10 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/608/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
16 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 26.09.2024 про відмову ОСОБА_1 в порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 ; визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури від 14.12.2024 № ХІІ-008/2024 щодо відмови в задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 26.09.2024 про відмову ОСОБА_1 в порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 ; зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_3 від 25.07.2024, яка зареєстрована Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області 25.07.2024 за вих № 65/7-24 щодо притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та позбавлення її права зайняття адвокатської діяльності.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/608/25; розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків останньої, шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 26.09.2024 року про відмову ОСОБА_1 в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката Покотило М.Б., з доказами поважності причин його пропуску, у відповідності до вимог частини 1 статті 123, частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачеві надано строк на усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
31.03.2025 до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в якій позивач стверджує, що частиною 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено право досудового порядку вирішення спору, яким позивач скористався, а відтак строк звернення до суду пропущений з поважних причин.
Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд вважає за доцільне зазначити таке.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною тринадцятою статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Спірним у цій справі є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 26.09.2024 року про відмову ОСОБА_1 в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката Покотило М.Б.
Так, процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
З аналізу положень статей 123, 171 КАС України висновується, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з'ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.
Суд може повернутися до вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і, установивши, що об'єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого пропуску.
До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.
Подібним чином законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.
У доводах клопотання про поновлення строку для звернення до суду позивач вказав, що реалізуючи право, передбачене частиною 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», він скористався досудовим порядком вирішення спору шляхом звернення у 30-денний строк зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 26.09.2024 року про відмову ОСОБА_1 в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 до ВКДКА.
Так, установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведених правових норм убачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи належить він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Позивач вказав на те, що він подав скаргу до ВКДКА про перегляд рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 26.09.2024 року про відмову ОСОБА_1 в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката Покотило М.Б., тобто скористався встановленим частиною четвертою статті 122 КАС України «досудовим порядком вирішення спору», а відтак позивач вважає, що з поважних причин пропустив строк у тридцять днів щодо оскарження рішення у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 26.09.2024 року про відмову ОСОБА_1 в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 .
Так, частиною четвертою статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Статтею 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок оскарження рішення у дисциплінарній справі, відповідно до частини першої якої адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Отже, з аналізу наведеної правової норми висновується, що «право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» розкривається через сполучник «або», надаючи, як зазначено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19, «альтернативу оскарження» - чи до суду, чи до ВКДКА, без звернення до суду, що і може вважатися досудовим врегулюванням спору.
При цьому приписами частини сьомої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обумовлено, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Згідно із частиною 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
Вказана норма права містить аналогічну правову конструкцію порядку оскарження рішення КДКА.
У справі, що розглядається, оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 26.09.2024 року про відмову ОСОБА_1 в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ухвалено 26.09.2024. До суду з позовною заявою позивач звернувся 16.01.2025.
Водночас позивач звернувся до суду про оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 26.09.2024, яке було переглянуто ВКДКА в рамках «адміністративної процедури оскарження», передбаченої статтею 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
З урахуванням зазначеного, судом не могло бути застосовано до спірних правовідносин положення частини четвертої статті 122 КАС України.
Рішення ВКДКА може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття, що встановлено частиною сьомою статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка є спеціальною нормою стосовно приписів частини четвертої статті 122 КАС України.
Таким чином, позивач не був позбавлений права на оскарження спірного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 26.09.2024 після його перегляду ВКДКА, але лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі № 640/17351/19 та 14.08.2024 у справі № 600/6484/23-а.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, оскільки позивач у спірному випадку звернувся до суду лише 16.01.2025, тобто з порушенням місячного строку на звернення до суду, і суд за відсутності поважних причин такого пропуску не знаходить правових підстав для його поновлення, позовна заява ОСОБА_1 у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 26.09.2024 року про відмову ОСОБА_1 в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката Покотило М.Б., підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 240 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 26.09.2024 року про відмову ОСОБА_1 в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката Покотило М.Б., залишити без розгляду.
Продовжити розгляд справи №440/608/25 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури від 14.12.2024 № ХІІ-008/2024 щодо відмови в задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 26.09.2024 про відмову ОСОБА_1 в порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 ; зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_3 від 25.07.2024, яка зареєстрована Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області 25.07.2024 за вих № 65/7-24 щодо притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та позбавлення її права зайняття адвокатської діяльності.
Призначити підготовче засідання на 10:30 21 квітня 2025 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в частині залишення позовних вимог без розгляду може бути може оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Б. Головко