10 квітня 2025 року м. Рівне №460/19947/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 1, скаржник, Управління), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач 2), в якій просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 06 липня 2023 року № 172350004366, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу п'ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу п'ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII, починаючи із 20 червня 2023 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року, адміністративний позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2024 року, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року скасовано та справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дії та бездіяльності протиправними направлено на новий розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №460/19947/23 передано для вирішення судді У.М. Нор.
Ухвалою суду від 29.11.2024 справу прийнято до провадження розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.01.1986 по даний час був зареєстрований і постійно проживав в селі Трипутня Сарненського району Рівненської області, яке відноситься до 3 зони гарантованого добровільного відселення. При цьому, в період з 24.03.1992 по 18.05.1993 позивач був зареєстрований в м. Дубровиця Сарненського району Рівненської області, яке також відноситься до 3 зони гарантованого добровільного відселення (3 категорія). В червні 2023 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення йому як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, відповідачем 1 відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку з тієї підстави, що позивачем не виконані умови зниження пенсійного віку, передбачені статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки в період з 01.09.1984 року по 09.09.1991 року Позивач навчався, працював та проходив військову службу в населених пунктах, територія яких не відноситься до зони радіоактивного забруднення, зокрема: з 01.09.1984 по 26.02.1988 - навчався в Ровенском (пізніше - Рівненському) текстильному технікумі; з 04.04.1988 по 20.04.1988 - працював в м. Татарбунари Одеської області; з 27.12.1988 по 02.11.1990 - проходив службу; з 06.02.1991 року по 09.09.1991 року - працював на території росії. Відтак, на момент звернення ОСОБА_1 не має права виходу на пенсію із зниженням пенсійного віку, як передбачено вищевказаною статтею. Позивач вважає, що набув право на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку у відповідності до ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи. За наведених обставин, відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, внаслідок чого порушив гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому зазначає, що заява позивача про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області за принципом екстериторіальності. На підставі поданих Позивачем документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення № 172350004366 від 06.07.2023 про відмову у призначенні пенсії. За результатами наданих позивачем документів встановлено, що страховий стаж особи становить 24 роки 8 місяців 01 день, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , позивач має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3. Згідно з довідкою № 598/01 від 24.07.2023 року виданою виконавчим комітетом Дубровицької міської ради позивач зареєстрований та проживає з 19.06.1969 по 22.01.1991 року, з жовтня 1991 по лютий 1992 року; з 1993 по даний час в с.Трипутня, Сарненського (Дубровицького) району, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Згідно з довідкою № 1111 від 24.07.2023 року виданою виконавчим комітетом Дубровицької міської ради позивач був зареєстрований з 24.03.1992 по 18.05.1993 рік в м. Дубровиця, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Таким чином, період проживання з 26.04.1986 по 22.01.1991, з жовтня 1991 по лютий 1992 року, з 1993 по даний час в зоні гарантованого добровільного відселення згідно довідки від 24.07.2023 № 598/01 від 24.07.2023 № 1111 зараховано частково, оскільки відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 вбачається робота позивача з 04.04.1988 по 20.04.1988 в Татарбунарській суконній фабриці; з 27.12.1988 по 06.11.1990 проходив військову службу в лавах Радянської армії; з 06.02.1991 по 09.09.1991 рік працював на території росії. Інших документів, які б підтверджували період (періоди) проживання (роботи) в зоні гарантованого добровільного відселення Позивачем не надано. Оскільки факт постійного проживання чи роботи на території зони гарантованого добровільного відселення упродовж трьох років у період з 26.04.1986 по 01.01.1993 документально не підтверджено, то підстави для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ відсутні.
Оскільки розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то у відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією паспорта громадянина України.
Згідно з довідкою Виконавчого комітету Дубровицької міської ради Рівненської області від 24.07.2023 за №598/01, позивач був зареєстрований і постійно проживає в селі Трипутня Сарненського району Рівненської області з 19.06.1969 по 22.01.1991, з жовтня 1991 по лютий 1992 року; з 1993 року по даний час.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 07.12.2005 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).
28.06.2023 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом №1700-0208-8/62390 від 06.07.2023 на звернення ОСОБА_1 щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку Головне управління ПФУ в Рівненській області повідомило, що 06.07.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення №172350004366 про відмову в призначенні пенсії за віком з підстав що, на його думку, не підтверджено період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.93 не менше 3 років. Оскільки в період з 01.09.1984 року по 09.09.1991 року Позивач навчався, працював та проходив військову службу в населених пунктах, територія яких не відноситься до зони радіоактивного забруднення, зокрема: з 01.09.1984 року по 26.02.1988 року - навчався в Ровенском (пізніше - Рівненському) текстильному технікумі; з 04.04.1988 по 20.04.1988 - працював в м. Татарбунари Одеської області; з 27.12.1988 по 02.11.1990 - проходив службу; з 06.02.1991 по 09.09.1991 - працював на території росії. Відтак, на момент звернення ОСОБА_1 не має права виходу на пенсію із зниженням пенсійного віку, як передбачено вищевказаною статтею.
Не погоджуючись з відмовою відповідача в призначенні йому пенсії зі зниженням пенсійного віку, позивач звернувся до суду.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон №796).
Згідно з ст. 9 Закону № 796 (тут і далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.
Згідно з ст.55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 3 років, на 2 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Відповідно до пп.5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами внесеними згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України №13-2 від 30.07.2015, далі - Порядок №22-1), документом, що засвідчує особливий статус особи, зокрема є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
При цьому, суд звертає увагу на те, що зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до ст.55 Закону № 796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов:
1) початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період;
2) проживання щонайменше 3 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 2 роки проживання, роботи.
Водночас, застосування як першої, так і другої умови, можливе у разі постійного проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року щонайменше 3 років.
Крім того, матеріалами справи (довідкою Виконавчого комітету Дубровицької міської ради міста Дубровиця Рівненської області від 24.07.2023 року за №598/01) стверджено, що у періоди з моменту аварії на ЧАЕС по 22.01.1991, з жовтня 1991 по лютий 1992 року, з 1993 по даний час позивач зареєстрований і постійно проживає в селі Трипутня Сарненського району Рівненської області, яке відноситься до 3 зони гарантованого добровільного відселення.
Село Трипутня Сарненського району Рівненської області, згідно з Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення (ІІІ категорія) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Однак відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_2 позивач з 01.09.1984 по 26.02.1988 навчався в Рівненському текстильному технікумі.
Також відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_2 запис №1 та № 2 останній працював з 04.04.1988 по 20.04.1988 в Татарбунарській суконній фабриці.
Згідно із записами трудової книжки позивача НОМЕР_2 останній з 27.2.1988 по 06.11.1990 проходив військову службу в лавах Радянської армії.
Також відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_2 працював з 06.02.1991 по 09.09.1991 на території росії.
Дані твердження позивачем не заперечуються.
Відтак, до проживання в зоні гарантованого добровільного відселення не зараховано період з 26.04.1986 по 26.02.1988, оскільки, відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 , позивач навчалась в м. Рівне, та період з 04.04.1988 по 20.04.1988 оскільки, згідно трудової книжки НОМЕР_2 працював в Татарбунарській суконній фабриці яка знаходиться в Одеській області, а також з 27.12.1988 по 06.11.1990 проходив військову службу в лавах радянської армії, з 06.02.1991 по 09.09.1991 та працював на території росії.
Суд зауважує, що м. Рівне та Одеська область, а також територія росії є чистими зонами, тому період навчання, роботи на служби в армії правомірно не враховано пенсійним органом до періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення.
Судом не заперечується твердження позивача що посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи підтверджує особливий статус. Більше того, вказаним Законом №796-ХІІ підтверджується, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.
Однак, користування пільгами визначеними Законом та наявність лише посвідчення відповідної категорії не є безумовною підставою для призначення пенсії зі зниження віку, відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд зауважує, що відповідно до наведених вище положень законодавства, підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у відповідній зоні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 572/245/17 та від 17 червня 2020 року у справі № 572/456/17.
Крім того, у постановах від 19 вересня 2019 року у справі №556/1172/17, від11 березня 2024 року у справі № 500/2422/23, від 19 вересня 2024 року у справі № 460/23707/22, від 02 жовтня 2024 року у справі № 500/551/23 Верховний Суд також зазначив про те, що виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує із фактом фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням, або у зв'язку з роботою в такій місцевості.
Відтак, суд погоджується із доводами пенсійного органу, що матеріали справи не містять належних доказів факту постійного проживання та (або) роботи позивача в зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років з моменту аварії до 01 січня 1993 року, тому, суд дійшов висновку, що на даний час підстави для застосування до позивача положень п.5 ч.2 ст.55 Закону №796-XII у суду відсутні.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У сукупності викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 10 квітня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (просп. Хіміків, 50,м. Черкаси,Черкаська обл.,18028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21366538)
Суддя У.М. Нор