про відмову у забезпеченні позову
10 квітня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/3993/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., розглянувши заяву Головного управління Національної поліції в Полтавській області про забезпечення позову від 08.04.2025 (вх.№24183/25 від 08.04.2025) у справі №440/3993/25,
Головне управління Національної поліції в Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, а саме просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Полтавській області відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження спеціалізованого вантажного пікапа AVTOSNAB APCU-02 (на базі Mitsubish L-200), реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , 2024 року випуску.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3993/25 за позовом Головного управління Національної поліції в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
08.04.2025 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду заява Головного управління Національної поліції в Полтавській області про забезпечення позову від 08.04.2025 (вх.№24183/25 від 08.04.2025) у справі №440/3993/25, у якій просить: винести ухвалу про забезпечення позовних вимог шляхом заборони ОСОБА_1 відчужувати наступне майно:
- транспортний засіб Toyota Corolla, номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , 2008 р.в., належного на праві власності ОСОБА_1 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 5325483200:00:002:0168, площею 1,7 га, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Чутівський район, Таверівська сільська рада, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви заявником зазначено, що у даному випадку позивачем завдано матеріальну шкоду державі в особі Головного управління Національної поліції в Полтавській області шляхом пошкодження майна, а саме: спеціалізованого вантажного пікапа AVTOSNAB APCU-02 (на базі Mitsubish L-200), реєстраційний номер НОМЕР_1 . Постановою Старовижівського районного суду Волинської області від 31.03.2025 у справі №168/193/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст 130 КУпАП та застосовано до нього на підстав ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 07.03.2025 № 129 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону Україні "Про Національну поліцію" у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з вимогами Закону України "Про запобігання корупції" 15.03.2025 ОСОБА_1 подав декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка охоплює період з 01.01.2025 по 07.03.2025.
У цій декларації у розділі 12 "Грошові активи" ОСОБА_1 зазначив, що у суб'єкта декларування чи членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування: у цьому розділі.
Відповідно до поданої ОСОБА_1 декларації при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка охоплює період з 01.01.2025 по 07.03.2025, останній має право власності на легковий автомобіль Toyota Corolla, номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , 2008 р.в, вартість якого на дату набуття права (24.06.2023) становила 302178 грн.
Також згідно з поданою декларацією ОСОБА_1 має право власності на земельну ділянку загальною площею 17000 кв.м., вартість якої за останньою грошовою оцінкою становила 56097 грн.
На переконання заявника у разі задоволення адміністративного позову ГУНП в Полтавській області, враховуючи відсутність у ОСОБА_1 грошових активів та його звільнення зі служби в поліції, на вищевказане майно відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" має бути звернуто стягнення з метою забезпечення виконання судового рішення. Водночас, відповідач не позбавлений права в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться в його власності, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалено на користь держави в особі Головного управління Національної поліції в Полтавській області.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З аналізу положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що забезпеченням адміністративного позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи, визначених заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до частини першої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Положеннями частини третьої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Водночас, заходи забезпечення мають бути адекватними та співмірними.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. Також вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При цьому заява про забезпечення позову повинна бути вмотивована, обґрунтована та повинні бути подані докази на підтвердження доводів за цією заявою.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №640/9158/19, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі №826/10936/18, від 22.11.2019 у справі № 640/18007/18, від 14.05.2020 у справі №826/16269/17 .
Предметом зазначеної заяви є заборона відчуження ОСОБА_1 транспортного засобу Toyota Corolla, номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , 2008 р.в.; земельної ділянки, кадастровий номер 5325483200:00:002:0168, площею 1,7 га, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Чутівський район, Таверівська сільська рада.
Застосування судом обраних заявником заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на припущеннях заявника чи суду. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що надані докази та доводи заявника на цьому етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Водночас, заявником не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову будь-яким чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду чи ефективний захист його порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
Таким чином, заявником не доведено наявності підстав, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, у зв'язку з чим слід відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Полтавській області про забезпечення позову від 08.04.2025 (вх.№24183/25 від 08.04.2025) у справі №440/3993/25.
Копію ухвали направити особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна