Справа № 203/1800/25
Провадження № 3/0203/886/2025
07 квітня 2025 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Іваницька І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №752055 від 04.03.2025 ОСОБА_1 04.03.2025 о 01:25 год. за адресою: м Дніпро проспект Дмитра Яворницького буд. 102 не виконав законну вимогу інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП лейтенанта поліції Якуніна Д.В., що полягала у необхідності покинути вулицю через триваючу комендантську годину, встановлену розпорядженням ОВА Дніпровської ОДА від 24.06.2022 №3610/527-2022, продовжував перебувати на вулиці у комендантську годину та не виконав заходів для повернення до місця мешкання. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з'явилась, доходжу висновку про можливість розгляду справи без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ст.280 КУпАП передбачають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відповідно Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року № 8 Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів).
Непокора означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
Системний аналіз норм указаного Кодексу дає підстави для висновку, що в ньому встановлена відповідальність лише за злісну непокору законній вимозі працівника міліції (Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року N 10-рп/2011).
Виходячи з наведеного, на наявність складу даного правопорушення в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв'язку з чим вона висувалась.
Таким чином, для того щоб притягнути особу до відповідальності за ст. 185 КУпАП, необхідно щоб були: законне розпорядження або вимога працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, злісна непокора порушника.
З урахуванням того, що ВСУ в узагальненні Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КпАП) (надалі - Узагальнення) висловив позицію щодо того, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність правомірної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення, у зв'язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Водночас, до матеріалів справи співробітниками поліції подано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №752055 від 04.03.2025, складений інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ДПП капралом поліції Золотоношею В.В., рапорт інспектора чергового Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області Лехощак К.О. від 04.03.2025, інших доказів вчинення ОСОБА_1 дій, які б вказували на злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, суду не надано.
В свою чергу відповідно до статті 36 закону України про національну поліцію, поліцейський уповноважений вимагати від особи (осіб) залишити визначене місце на певний строк або заборонити чи обмежити особам доступ до визначеної території або об'єктів, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров'я людей, для збереження та фіксації слідів правопорушення. Поліцейський може обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг у разі затримання осіб відповідно до закону, під час аварій, інших надзвичайних ситуацій, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров'я людей.
Отже вимога покинути вулицю відповідно до статті, на яку посилався поліцейський, може бути пов'язана якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров'я людей, для збереження та фіксації слідів правопорушення, у разі затримання осіб, під час аварій, інших надзвичайних ситуацій, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров'я людей.
Доказів вчинення ОСОБА_1 дій, які б вказували на злісну непокору працівнику поліції Якуніну Д.В., суду не надано.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.247, 283, 284 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.185 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.В Іваницька