2022 року на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Головного Управління Держпраці в Харківській області. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення. Рішення суду в частині поновлення на посаді допущено до негайного виконання.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/11344/23 Головним управлінням Держпраці у Харківській області прийнято наказ від 27.05.2024 № 8-03/1 "Про поновлення на посаді ОСОБА_3 ", яким, зокрема, скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 29.11.2022 № 08-03/322 «Про звільнення з посади ОСОБА_2 »; поновлено ОСОБА_1 з 01.12.2022 на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці правління з питань праці Головного управління Держпраці в Харківській області. (а.с. 183-184 т. 1)
Позивача ознайомлено з наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 27.05.2024 № 8-03/1 "Про поновлення на посаді ОСОБА_3 " 03.07.2024, про що свідчить його особистий підпис на наказі. Також, позивач 03.07.2024 отримав копію наказу від 27.05.2024 № 8-03/1 "Про поновлення на посаді ОСОБА_3 ", про що також свідчить його особистий підпис на наказі.
Листом № ХК/1/1314-22 від 27.05.2024 ОСОБА_1 проінформовано про необхідність виходу на роботу за посадою головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Головного управління Держпраці в Харківській області на визначене робоче місце за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9, корпус А5, поверх 4. (а.с. 185, т. 1)
Наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 08.07.2024 № 344 "Про визначення робочого місця Олександру Мінакову" визначено ОСОБА_1 робоче місце за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9, корпус А5, поверх 4, кабінет 8, у зв'язку з поновленням його на посаді головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Головного управління Держпраці в Харківській області. (а.с. 191 т. 1)
З зазначеним наказом позивача було ознайомлено 29.07.2024 та, відповідно, вручено йому копію наказу від 08.07.2024 № 344, про що свідчить особистий підпис позивача на копії відповідного наказу. (а.с. 191 т. 2)
Також, листом від 09.07.2024 № хк/1/1332-22 відповідачем було повідомлено позивача про визначення позивачу робочого місця відповідно до наказу від 08.07.2024 №344 та про визнання таким, що втратив чинність, наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 09.09.2022 № 267 "Про переведення працівників Головного управління Держпраці у Харківській області на дистанційну роботу", яким позивачу було встановлено режим дистанційної роботи. (а.с. 193 т. 1) Зазначений лист направлено позивачу засобами поштового зв'язку, про що свідчить відповідний чек про відправку. (а.с. 193-194 т. 1)
Тобто, матеріали справи містять відомості та відповідні докази про те, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі №520/11344/23 Головним управлінням поновлено позивача на роботі, належним чином повідомлено позивача про факт поновлення його на роботі та забезпечено позивача робочим місцем.
Відповідач вчиняв достатні та можливі заходи задля встановлення причин відсутності позивача на робочому місці, поважність таких причин.
При цьому, як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 до роботи в Головному управлінні Держпраці у Харківській області з моменту поновлення та видання наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 27.05.2024 № 08-03/1 про поновлення позивача, не приступив.
Відсутність позивача на роботі, починаючи з 27.05.2024, підтверджується актами відсутності працівника на робочому місці, що складалися кожного дня в період з 27.05.2024 по 19.11.2024 включно (а.с. 54-179 т. 1)
19.11.2024 членом комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Харківській області складено службову записку щодо відсутності позивача на роботі в період з 27.05.2024 по 19.11.2024. (а.с. 53-54 т. 1)
Наказом Головного управління Держпраці в Харківській області від 02.12.2024 № 08-03/8 "Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_3 " від 02.12.2024 № 08-03/8 порушено дисциплінарне провадження щодо державного службовця категорії "В" ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Головного управління Держпраці в Харківській області, на підставі службової записки члена комісії з ліквідації ОСОБА_4 . Згідно наказу уповноважено дисциплінарну комісію здійснити дисциплінарне провадження щодо державного службовця категорії "В" ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Головного управління Держпраці в Харківській області та за результатами розгляду дисциплінарної справи надати голові комісії з ліквідації Головного управління Держпраці в Харківській області подання до 20 грудня 2024 року.
Листом голови комісії від 03.12.2024 позивача запрошено на засідання дисциплінарної комісії на 10 грудня 2024 року о 10-00 за адресою: м. Харків, пр. Науки, 9, корпус А5, 4 поверх, для надання пояснення, щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.
ОСОБА_1 надав письмові пояснення, звертався до дисциплінарної комісії з заявою про перенесення засідання дисциплінарної комісії з 10.12.2024 на іншу дату за участю ОСОБА_1
10.12.2024 дисциплінарною комісією прийнято рішення про призначення чергового засідання дисциплінарної комісії на 17 грудня 2024 року о 10 годині 00 хвилин.
Листом голови комісії від 10.12.2024 ОСОБА_1 повідомлено, що засідання комісії відбудеться 17 грудня 2024 року о 10 годині 00 хвилин. ОСОБА_1 надав письмові пояснення, на засідання комісії не з'явився, натомість надіслав численну кількість звернень щодо перенесення засідання дисциплінарної комісії на інший час.
Дисциплінарною комісією прийнято рішення призначити чергове засідання дисциплінарної комісії на 08 січня 2025 року о 10 годині 00 хвилин.
Листом голови комісії від 20.12.2024 ОСОБА_1 повідомлено, що засідання комісії відбудеться 08 січня 2025 року о 10 годині 00 хвилин.
08 січня 2025 року відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи Головного управління Держпраці у Харківській області за участі державного службовця ОСОБА_1 , який надав усні пояснення, які майже повністю дублюють його письмові пояснення.
Позивачем зазначених обставин не спростовано.
08 січня 2025 року дисциплінарною комісією Головного управління, за результатами розгляду дисциплінарної справи, складено подання з висновком про наявність у діях ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці, дисциплінарного проступку та наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Згідно вказаного подання дисциплінарною комісією встановлено, що починаючи з 27 травня 2024 року до 19 листопада 2024 року ОСОБА_1 не з'являвся на роботу, не маючи підстав для невиходу на роботу, і фактично самоусунувся від виконання своїх посадових обов'язків головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці.
Листом голови дисциплінарної комісії від 10.01.2025 повідомлено позивача, що дисциплінарною комісією 08.01.2025 року внесено подання з висновком про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до статті 75 Закону України «Про ержавну службу», запропоновано надати письмові пояснення голові комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Харківській області до 15 січня 2025 року.
За результатом розгляду подання дисциплінарної комісії від 08.01.2025, прийнятого за результатом розгляду дисциплінарної справи щодо державного службовця категорії "В" ОСОБА_1 , з висновком про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 12 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу": прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, що може бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення, визначеного пунктом 2 частини 1 статті 66 Закону України "Про державну службу", Головним управлінням Держпраці в Харківській області прийнято наказ № 08-03/13 від 17.01.2025 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 ", яким застосовано до ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Головного управління Держпраці в Харківській області, дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме: прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. (а.с. 6 т. 1)
Так, судом не встановлено обставин щодо порушення відповідачем прав чи інтересів позивача в спірних правовідносинах чи щодо вчинення протиправних дій при прийнятті оскаржуваних наказів.
Слід зазначити, що позивач не заперечує факт його відсутності на роботі, починаючи з 27.05.2024, що стало наслідком накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
При цьому, в обґрунтування протиправності оскаржуваних наказів позивач посилався на зупинення дії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі №520/11344/23, що за доводами позивача, звільняло його від обов'язку виходити на роботу, починаючи з 27.05.2024. Також, позивач посилається на ухилення відповідача від обов'язку укладення з ним окремого трудового договору.
Щодо доводів позивача про зупинення дії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі №520/11344/23 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024, суд зазначає наступне.
Так, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/11344/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та зупинено дію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/11344/23.
Разом з тим, суд зазначає, що, зважаючи на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі №520/11344/23, яким допущено до негайного виконання поновлення позивача на роботі, та наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 27.05.2024 № 8-03/1 "Про поновлення на посаді ОСОБА_3 ", позивач повинен був вийти на роботу та приступити до виконання своїх посадових обов'язків з 27.05.2024.
При цьому, як встановлено судом з матеріалів справи, навіть з 27.05.2024 по 09.09.2024 (винесення Другим апеляційним адміністративним судом ухвали про зупинення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі №520/11344/23) позивач не виходив на роботу, не повідомляючи поважних причин.
Також, матеріали справи не містять відомостей щодо виходу позивача на роботу після прийняття Другим апеляційним адміністративним судом постанови, якою рішення Харківського окружного адміністративного суду залишено без змін.
Отже, зазначені доводи позивача суд не приймає до уваги.
Щодо доводів позивача про ухилення відповідача від укладення з ним окремого трудового договору, суд зазначає, що в позовній заяві позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів з посиланням на норми чинного законодавства щодо обов'язку роботодавця укласти з працівником окремий трудовий договір після поновлення його на посаді на виконання рішення суду. Судом таких обставин не встановлено.
Позивача поновлено на роботі, визначено робоче місце, повідомлено позивача про необхідність виходу на роботу, що свідчить про виконання відповідачем рішення суду про поновлення позивача на роботі. Обов'язків відповідача щодо укладення з позивачем окремого трудового договору рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі №520/11344/23 не містило. Отже, у відповідача були відсутні підстави укладення з позивачем окремого трудового договору.
Більш того, як встановлено судом з програми "Діловодство спеціалізованого суду", позивач, вважаючи порушеними свої права з боку відповідача в частині ухилення відповідача від укладання трудового договору, звертався до Харківського окружного адміністративного суду з окремим позовом, згідно якого просив суд визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Головного управління Держпраці у Харківській області в особі голови комісії з ліквідації ГУ Держпраці Голуба Євгена Валентиновича в частині ухилення від укладання трудового договору та зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Головного управління Держпраці у Харківській області укласти трудовий договір з фізичною особою ОСОБА_1 , головним державним інспектором відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 по справі №520/28844/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Отже, зазначені доводи позивача суд не приймає до уваги.
Щодо посилань позивача на фактичний недопуск його до виконання посадових обов'язків відповідачем, то суд не приймає такі доводи до уваги, оскільки зазначений факт не підтверджений позивачем жодними доказами та спростовується матеріалами справи, оскільки матеріали справи містять підтвердження того, що позивача було повідомлено про поновлення його на посаді, повідомлено про визначення йому робочого місця та про необхідність виходу на роботу.
Зазначена поведінка позивача свідчить про ухилення від виконання своїх посадових обов'язків без поважних підстав, що не відповідає принципам та засадам державної служби.
Щодо посилання позивача на певні недоліки оскаржуваних наказів, суд зазначає, що недоліки, на які посилається позивач у позовній заяві, що могли бути допущені позивачем формально при складанні документів, не впливають на суть виявленого правопорушення позивача. Формальні недоліки при складанні документів не є самостійною підставою для скасування спірних наказів у разі наявності доведеного факту протиправних дій позивача (невихід на роботу без поважних причин протягом більше ніж шести місяців), які свідчать про правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення.
Також, суд критично ставиться до доводів позивача щодо пропуску строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки, як встановлено судом з матеріалів справи, позивач був відсутній на робочому місці безперервно більше шести місяців. Отже, прогул, як дисциплінарний проступок був триваючим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №810/1224/17, з метою забезпечення єдності правозастосовчої практики надала тлумачення, зокрема, поняття «триваючого правопорушення». Так, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи накладення дисциплінарного стягнення за прогул відбулося в межах шести місяців після ознайомлення позивача з наказом про поновлення на посаді - 03.07.2024, ознайомлення з наказом про визначення позивачу робочого місця - 29.07.2024 по момент зупинення дії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/11344/23 - до 08.09.2024.
Так, оскільки правопорушення позивача має триваючий характер, встановлений частиною третьою статті 65 і частиною п'ятою статті 74 Закону України «Про державну службу», строк для прийняття суб'єктом призначення рішення про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності не сплинув.
Суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, позивачем у позовній заяві вказані лише загальні доводи щодо протиправності оскаржуваних наказів, однак такі доводи не є обґрунтованими та не спростовують факту вчинення позивачем правопорушення, що стало наслідком порушенням дисциплінарного провадження відносно позивача та накладення на позивача дисциплінарного стягнення.
Таким чином доводи позивача, викладені в позовній заяві щодо неправомірності оскаржуваних наказів, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, на підставі наявних доказів.
Інших належних доводів щодо протиправності оскаржуваних наказів позивачем не наведено. Судом під час розгляду справи протиправності оскаржуваних наказів, протиправності в діях відповідача при прийнятті оскаржуваних наказів та порушення процедури прийняття оскаржуваних наказів судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання протиправними та скасування наказів ГУ Держпраці в Харківській області «Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_2 » від 02.12.2024 № 08-03/8 та від 17.01.2025 № 08-03/13 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 ».
Також, не підлягають визнанню протиправними та скасуванню рішення голови комісії з ліквідації ГУ Держпраці Є.Голуба щодо видання наказу ГУ Держпраці «Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_2 » від 02.12.2024 № 08-03/8 та щодо видання наказу ГУ Держпраці «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 » від 17.01.2025 № 08-03/13.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, позивачем не надано до суду належних доказів щодо протиправності оскаржуваних наказів. Судом таких обставин також не встановлено.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог позивача без задоволення.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (просп. Науки, буд. 9, корп.5 А, м. Харків, 61165, ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправними рішень та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН