09 квітня 2025 року Справа № 280/1738/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я. перевіривши матеріали
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, РНОКПП 44118663)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 24.06.2024 року № 499711-2409- 08279-UA23060070000082704 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання у сумі 38575,53 грн. з орендної плати за земельну ділянку, за податковий період 2024 рік.
Ухвалою суду від 17.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1738/25 без виклику сторін, розгляд питання дотримання строку звернення до суду наразі суд відклав до надання відповідачем доказів направлення позивачу спірного податкового повідомлення-рішення.
27.03.2025 до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області вх. № 14771 про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. В обґрунтування вказує, що податкове повідомлення-рішення від 24.06.2024 №499711-2409-08279-UA23060070000082704 було направлено позивачу рекомендованим листом провручення №0600935308272 за місцем податкової адреси. Лист отримано платником 04.07.2024.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податкового кодексу України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, відповідальність за порушення податкового законодавства, а також містить окремі правила та положення для регулювання відносин із захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку.
Зокрема, у статті 56 Податкового кодексу України закріплено окремі положення щодо порядку та процедури оскарження рішень контролюючих органів.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України).
Згідно з положеннями підпунктів 56.17.1-56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Так, Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Судом встановлено, що у даній справі не застосувувалась процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, тому строк оскарження спірного податкового повідомлення-рішення для позивача становив шість місяців.
Як зазначає позивач, з текстом спірного податкового повідомлення-рішення він ознайомився у жовтні 2024 року через отримання інформації з електронного кабінету платника податків.
Проте, представник відповідача в свою чергу зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 24.06.2024 №499711-2409-08279-UA23060070000082704 було направлено позивачу рекомендованим листом про вручення №0600935308272 за місцем податкової адреси, лист отримано платником 04.07.2024. На підтвердження вказаних обставин надано копію рекомендованого повідомлення про вручення з відміткою про отримання.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку із обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на вищевказану норму, виявлені судом після відкриття провадження у справі недоліки позовної заяви є підставою для залишення такої без руху та надання позивачу строку на усунення її недоліків.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті протягом 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку із обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, РНОКПП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку із обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя Л.Я. Максименко