10 квітня 2025 року Справа № 640/11103/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника Державної міграційної служби України по справі за позовом Громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Управління Державної Міграційної Служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Управління Державної Міграційної Служби України у Волинській області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області № 7 від 10.01.2020 про відмову ОСОБА_1 у оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України №71-20 від 23.04.2020 про відхилення скарги на рішення територіального органу ДМС про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
- зобов'язати Державну міграційну служби України в особі територіального підрозділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області повторно розглянути заяву громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, дана справа передана на розгляд та вирішення Сумському окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду Глазьку С.М.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 прийнято справу № 640/11103/20 до свого провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
31.03.2025 представником Державної міграційної служби України через систему "Електронний суд" було подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Також у відзиві представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи за участю уповноваженого представника ДМС, для повного та всебічного встановлення обставин справи та дослідження відповідних доказів.
Суд, дослідивши доводи клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд на даний час не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання про розгляд даної справи з повідомленням (викликом) сторін.
Суд звертає увагу на те, що питання щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін може бути вирішено з власної ініціативи суду.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника Державної міграційної служби України про розгляд справи № 640/11103/20 з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Глазько