10 квітня 2025 року м. Рівне №460/11695/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Луганській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в луганській області, (далі - відповідач 1), в якому позивач просить суд визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача призначити, позивачу пенсію відповідно до вимог до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 5 років з 19.07.2024.
На обґрунтування спірних правовідносин зазначив, що вона як потерпіла від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії, на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на пільгову пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, проте відповідач відмовив її у призначенні такої пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного періоду роботи у зоні посиленого радіологічного контролю на 01.01.1993. За таких обставин, просить позов задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 03.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що до заяви про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку позивачем було надано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідку про період реєстрації місця проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Однак за результатом розгляду документів визначено періоди проживання: - в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 29.09.1992 по 31.12.2014 - 22 роки 3 місяці 3 дні, у тому числі станом на 01.01.1993 - 3 місяці 2 дні; За наданими документами страховий стаж складає 29 років 2 місяці 25 днів. Тобто, на думку відповідача, умова про постійне місце проживання у зоні зоні посиленого радіоекологічного контролю не може бути застосована до позивача. Тому, згідно з наданими документами, позивач права на зниження пенсійного віку не набув. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.1993.
Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про призначення її пенсії за віком на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням від 26.07.2024 №172650007307 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області відмовлено у призначенні пенсії за віком. Оскільки підстав для зниження пенсійного віку, передбачене статтею 55 Закону № 796-ХІІ, для осіб, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю ОСОБА_1 права не має, тому, що періоди проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 29.09.1992 по 31.12.2014 - 22 роки 3 місяці 3 дні, у тому числі станом на 01.01.1993 - 3 місяці 2 дні.
Не погодившись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 цього Закону. Зокрема, право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 49 цього Закону визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 2 ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Частиною третьою цієї статті прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить на користь того, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Згідно з довідки від 22.07.2024 № 176/01-21, що видана Центром надання адміністративних послуг Сарненської міської ради Рівненської області, в якій зазначено період проживання ОСОБА_1 з 29.09.1992 по 20.01.1999, з 20.01.1999 по 23.12.2010 та з 23.12.2010 по даний час в м. Сарни Рівненської області, яке згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відноситься до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона).
В силу положень Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, м. Сарни Рівненської області належить до зони посиленого радіологічного контролю.
Наявні в матеріалах справи документи дають підстави для висновку, що позивач за станом на 1 січня 1993 року прожив у зоні посиленого радіологічного контролю менше 4 років.
Суд наголошує, що документами, які підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (ч.3 ст.65 Закону).
Відповідно до ст.15 Закону №796-ХІІ довідка про період проживання, роботи на цих територіях є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.
Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 21.11.2006 у справі №21-1048во06 та від 04.09.2015 у справі №690/23/15 та підтверджена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17, від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17 та від 20.02.2018 у справі №599/564/17.
В матеріалах справи відсутні докази проживання позивача у період з 26.04.1986 по 31.07.1986 в зоні посиленого радіологічного контролю. Відтак, наведене свідчить про відсутність підстав для зарахування початкової величини та зниження пенсійного віку на 2 роки.
Враховуючи, що проживання у зоні посиленого радіологічного контролю на 01.01.1993 не менше 4 років, що дає право на зменшення пенсійного віку, матеріалами справи не підтверджено.
Таким чином позивач не має право на зниження пенсії, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю.
Водночас, суд зазначає, що згідно зі записів трудової книжки серії НОМЕР_2 заявниця працювала у Філії «Моноліт» Київського заводу вимірювальної апаратури «Буревісник» з 19.08.1987 по 07.07.1998. Київський завод вимірювальної апаратури «Буревісник» відповідно довідки від 25.08.2023 № 2308, виданої Клесівською селищною радою, смт. Клесів, Сарненського району, Рівненської області, знаходиться на території що віднесена до зони добровільного гарантованого відселення (постанова Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 № 106).
Згідно з ст.55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 4 років, на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Відповідно до пп.5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами внесеними згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України №13-2 від 30.07.2015, далі - Порядок №22-1), документом, що засвідчує особливий статус особи, зокрема є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
При цьому, суд звертає увагу на те, що зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до ст.55 Закону № 796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов:
1) початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період;
2) проживання щонайменше 3 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 2 роки проживання, роботи.
Водночас, застосування як першої, так і другої умови, можливе у разі постійного проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року щонайменше 3 років.
Суд зазначає, що період роботи в цій зоні гарантованого добровільного відселення з 19.08.1987 по 07.07.1998 складає 10 років 10 місяців 19 днів, у тому числі станом на 01.01.1993 - 5 років 4 місяці 12 днів.
Посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) ОСОБА_1 міститься в матеріалах справи.
Суд зазначає, що взаємне зарахування періодів проживання (роботи) в зонах добровільного гарантованого відселення та посиленого радіологічного контролю законодавством не передбачено.
Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №556/1172/17.
Однак період роботи ОСОБА_1 , в зоні гарантованого добровільного відселення, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 дає її право на зниження пенсійного віку на 5 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та на день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії (19.07.2024) вона досягла віку 55 роки 11 місяців 1 днів.
Таким чином в позивачки наявні підстави для зниження пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону № 796-ХІІ, оскільки робота в зоні добровільного гарантованого відселення становить подат 10 років.
Визначаючи дату, з якої слід відновити порушені права, свободи та інтереси позивача, суд враховує положення частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 19.07.2024, то порушені права, свободи та інтереси ОСОБА_1 слід відновити з 19.07.2024.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на зазначене, рішення відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправним.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 з 19.07.2024 пенсії із зменшенням пенсійного віком згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 з 19.07.2024 року пенсію із зменшенням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 10 квітня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9,м. Сєвєродонецьк,Сєвєродонецький р-н, Луганська обл.,93404, ЄДРПОУ/РНОКПП 21782461)
Суддя У.М. Нор