09.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/5259/25
Провадження № 2-аз/205/18/25
09 квітня 2025 року місто Дніпро
Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Дорошенко Г.В., розглянувши заяву адвоката Годько Інни Олегівни в інтересах заявника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви,
До Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від представника заявника адвоката Годько І.О. в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позовної заяви (до подання позовної заяви), в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про адміністративне правопорушення № 971/ВОБ від 16.01.2025 року, про що постановити відповідну ухвалу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 року, адміністративну справу №205/5259/25, провадження №2-аз/205/18/25, було розподілено головуючому судді Дорошенко Г.В., та передано судді канцелярією суду 08.04.2025 року.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що ОСОБА_1 готує позовну заяву, оскільки вважає, що постанова про адміністративне правопорушення № 971/ВОБ від 16.01.2025 року, якою на позивача накладено штраф в розмірі 34 000 грн, є протиправною та винесеною з грубим порушенням вимог чинного законодавства. На підтвердження чого зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та надає витяг з Резерв+, згідно з яким ним своєчасно уточнено дані, пройдено 17.01.2025 військово-лікарську комісію, визнано придатним, та діє відстрочка до 08.05.2025 на підставі п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Адвокат Годько І.О. вказує, що на підставі постанови про адміністративне правопорушення № 971/ВОБ від 16.01.2025 року було відкрито виконавче провадження №77674618 від 02.04.2025, в рамках якого державним виконавцем накладено арешт на всі рахунки (кошти) боржника, зокрема на рахунок, який відкритий на ФОП ОСОБА_1 , що створює перешкоди у здійсненні професійної діяльності та унеможливить поновлення майнових прав позивача у разі задоволення позову.
За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За змістом частин 2, 3 статті 154 КАС України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
З'ясувавши наявність доказів, долучених до заяви про забезпечення позову, встановивши їх достатність та взаємозв'язок для вирішення поданої заяви, суд розглядає таку заяву у вказаний частиною 1 статті 154 КАС України строк в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Крім того вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Розглянувши подану представником заявника заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
16.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову про адміністративне правопорушення № 971/ВОБ, згідно з якою було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн.
На виконання вказаної постанови від 16.01.2025 про адміністративне правопорушення № 971/ВОБ 02.04.2025 старшим державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лукіним М.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77674618.
Також в рамках зазначеного виконавчого провадження № 77674618 02.04.2025 старшим державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лукіним М.В. було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .
Адвокат Годько І.О. зазначає, що ОСОБА_1 не отримував постанову про адміністративне правопорушення № 971/ВОБ від 16.01.2025, а дізнався про неї з додатку «Дія». Коли отримав повідомлення про наявність віиконавчого провадження щодо нього.
У заяві про забезпечення позову адвокат Годько І.О. фактично не погоджується з постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративне правопорушення № 971/ВОБ від 16.01.2025 року, згідно з якою на нього накладено штраф у розмірі 34 000 гривень, обґрунтовуючи протиправність зазначеної постанови тим, що відповідно до даних системи Резерв + ОСОБА_1 дотримано необхідних вимог щодо обліку військовозобов'язаних, а саме: своєчасно уточнено військово-облікові дані, 17.01.2025 пройдено військово-лікарську комісію та наявна відстрочка до 08.05.2025 згідно з п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що дозволяє припустити відсутність порушень з боку ОСОБА_1 та підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому предметом спору зазначає скасування вищевказаної постанови. Означене дозволяє визначити, що між сторонами дійсно існує спір на вирішення якого позивач має намір звернутися до суду з вказаним позовом.
Суддя також зазначає, що забезпечення позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.
Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.
Таким чином, із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Оскільки постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №971/ВОБ від 16.01.2025, яка оспорюється в даній справі, є виконавчим документом, за яким вже відкрите виконавче провадження № 77674618, то існує ймовірність, що буде виконано примусове виконання. Таким чином, суд робить висновок, що невжиття заходів забезпечення позову, у разі задоволення позову, матиме наслідком відчуження належних позивачу коштів до перевірки судом законності постанови, яка є виконавчим документом, що в подальшому істотно ускладнить ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивачу, за захистом яких він звертається до суду.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує також практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до п. 5 ч. ст.151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, суд доходить до висновку про задоволення заяви адвоката Годько Інни Олегівни в інтересах заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подачі шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 77674618 на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №971/ВОБ від 16.01.2025 року.
Суд також вважає, що у даному випадку такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Слід зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому зупинення стягнення до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси відповідача. Останній не позбавлений права у будь-який момент звернутися до суду за скасуванням заходів забезпечення позову та навести свої доводи з цього приводу, які будуть предметом ретельного дослідження суду.
Керуючись ст. ст.150,151,154,256,295 КАС України,
Заяву адвоката Годько Інни Олегівни в інтересах заявника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у виконавчому провадженні № 77674618, що здійснюється Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №971/ВОБ від 16.01.2025 року.
Роз'яснити заявникові, що згідно з частиною 2 статті 153 КАС України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Відповідно до ч. 8 ст. 157 КАС України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч.2 ст.153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Копію ухвали після її постановлення надіслати всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку вимог ст. 157 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0422/.
Ухвала, постановлена без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.
Суддя Г.В. Дорошенко
.